Ухвала

від 03.09.2020 по справі 120/3687/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 120/3687/19-а

03 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Живобуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 відмовлено та визнано неповажними причини пропуску строку, зазначені скаржником у клопотанні.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 представником відповідача 02.09.2020 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що при поверненні апелянту первинної апеляційної скарги мали місце істотні перешкоди для своєчасного вчинення відповідних дій, а саме відсутність належного фінансування для сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Щодо доводів відповідача про те, що під час дії карантину строк на апеляційне оскарження продовжується на час дії карантину суд зазначає, що скаржник звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у лютому 2020 року до запровадження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте, ухвалою суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а ухвалою суду від 14.05.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області повернуто апелянту через неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме - несплати судового збору.

Таким чином, скаржник скористався правом на оскарження рішення суду першої інстанції, а судом прийнято відповідне рішення за наслідками розгляду такої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Однак, податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору ні з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, ні з моменту повернення апеляційної скарги.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Отже, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.

Враховуючи наведене, вказані у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними та відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

2. Визнати неповажними причини пропуску строку Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року.

3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Живобуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

5. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.