Постанова

від 02.09.2020 по справі 640/10546/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10546/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представника позивача: Погребняка Д.Є.;

представника відповідача: Дубаневича О.З.;

представники третіх осіб: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Політичної партії Партія Шарія на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Політичної партії Партія Шарія до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Політична партія Партія Шарія (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія ;

- стягнення з Державного бюджету України через Національне агентство з питань запобігання корупції кошти державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія в розмірі 3 222 918,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо нездійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду не призвело до відновлення прав позивача та отримання ним на підставі закону державного фінансування статутної діяльності політичних партій. Вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку є саме стягнення коштів з бюджету. Зазначає, що чинне законодавство не містить залежності права позивача від виділення або невиділення коштів державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, оскільки така залежність буде порушенням його прав. При цьому, невиділення коштів з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій на 2019 рік вже само по собі є порушенням права позивача на отримання належного бюджетного фінансування статутної діяльності партії.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про час, дату та місце судового розгляду справи Державна казначейська служба України була повідомлена належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомила. Клопотання про відкладення розгляду справи чи заяви про розгляд справи за її участі до суду не надходило. Пояснень з приводу вимог апеляційної скарги суду не надано.

Заслухавши думку присутніх представників сторін, порадившись на місці, колегія суддів ухвалила подальший розгляд справи здійснювати без участі третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 21.07.2019 р. відбулись позачергові вибори народних депутатів України. У виборчому процесі брала участь Політична партія Партія Шарія .

За результатами голосування Політична партія Партія Шарія набрала 2,23 % (або 327 152 голосів) від загальної кількості голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, згідно протоколу Центральної виборчої комісії Про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року від 03.08.2019, який оприлюднено на офіційному сайті ЦВК: https://cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/protokol_zbvo_ 03082019.pdf.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 3 Закону України Про політичні партії в Україні (в редакції, яка діяла на момент проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, а саме з останніми змінами, внесеними законом № 2258-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 9, ст. 50, далі - Закон станом на 21.07.2019 р.) політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 2 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Як зазначає позивач, Політична партія Партія Шарія отримала право на державне фінансування своєї статутної діяльності за результатами позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019 року, що також підтверджується рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.08.2019 № 2508, яким надано позивачу державне фінансування статутної діяльності політичної партії.

03.03.2020 року Голова Політичної партії Партія Шарія звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з заявою якою просив надати інформацію: чому НАЗК не здійснило фінансування статутної діяльності Політичної партії Партія Шарія у 2020 році станом на 03.03.2020 та чи планує НАЗК здійснити фінансування статутної діяльності Політичної партії Партія Шарія у 2020 році, якщо так, то за який період.

Листом від 08.04.2020 №50-22/12880/20 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило позивача, що в Законі України Про Державний бюджет України на 2020 рік Національному агентству за бюджетною програмою по КПКВК 6331020 Фінансування статутної діяльності політичних партій як головному розпоряднику затверджено видатки в обсязі 283 530,9тис.грн., що відповідає передбаченому статтею 17 2 Закону України Про політичні партії в Україні (зі змінами, які набули чинності з 18.10.2019) обсягу щорічного державного фінансування діяльності політичних партій.

В подальшому на виконання вимог Закону України Про політичні партії в Україні (з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 19.12.2019 №410-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції ) наказом Національного агентства від 03.02.2020 №26/20 Про розподіл бюджетних коштів затверджений розподіл коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій у 2020 році, між політичними партіями, на підтримку виборчих списків яких під час останніх позачергових виборів народних депутатів України 2019 року в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі було подано не менше п`яти відсотків дійсних голосів виборців.

Згідно з листом Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики від 12.11.2019 щодо фінансування статутної діяльності політичних партій за результатами виборів народних депутатів України 21.07.2019 державне фінансування політичних партій, за які проголосувало не менше 2% виборців (11 політичних партій, в тому числі політичної партії Партія Шарія ), повинне здійснюватися з коефіцієнтом 0,02 за період із 30.08.2019 по 17.10.2019, до набрання чинності Закону України від 02.10.2019 №140-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції . Державне фінансування політичних партій з 18.10.2019 по 31.12.2019 повинне здійснюватися для партій, які подолали 5% бар`єр (5 політичних партій), з коефіцієнтом 0,01 з одночасним коригуванням коефіцієнта та врахуванням результатів виборів народних депутатів України 21.07.2019.

На теперішній час коштів на фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік за бюджетною програмою по КПКВК 6331020 Фінансування статутної діяльності політичних партій в Законі України Про Державний бюджет України на 2020 рік не передбачено.

В той же час відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 19.12.2019 №410-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції після закінчення першого кварталу 2020 року Кабінету Міністрів України доручено вжити заходів щодо внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік в частині видатків на державне фінансування статутної діяльності політичних партій, спрямованих на забезпечення повної реалізації положень Закону.

У зв`язку з цим на виконання пункту 1 доручення Прем`єр-міністра України від 05.02.2020 №1046/1/1-20 Національне агентство листом від 02.03.2020 №50-21/7449/20 направило до Міністерства фінансів України розрахунки щодо суми додаткових бюджетних призначень, необхідних Національному агентству для повної реалізації положень Закону України Про політичні партії в Україні за період 30.08.2019-31.12.2019 за бюджетною програмою 6331020 Фінансування статутної діяльності політичних партій .

Таким чином, у разі внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік Національне агентство в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом, забезпечить реалізацію його положень відповідно до змін у видатках на державне фінансове забезпечення політичних партій.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити дії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Використання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що є порушення бюджетного законодавства. Судом першої інстанції встановлено, що за період з 30.08.2019 по 17.10.2019 в 2020 році жодна із політичних партій не отримала фінансування статутної діяльності. Відповідач вживав необхідних дій щодо призначення бюджетних коштів для виділення політичним партіям у 2020 році фінансування статутної діяльності за період з 30.08.2019 по 17.10.2019, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності НАЗК щодо не здійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія та відповідно про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в тому числі в частині стягнення коштів на користь позивача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про політичні партії в Україні від 05.04.2001 № 2365-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2365-ІІІ); Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 № 294-ІХ (далі по тексту - Закон № 294-ІХ).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 3 Закону № 2365-ІІІ (в редакції станом на момент проведення позачергових виборів народних депутатів України ІХ скликання, яка діяла до 17.10.2019) політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 2 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Згідно зі ст. 17 5 Закону № 2365-ІІІ кошти, в редакції яка діяла до 15.01.2020, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, розподіляються Національним агентством з питань запобігання корупції між політичними партіями у такому порядку:

1) сума в розмірі 10 відсотків щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій, передбаченого статтею 17-2 цього Закону, розподіляється порівну між політичними партіями, які отримали право на таке фінансування згідно з цим Законом, якщо за результатами останніх чергових чи позачергових виборів народних депутатів України кількість представників однієї статі серед обраних від відповідних політичних партій народних депутатів України, які набули своїх повноважень, не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів України, обраних від цієї політичної партії;

2) сума в розмірі 100 відсотків щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій, передбаченого статтею 17-2 цього Закону, розподіляється між політичними партіями, які мають право на отримання такого фінансування згідно з цим Законом, пропорційно до кількості дійсних голосів виборців, поданих за списки кандидатів у народні депутати України від таких політичних партій у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на виборах народних депутатів України.

Якщо жодна з політичних партій, які отримали право на державне фінансування своєї статутної діяльності згідно з цим Законом, не відповідає вимогам пункту 1 частини першої цієї статті, кошти державного бюджету, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, з державного бюджету не надаються, про що Національне агентство з питань запобігання корупції приймає відповідне рішення.

Політичні партії, зазначені у статті 17 3 цього Закону, отримують право на державне фінансування їхньої статутної діяльності з дня, наступного за днем відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Право на державне фінансування статутної діяльності політичних партій припиняється з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання, крім випадку, якщо такі політичні партії за результатами виборів народних депутатів України отримали це право повторно.

Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує щоквартальне перерахування коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, на окремі рахунки відповідних політичних партій, зазначених у статті 17 3 цього Закону.

Кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, перераховуються на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25 відсотків загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії на початку кожного кварталу.

Фінансування статутної діяльності політичних партій у перший рік нового скликання Верховної Ради України починається з 1 січня з одночасним виділенням коштів, на які політичні партії мають право, за час, що минув з дня, наступного за днем відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Частиною 3 ст. 17 3 Закону № 2365-ІІІ визначено, що рішення про надання політичній партії державного фінансування її статутної діяльності або про відмову у наданні такого фінансування приймається відповідно до цього Закону Національним агентством з питань запобігання корупції на підставі результатів останніх чергових або позачергових виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі у п`ятиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України за умови подання керівником або іншою уповноваженою особою партії довідки установи банку України про відкриття окремого рахунку партії в національній валюті України. Політична партія має право подати до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву про відмову від державного фінансування її статутної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що Національним агентством з питань запобігання корупції 09.08.2019 р. прийнято рішення № 2508 про надання політичним партіям державного фінансування їх статутної діяльності на підставі результатів останніх позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, серед яких, зокрема і Політична партія Партія Шарія (код ЄДРПОУ 39644910).

В той же час, відповідач не заперечує права Політичної партії Партія Шарія на фінансування статутної діяльності за період з 30.08.2019 по 17.10.2019.

Однак, Законом України від 02.10.2019 №140-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції , який набрав чинності 18.10.2019, внесено зміни до Закону, зокрема щодо підвищення відсоткового бар`єра, що надає право на державне фінансування статутної діяльності, із двох до п`яти відсотків та щодо зменшення обсягу щорічного державного фінансування статутної діяльності політичних партій, які отримали на це право.

Таким чином, політичні партії, які на позачергових виборах народних депутатів України, що відбулися 21.07.2019, набрали більше двох, але менше п`яти відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, отримали право на державне фінансування їх статутної діяльності за період з 30.08.2019 по 17.10.2019, що також не заперечується учасниками справи.

Разом з тим, стаття 17 5 Закону № 2365-ІІІ, в редакції, яка діяла до 15.01.2020, передбачала, що фінансування статутної діяльності політичних партій у перший рік нового скликання Верховної Ради України починається з 1 січня з одночасним виділенням коштів, на які політичні партії мають право, за час, що минув з дня, наступного за днем відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Тобто, фінансування статутної діяльності Політичної партії Партія Шарія за період з 30.08.2019 по 17.10.2019 мало починатися з 1 січня 2020 року з одночасним виділенням коштів.

Втім, Національне агентство зазначає, що фінансування статутної діяльності політичних партій за період з 30.08.2019 по 17.10.2019 у державному бюджеті на 2020 рік не передбачено, а тому вирішення даного питання потребує додаткового виділення коштів з державного бюджету шляхом внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , що відповідно до норм Бюджетного кодексу України належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Повноваження Національного агентства обмежено лише розподілом виділених коштів.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Використання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України є нецільовим використанням бюджетних коштів, що є порушення бюджетного законодавства.

З пояснень відповідача судом першої інстанції встановлено, що жодна з політичних партій за період з 30.08.2019 по 17.10.2019 в 2020 році не отримала фінансування статутної діяльності.

У той же час, відповідач вживав необхідних дій щодо призначення бюджетних коштів для виділення політичним партіям у 2020 році фінансування статутної діяльності за період з 30.08.2019 по 17.10.2019, що підтверджується наступним.

Так, Національним агентством 01.11.2019 було направлено лист №82-07/78290/19 до Міністерства фінансів України, яким повідомляло, що обсяг бюджетних призначень, який буде встановлений за зазначеною бюджетною програмою, не враховує вимог статті 17-5 Закону № 2365-ІІІ, згідно з якою політичним партіям у 2020 році необхідно додатково перерахувати кошти за період з 30.08.2019 по 31.12.2019 у розмірі 134018,4 тис.грн.

Національне агентство наголошувало, що загальна сума бюджетних призначень за КПКВК 6331020 Фінансування статутної діяльності політичних партій повинна становити 417 549,3грн. на 2020 рік, з яких обсяг фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік - 134 018,4 тис.грн., за 2020 рік - 283 530,9 тис.грн.

Крім того, листом від 08.11.2019 №82-07/89540/19 відповідач повідомляв Міністерство фінансів України про те, що проект Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік не враховує норми ст. 17 5 Закону №2365-ІІІ та просило з метою забезпечення виконання вимог Закону врахувати при підготовці проекту Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , що політичним партіям у 2020 році необхідно перерахувати кошти за період з 30.08.2019 по 31.12.2019 у сумі 134 018,4 тис.грн.

