Рішення

від 11.08.2006 по справі 15/172-2938

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11"

серпня 2006 р.

Справа

№ 15/172-2938

Господарський суд Тернопільської області

у

складі   судді Бучинської Г.Б.            

Розглянув

справу

за

позовом Приватного

підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1Тернопільської області                       

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Зборів-Хлібодар", с. Ярчівці Зборівського району

Тернопільської області                        

за

участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 -  довіреність № НОМЕР_ 1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р.

відповідача: не з'явився.

Суть

справи:   

Приватний

підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Тернопільської області звернувся у господарський

суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Зборів-Хлібодар", с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 58 138,65 грн. заборгованості, з яких 47 990 грн. основного

боргу, 6 381,39 грн. пені, 2 687,44 грн. інфляційних нарахувань та 1 079,82

грн. річних.

В

розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні

права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського

процесуального кодексу України.

За

відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не

здійснювалася.

Представник

позивача у судовому засіданні подав уточнений розрахунок заборгованості ТОВ

"Зборів-Хлібодар" станом на липень 2006 року, у відповідності з яким

підтримав позовні вимоги в сумі 55 865,36 грн., що становить 47 990 грн.

основного боргу, 4 203,75 грн. пені, 2 591,79 грн. інфляційних нарахувань та 1

079,82 грн. річних.

Розгляд

справи, призначений вперше на 02.08.2006р., відкладався на 11.08.2006р., у

зв'язку з неявкою представника відповідача -ТОВ "Зборів-Хлібодар" у

судове засідання та неподанням витребовуваних судом документів, застосовуючи

принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, для

надання відповідачу можливості реалізувати своє право на захист, з метою

повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник

відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив,

хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку

ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК

України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши

представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

15.04.2005

року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою

відповідальністю "Зборів-Хлібодар" укладено договір, відповідно до

умов якого позивач зобов'язується на замовлення ТОВ "Зборів-Хлібодар"

виконати роботи по обробітку грунту на площах, вказаних замовником із

використанням свого трактора марки Т-150 (зокрема: по оранці 303,00 га. грунту

по ціні 60 грн. за 1,00 га., дискуванні 874,00 га. грунту по ціні 30 грн. за

1,00 га., культивації 498,00 га. грунту по ціні 24 грн. за 1,00 га., каткуванні

256,00 га. грунту по ціні 18 грн. за 1,00 га.), а відповідач зобов'язується

оплатити виконані роботи.

На

виконання умов договору від 15.04.2005р., сторонами складено акт виконаних

робіт від ІНФОРМАЦІЯ_2р., у відповідності з яким загальна вартість наданих

позивачем послуг становить 60 960 грн. Даний акт підписано повноважними

представниками обох сторін та завірено печатками фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 та ТОВ "Зборів-Хлібодар".

Згідно,

укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою

відповідальністю "Зборів-Хлібодар", договору про виконання робіт по

оранці грунту від 20.08.2005р., позивач, як „виконавець” по договору,

зобов'язується за завданням замовника в строк до 01.11.2005р. якісно виконати

роботи по оранці грунту (оранці, дискуванні, каткуванні) на площах, вказаних

замовником із використанням свого трактора марки Т-150, а відповідач, як

„замовник” по договору, зобов'язується прийняти від виконавця належно виконані

роботи за актом виконаних робіт та оплатити їх вартість (пункти 1.1, 2.1, 3.4,

3,5 договору).

Пунктом

8.1 сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його

підписання і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Виконавцем

на замовлення ТОВ "Зборів-Хлібодар" (відповідача) виконано роботи,

передбачені договором від 20.08.2005р. на загальну вартість 21 030 грн., про що

складено акт виконаних робіт № НОМЕР_2 від 20.08.2005р, який підписано зі

сторони позивача та відповідача повноважними представниками та завірено

печатками відповідно фізичної особи - підприємця та юридичної особи.

Згідно

тверджень позивача та платіжного доручення № НОМЕР_3 від 11.10.2005р., за виконані

роботи відповідач (замовник по договору від 15.04.2005р. та 20.08.2005р.)

розрахувався 11.10.2005р. частково в сумі 34 000 грн. Причому, в даному

платіжному дорученні в графі -призначення платежу зазначено -ОСОБА_1 за

виконані роботи згідно договору від 18.07.2005р., що не є предметом розгляду у

даній справі, однак, враховуючи, що позивачем проведена оплата в сумі 34 000

грн. зарахована в оплату виконаних робіт по договорах від 15.04.2005р. та

20.08.2005р., що підтверджено представником позивача в судовому засіданні, суд

приймає платіжне доручення № НОМЕР_3 від 11.10.2005р.  як доказ часткової оплати за виконані роботи

згідно умов угод від 15.04.2005р. та 20.08.2005р.

У

зв'язку із неналежним виконанням умов договору від 15.04.2005р. в частині

здійснення оплати проведених робіт, 06.06.2006р. позивачем надіслано на адресу

ТОВ "Зборів-Хлібодар" вимогу про погашення боргу, яку залишено без

відповіді та задоволення (доказом надіслання відповідачу вимоги є квитанція

поштового зв'язку № НОМЕР_4 від 06.06.2006р.).

До

виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу

України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно

ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими

підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської

діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі

предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських

взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У

відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке

виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник)

зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги,

сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного

кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали

справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем по договору від

15.04.2005р. виникло зобов'язання підряду. Так, в силу ст. 837 Цивільного

кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується

на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а

замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно

до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена

попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний

сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови,

що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою

замовника, - достроково.

Згідно

умов договору від 15.04.2006р. замовник здійснює оплату за фактично виконані

роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця

після підписання сторонами акта виконаних робіт.

У

відповідності з актом виконаних робіт від ІНФОРМАЦІЯ_2р. роботи по обробітку

грунту виконані позивачем в повному обсязі, претензій щодо якості виконаних

робіт відповідач не має. 

Однак,

всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору,

відповідач станом на час розгляду справи в суді не провів оплату виконаних ПП

ОСОБА_1 по договору від 15.04.2005р. робіт, а відтак суд вважає позовні вимоги

щодо стягнення з відповідача 47 990,00 грн. боргу правомірними, обґрунтованими

та такими, що підлягають до задоволення.

Виконання

зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може

забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом,

пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому

неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом

цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зважаючи,

що договором від 15.04.2006р. сторони передбачили майнову відповідальність

замовника (відповідача) за порушення строків виконання зобов'язань у вигляді

пені в розмірі 7 % від суми заборгованості за кожен день прострочки

платежу, беручи до уваги, що відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо

оплати вартості виконаних робіт у строки, передбачені даним договором,

відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України від

16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., суд визнає правомірними

позовні вимоги ПП ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ "Зборів-Хлібодар" пені

за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору від 15.04.2005р. за

період з 01.02.2006р. по 31.07.2006р. в сумі 3 331,69 грн. 

Згідно

п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції 

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

У

судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення

позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині проведення

розрахунків у відповідності до умов договору від 15.04.2005р. і таким чином

допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає

правові підстави останньому застосувати до ТОВ "Зборів-Хлібодар"

відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим позивачем

нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 591,79 грн. інфляційних

нарахувань та 1 079,82 грн. річних.

Однак,

заявлені до стягнення 2 591,79 грн. та розрахунок за період з 01.11.2005р. по

31.05.2006р. інфляційних нарахувань не відповідають фактичним обставинам,

оскільки позивачем при встановлені суми, на яку збільшилась сума боргу в

зв'язку з інфляцією за березень та квітень 2006 року не враховано від'ємний

розмір інфляційних нарахувань, оскільки індекс інфляції за ці періоди становив

відповідно 99,7 % та 99,6 %, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення

суми, на яку збільшена сума боргу у зв'язку з інфляційними процесами,

підлягають до задоволення частково у розмірі 2 391,52 грн.

У

відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог та заперечень.

Враховуючи,

що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав

суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду

доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні

вимоги ПП ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ "Зборів-Хлібодар"

заборгованості по договору від 15.04.2005р. підлягають до задоволення в сумі 54

793,03 грн., з яких 47 990 грн. основного боргу, 3 331,69 грн. пені, 2 391,52

грн. інфляційних нарахувань та 1 079,82 грн. річних як обґрунтовано заявлені,

підтверджені документально та неоспорені останнім.

Витрати

по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, згідно вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача

пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи

наведене, керуючись ст. ст. 11, 14, 509, 526, 546 -551, 625, 837, 854

Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 193 Господарського кодексу України, ст.

ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд, -

         В И Р І Ш И В:

1.

Позов задоволити частково.

2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зборів-Хлібодар",

с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області (ідентифікаційний код

32147298) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Тернопільської

області (р/р НОМЕР_5 в Тернопільській філії ЗАТ «Приватбанк», МФО 33883,

ідентифікаційний код НОМЕР_6) 47 990 грн. основного боргу, 3 331,69 грн. пені,

2 391,52 грн. інфляційних нарахувань, 1 079,82 грн. річних та 666,00 грн. в

повернення судових витрат.

3. В

решті позовних вимог -відмовити.

4.

Видати наказ стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

5.

Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня

його прийняття (підписання рішення).

6. На

рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право

подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з

дня прийняття (підписання) рішення "21" серпня 2006 року через

місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                         

Г.Б. Бучинська