Рішення

від 02.09.2020 по справі 606/1548/20

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1548/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Шкварка Т.Р. звернулась до суду із позовом до Теребовлянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельну ділянку площею 1,9864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради, Теребовлянського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380.

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що 04 лютого 2000 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого останній заповів позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку, яка йому належить на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР 0169229. 27 червня 2003 року ОСОБА_2 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР № 053231. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За час свого життя останній після складання заповіту, не вніс до нього зміни (не зазначив Державний акт на вищевказану земельну ділянку). У зв`язку з цим, отримати в Теребовлянській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання права власності на спадкове майно за рішенням суду.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02 вересня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Шкварок Т.Р. в судове засідання не з`явилися, у поданій позовній заяві просили справу розглядати за їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Теребовлянської об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 червня 2012 року, виданого Підгайчицькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Підгайчики, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.9).

Згідно копії заповіту, складеного 04 лютого 2000 року, посвідченого секретарем Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 04 лютого 2000 року, за реєстровим №53, ОСОБА_2 заповів належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ТР 0169229, виданий на підставі рішення Теребовлянської районної державної адміністрації від 02 грудня 1996 року № 599, в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу Нива розміром 2,6 га, ОСОБА_3 .

В матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого 27 жовтня 2005 року Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області, у якій зазначено, що 10 травня 2003 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позивач змінила прізвище (а.с.5-7).

30 листопада 2012 року була заведена спадкова справа за №53838732, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Вказане підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 32603418 від 30 листопада 2012 року (а.с. 11).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за №712/02-14 від 07 травня 2019 року, вбачається, що при розгляді документів, а саме: свідоцтва про смерть, заповіту посвідченого Підгайчицькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області від 04 лютого 2000 року за реєстровим №53, державного акта на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру, серії НВ-610605932015, виданого Відділом Держгеокадастру у Теребовлянському районі від 09 квітня 2015 року, було виявлено, що заповіт посвідчений на правовстановлюючий документ сертифікат на право на земельну частку пай, серії ТР № 0169229. Враховуючи вказане ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, загальною площею 1,984 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.8).

Згідно відповіді відділу у Теребовлянському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 02 вересня 2020 року за № 140, на ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ТР № 053231 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1, 99 га, зареєстрований 27 червня 2003 року № 320, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380, на території Підгайчицької сільської ради на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ТР 0169229, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів 11 січня 1997 року, за № 304, площею 2,61 в умовних кадастрових гектарах, на землях КСП Нива .

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 053231 від 27 червня 2003 року, ОСОБА_2 , який проживає за адресою: с.Підгайчики, Теребовлянського району, Тернопільської області, на підставі розпорядження Теребовлянської райдержадміністрації від 11 липня 2003 року № 371, є власником земельної ділянки площею 1,99 га, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6125086600:01:001:0380 (а.с.10).

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-610605932015 від 09 квітня 2015 року, підставою виникнення права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 6125086600:01:001:0380, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, площею 1,9864 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слугувало Рішення Теребовлянської районної держадміністрації від 11 липня 2003 року № 371 (Державний акт від 27 серпня 2003 року ТР 053231) (а.с.12-14).

Відповідно до копії Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради Теребовлянського району, Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,9864 га становить 71763 (сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят три) грн 47 коп. (а.с.15).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (частина перша і частина друга статті 126 Земельного кодексу України).

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , у відповідності до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склав заповіт, згідно якого заповів позивачу ОСОБА_1 належний йому сертифікат на право на земельну частку пай, серії ТР 0169229 виданий на підставі рішення Теребовлянської районної державної адміністрації від 02 грудня 1996 року № 599, в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу Нива розміром 2,6 га. Після чого, ОСОБА_2 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР № 053231. Однак, за час свого життя останній після складання заповіту, не вніс до нього зміни (не зазначив Державний акт на вищевказану земельну ділянку). Спадщину після смерті ОСОБА_2 , згідно заповіту, прийняла ОСОБА_1 , яка протягом шестимісячного строку, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Однак, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом, оскільки у заповіті вказано неналежний правовстановлюючий документ на земельну ділянку, тому майнове право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно частини другої статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Із досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та має право на спадкування, однак не може оформити право власності на земельну ділянку площею 1,9864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради, Теребовлянського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 053231 від 27 червня 2003 року, у зв`язку із зазначенням у заповіті неналежного правовстановлюючого документа.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що у зв`язку з зазначенням у заповіті неналежного правовстановлюючого документа на земельну ділянку, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,9864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради, Теребовлянського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 053231 від 27 червня 2003 року.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1270 ЦК України, статтями 81, 125, 126 Земельного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,9864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгайчицької сільської ради, Теребовлянського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125086600:01:001:0380, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: Теребовлянська об`єднана територіальна громада, місцезнаходження: вулиця Шевченка, 8, місто Теребовля, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058456;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Теребовлянська державна нотаріальна контора Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 108, місто Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02900570.

Повний текст рішення суду складено 02 вересня 2020 року.

Суддя А.В.Мельник