Отже, Національне агентство протягом 2019 року неодноразово зверталось до Міністерства фінансів України з питання включення до бюджету на 2020 рік додаткового фінансування політичних партій з метою виконання вимог Закону в частині фінансування статутної діяльності політичних партій.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 19.12.2019 № 410-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії політичній корупції Кабінету Міністрів України доручено після закінчення першого кварталу 2020 року підготувати проєкт закону про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , який передбачатиме зміни в частині видатків на державне фінансування статутної діяльності політичних партій, спрямовані на забезпечення повної реалізації положень Закону України Про політичні партії в Україні , та внести відповідний проєкт закону на розгляд Верховної Ради України в установленому законом порядку.

У зв`язку з цим на виконання п. 1 доручення Прем`єр-міністра України від 05.02.2020 № 1046/1/1-20 Національне агентство листом від 02.03.2020 № 50-21/7449/20 направило до Міністерства фінансів України розрахунки суми додаткових бюджетних призначень, необхідних Національному агентству для повної реалізації Закону за період з 30.08.2019 по 31.12.2019 за бюджетною програмою за КПКВК 6331020 Фінансування статутної діяльності політичних партій .

Міністерство фінансів України листом від 04.05.2020 на виконання вимог п. 5 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №410-ІХ та пункту 1 доручення Прем`єр-міністра України від 05.02.2020 № 1046/1/1-20 доповіло Кабінету Міністрів України про те, що питання збільшення видатків на фінансування статутної діяльності політичних партій може розглядатися у порядку, визначеному ст. 52 Бюджетного кодексу України, після подолання негативних явищ в економіці України, викликаних пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, з урахуванням можливої економії коштів бюджету за рахунок реалізації політичними партіями права на відмову від фінансування їх статутної діяльності та законодавчої визначеності необхідності збільшення видатків на цю мету.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом першої інстанції встановлено, що Національне агентство здійснило всі визначені чинним законодавством дії, а саме: прийняло рішення від 09.08.2019 № 2508 Про надання політичним партіям державного фінансування їх статутної діяльності на підставі результатів останніх позачергових виборів народних депутатів України 21.07.2019 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ; неодноразово направляло листи до Міністерства фінансів України, в яких інформувало про необхідність внести зміни до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у зв`язку з відсутністю коштів на виконання вимог Закону у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності Національного агентства з питань запобігання корупції щодо нездійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія , а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії Партія Шарія .

У зв`язку із тим, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Національне агентство з питань запобігання корупції коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії "Партія Шарія" в розмірі 3 222 918,52грн. є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь Політичної партії "Партія Шарія", а також є передчасними, оскільки стосуються виконання рішення в частині протиправної бездіяльності відповідача, а тому суд першої інстанції вірно відмовив в їх задоволенні.

Отже, на підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в задоволенні позовних вимог Політичної партії Партія Шарія має бути відмовлено повністю.

В судовому засіданні представник позивача звернув особливу увагу суду на те, що відзив поданий відповідачем на позовну заяву є недопустимим доказом у справі, оскільки підписаний неуповноваженою особою, а тому суд першої інстанції помилково взяв до уваги, викладені в ньому доводи відповідача. Також представник позивача вказав на те, що подані відповідачем докази незавірені належним чином, а тому не можуть бути взяті судом до уваги в якості належних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву НАЗК підписаний керівником Юридичного управління НАЗК Ярославом Любченко.

Частинами 1, 3 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених ст.44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року N 755-IV (надалі - Закон N 755-IV).

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 Закону N 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону N 755-IV).

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону N 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Судовою колегією встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить відомості про те, що Любченко Я. має право здійснювати самопредставництво в інтересах НАЗК виключно в судах.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання представника позивача на те, що відзив на позовну заяву підписано особою повноваження якої непідтверджено.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відзив на позовну заяву роздрукований на офіційному бланку НАЗК із штрихкодом та, разом із додатками до позову - прошитий, пронумерований, засвідчений печаткою НАЗК та засвідчувальним написом, відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55), а також направлений на адресу ПП Партія Шарія .

За таких обставин у колегії суддів відсутні підстави вважати, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву та додані до нього докази є неналежними та не можуть бути використані судом в якості доказів у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає вищевказаним критеріям, а тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Політичної партії Партія Шарія залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2020 р.