Постанова

від 27.08.2020 по справі 357/11233/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 357/11223/18

провадження № 61-590св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Журавель В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Матюші ,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачов Вячеслав Анатолійович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Матюші на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Матюші (далі - ТОВ Матюші ; товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (далі - ТДВ Шамраївський цукровий завод ), державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу (далі - Київська обласна філія КП Реєстрація нерухомості та бізнесу ) Міхачова В. А., у якому просило:

- визнати недійсним вчинений ОСОБА_1 правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди з ТОВ Матюші ,

- визнати недійсним договір оренди землі від 19 лютого 2018 року,

- скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В. А. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39731226 від 17 лютого 2018 року о 10:53:38, та рішення цього ж державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40006286 від 05 березня 2018 року о 17:31:23.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року позов ТОВ Матюші задоволено.

Визнано недійсним вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди від 07 серпня 2014 року, укладеного між нею та ТОВ Матюші , оформлений повідомленням ОСОБА_1 від 14 лютого 2018 року.

Скасовано рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В. А. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39731226 від 17 лютого 2018 року о 10:53:38.

Визнано недійсним договір оренди землі від 19 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:01:001:0023.

Скасовано рішення державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В. А. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40006286 від 05 березня 2018 року о 17:31:23.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТДВ Шамраївський цукровий завод , КП Реєстрація нерухомості та бізнесу на користь ТОВ Матюші судові витрати по справі у розмірі 34 418 грн 32 коп., тобто по 11 472 грн 77 коп. з кожного відповідача.

Суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та стягнув із відповідачів на користь ТОВ Матюші судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 34 418 грн 32 коп. Суд вважав, що витрати на правничу допомогу підтверджено належними доказами.

Короткий зміст постанови та ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 , ТДВ Шамраївський цукровий завод , КП Реєстрація нерухомості та бізнесу на користь ТОВ Матюші витрат на професійну правничу допомогу в сумі 26 489 грн 32 коп., ухвалено в цій частині нове рішення про відмову ТОВ Матюші у відшкодуванні витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінено розподіл судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТДВ Шамраївський цукровий завод , КП Реєстрація нерухомості та бізнесу на користь ТОВ Матюші судовий збір у сумі 7 929 грн, по 2 643 грн з кожного.

У січні 2020 року представник ТОВ Матюші подало заяву про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у прийнятті додаткового рішення у даній справі за заявою ТОВ Матюші відмовлено.

Суд зазначив, що постанова за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року прийнята у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Волошиної В. М. (суддя-доповідач), Мостової Г. І., ОСОБА_2. Однак на момент розгляду заяви представника ТОВ Матюші про ухвалення додаткового рішення склад суду, що ухвалив рішення в даній справі, сформувати неможливо, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 12 грудня 2019 року № 3447/0/15-19 суддю ОСОБА_2 звільнено у відставку, у зв`язку з чим фактично він не може входити до складу колегії.

Короткий зміст доводів касаційної скарги

До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ТОВ Матюші , у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Представник ТОВ Матюші вважає необґрунтованою відмову апеляційного суду в ухваленні додаткового рішення з підстав звільнення судді, який входив до складу колегії суддів, яка здійснювала апеляційний перегляд справи по суті.

У матеріалах справи наявні усі належні докази на підтвердження надання правової допомоги.

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів частково приймає аргументи, наведені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У вересні 2018 року ТОВ Матюші подало до суду даний позов, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Мостової Г. І., ОСОБА_2., рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у стягненні таких витрат, в іншій частині рішення залишено без змін.

24 січня 2020 року представник ТОВ Матюші подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу судових витрат (стягнення витрат на правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції).

У протоколі автоматизованої зміни складу колегії суддів від 24 січня 2020 року визначений новий склад суду для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення - Волошину В. М. (суддя-доповідач), Мостову Г. І., Слюсар Т. А. (у зв`язку з припиненням повноважень судді ОСОБА_2.).

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд виходив з того, що при автоматичному розподілі між суддями Київського апеляційного суду заяви про ухвалення додаткового рішення було визначено колегію суддів для розгляду вищевказаної заяви у складі: головуючого Волошиної В. М., суддів: Мостової Г. І., Слюсар Т. А. Тобто був визначений склад, що відмінний від складу, який розглядав справу та 18 листопада 2019 року у складі суддів: Волошиної В . М. (суддя-доповідач), Мостової Г. І., ОСОБА_2. за результатами апеляційного перегляду прийняв постанову у справі. Утворити той самий склад суду, який ухвалював рішення у цій справі, неможливо з підстав звільнення судді ОСОБА_2 .

Верховний Суд не погоджується з таким висновком, оскільки аналіз змісту статті 270 ЦПК України у системному зв`язку з іншими нормами права, дає підстави для висновку, що вказана процесуальна норма не встановлює беззаперечний обов`язок ухвалення додаткового рішення виключно в такому ж складі суду (суддів), що ухвалив рішення, оскільки у цьому разі законодавець використовує формулу суд, що ухвалив рішення як суддівська інституція, а не конкретних суддів суду.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

При цьому, відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і у правозастосовну діяльність. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості та ідеї права.

Статтями 33-35 ЦПК України визначені особливості визначення складу суду, у тому числі колегії суддів та у разі необхідності заміни судді, та порядку вирішення питань при колегіальному розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, містяться у частині першій статті 264 ЦПК України, що міститься у главі 9 розділу III цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України.

Зміст частин першої та другої статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що головне значення додаткового рішення полягає у забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом внаслідок неналежного виконання вимог частини першої статті 264 ЦПК України.

Крім того, додаткове рішення шляхом його подальшого виконання спроможне забезпечити реальний захист прав та інтересів позивача, з метою відновлення або захисту яких останній звертався до суду з конкретно визначеними позовними вимогами, які суд за відсутності процесуальних перешкод повинен вирішити по суті.

При цьому необхідно ураховувати, що виконання судових рішень є складовою частиною судового розгляду, а також важливим фактором, що забезпечує захист прав і законних інтересів громадян. Обов`язковість виконання судового рішення є одним із основних принципів цивільного судочинства.

При таких обставинах, приймаючи до уваги викладене та з огляду на принцип верховенства права, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що не є допустимим занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог, оскільки забезпечення реального доступу до правосуддя є одним із основних обов`язків держави.

Процесуальна можливість ухвалення судом додаткового рішення у складі, відмінному від складу суддів, що ухвалив рішення у справі, забезпечена, зокрема, приписами пункту 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25, що дозволяє автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача).

Крім того, частиною третьою статті 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не забороняє визначеним при автоматичному розподілі суддям знайомитись з матеріалами справи, у тому числі з дослідженими при судовому розгляді доказами, прослуховувати записи технічної фіксації судового процесу, уточнювати певні питання у учасників справи, яких у разі необхідності суд може викликати в судове засідання (частина четверта статті 270 ЦПК України).

Таким чином, відсутність складу колегії суддів апеляційного суду, що ухвалювали у цій справі судове рішення, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 759/9300/13-ц.

Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з переданням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення .

Керуючись статтями 400, 409, 411 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року), 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Матюші задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Журавель Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук