Постанова

від 02.09.2020 по справі 183/4760/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4629/20 Справа № 183/4760/18 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д.І. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" про стягнення заборгованості з орендної плати,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" про стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:037:0294, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

04 травня 2009 року між ним та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру та дати, який було зареєстровано у Новомосковському районному відділі Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру 04 травня 2009 року за №04-09-126-01922.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2018 року було розірвано укладений між ними договір оренди земельної ділянки, зазначене рішення набрало законної сили.

Крім того під час розгляду справи було установлено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно у розмірі 11 158,53 грн.

Відповідач впродовж 2017 року користувався належною йому земельною ділянкою і повернув її тільки після збору врожаю у грудні 2017 року.

Станом на 09 серпня 2018 року заборгованість відповідача з орендної плати за 2017 рік становить 8 332,38 грн., а загальна заборгованість за період з 2012 року по 2018 рік включно становить 19 480,91 грн.

На момент звернення позивача до суду відповідач заборгованість так і не погасив.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на його користь заборгованість з орендної плати у розмірі 19 478,91 грн., інфляційні втрати - 9 747,46 грн. та 3% річних - 1 769,74 грн., що разом становить 30 995,84 грн., а також судові витрати (а.с.1-3).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" про стягнення заборгованості з орендної плати - задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" на користь на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки без номеру та дати, зареєстрованого у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04-09-126-01922 від 04 травня 2009 року, за період за 2015-2017 рік включно у розмірі 11 328,21 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять вісім грн. 21 коп.) з яких: заборгованість з орендної плати - 9 475,71 грн., інфляційні втрати в розмірі - 1 360,18 грн. та 3% річних у сумі 492,32 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору (а.с.109-114).

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи (а.с.127-129).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯЕ № 144312, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 16 липня 2007 року, є власником земельної ділянки площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:037:0294, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 8).

04 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:037:0294, без номеру та дати, який було зареєстровано Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 04 травня 2009 року за №04-09-126-01922 (а.с. 9).

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:037:0294, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року у цивільній справі № 183/2850/17, ухваленим заочно, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"Олімпекс-Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки - задоволено.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 5,400 га, кадастровий номер 1223286000:02:037:0294, без номеру та дати, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро", зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 04 травня 2009 року за №04-09-126-01922 та вирішено питання стосовно судових витрат (а.с. 14-16).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року у задоволенні апеляційної скарги ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" було відмовлено, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 26 липня 2017 року було залишено без змін (а.с. 17-19), тобто зазначене рішення набрало законної сили 10 липня 2018 року.

Крім того, вищезазначеним рішенням було установлено наявність у ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" перед ОСОБА_1 заборгованості з виплати орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 11 158,53 грн., яку відповідач не оскаржував.

З розрахунків позивача, вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати за період з 2012 року по 2017 рік включно становить 19 480,91 грн, інфляційні втрати - 9 747,46 грн. та 3% річних - 1 769,74 грн.

Відповідачем заявлено вимоги щодо застосування позовної давності.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

У відповідності до ст.ст. 21-23 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю ) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ст. 81 ЦПК України - обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2017 року Договір оренди земельної ділянки площею 5,400 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" розірвано.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 26 липня 2017 року було залишено без змін (а.с. 17-19).

Рішення набрало законної сили 10 липня 2018 року.

Крім того, вищезазначеним рішенням було установлено наявність у ТОВ АФ "Олімпекс-Агро" перед ОСОБА_1 заборгованості з виплати орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 11 158,53 грн., яку відповідач не оскаржував.

Згідно до п. 2.2. Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсоток від грошової оцінки землі, що на момент укладення договору становить, 1138,70 грн, а також зобов`язано Орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки до 0,40 га, відшкодувати витрати на поховання.

Згідно абз. 5 п. 2.2. Договору, орендна плата вноситься у такі строки: до 30 грудня кожного календарного року.

В п. 1.1. Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 56 935 грн.

Згідно до абз. 1, п. 2.3 Договору, термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.

Також сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни до договору оренди земельної ділянки.

З 2008 року на виконання Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" Відповідачем розмір орендної плати у грошовому виразі було збільшено до 3% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.

Відповідно до внутрішніх наказів Відповідача розмір орендної плати під час дії договору поступово збільшувався, а саме:з 2012 року розмір орендної плати було збільшено до 4% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку;в 2013 року розмір орендної плати було збільшено до 4,69% від грошової оцінки землі, на дату розрахунку;з 2016 року - орендна плата становить 5,5% від нормативної грошової оцінки землі, на дату розрахунку.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із інформацією наданою Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Новомосковському районі нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки в період з 2012 по 2017 рр. становила: станом на 01 січня 2012 рік - 125 413,00 грн.; станом на 01 січня 2013 рік - 125 413,00 грн.; станом на 01 січня 2014 рік - 125 413,00 грн.; станом на 01 січня 2015 рік - 156,641,00 грн.; станом на 01 січня 2016 рік - 187 969,00 грн. (а.с. 11).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Натомість відповідачем систематично умови договору щодо сплати орендної плати не виконувались.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань.

Разом з тим, відповідачем заявлено вимоги щодо застосування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом першої інстанції в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період з 2012 року по 2014 рік включно застосовано строк позовної давності.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати за період за 2015-2017 рік включно.

Надані відповідачем докази виплати позивачу орендної плати в сумі 8 304,00 грн - 27 грудня 2016 року у грошовій формі не приймаються до уваги, оскільки ці кошти були вже враховані при розрахунку суми заборгованості за 2016 рік.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення заборгованості з орендної плати, за період за 2015-2017 рік включно, у розмірі 9475,71 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача штрафні санкції оскільки, судом була встановлена наявність заборгованості по орендній платі.

Враховуючи зазначене, дослідивши розрахунок штрафних санкцій, які здійсненні судом першої інстанції, колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі - 1 360,18 грн. та 3% річних у сумі 492,32 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно вирішена справа, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в апеляційних скаргах, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Що стосується судових витрат понесених апелянтами, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Олімпекс-Агро" - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: