Рішення

від 22.06.2020 по справі 160/3173/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/3173/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №116 від 07.11.2019 в частині щодо віднесення (внесення) Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр (код ЄДРПОУ 42748702) від 29 жовтня 2019 року № 26 у Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 14.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем виписано та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 29.10.2019 №26, однак відповідач-1 неправомірно та необґрунтовано зупинив реєстрацію податкової накладної з підстав того, що ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Як в подальшому було з`ясовано позивачем, на підставі протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.11.2019 №116 ТОВ Холістер Днепр було включено до відповідного переліку бази даних ІС Податковий блок , як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Незгода позивача з діями щодо зупинення реєстрації податкової накладної та зазначеним протокольним рішенням стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Позивач відзначає, що не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, таким чином, рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в частині щодо внесення ТОВ Холістер Днепр до відповідного переліку (бази даних ІС "Податковий блок") як таких, що відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3173/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17 червня 2020 року від відповідача -1 надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 36154/20), в якому останній заперечив проти заявленого адміністративного позову та вказав, що позивача Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (протокол від 07.11.2019 № 116), у зв`язку з тим, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вимоги та мають безтоварний характер. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр (код ЄДРПОУ 42748702) від 29 жовтня 2019 року № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 14.11.2019, відповідач -1 зазначає, що підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап, за наслідками якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку, а тому обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним засобом (способом) захисту порушеного законного інтересу позивача, оскільки зупинення реєстрації податкової накладної є проміжним етапом перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. За таких обставин, відповідач -1 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідач -2 не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр (і.к. 42748702) зареєстроване як юридична особа 11.01.2019, номер запису: 12241020000088734. Взято на податковий облік 11.01.2019 та є платником податку на додану вартість з 01.05.2015.

Видами діяльності позивача є: код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; код КВЕД 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 29.10.2019 №26, виписану в адресу СТОВ Хорост-Поділля у зв`язку з постачанням останньому товару.

Згідно квитанції про реєстрацію від 14.11.2019 зазначена податкова накладна була отримана податковим органом, але реєстрацію зупинено із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Судом також встановлено, що відповідно до протоколу №116 від 07.11.2019 засіданням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ "Холістер Днепр" (код ЄДРПОУ 42748702) включено до відповідного переліку (бази даних ІС "Податковий блок") як таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації № 117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій № 117) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок розгляду скарг № 117).

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації № 117, моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - це визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно із пп. 5 та 6 Порядку зупинення реєстрації №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями п. 10 Порядку зупинення реєстрації № 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 та з метою організації роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), визначення взаємодії Комісії ДФС, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до п. 1 Порядку № 523 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) даний Порядок є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДФС та комісіями головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - комісії регіонального рівня)

Згідно із п.п. 6-9 Порядку № 523 комісіями регіонального рівня здійснюється:

- розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

- розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

До протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок". Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Суд звертає увагу, що прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим в даному випадку саме протокол є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Положеннями п. 3 Порядку роботи комісій № 117 визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями Порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зупинення реєстрації № 117 зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року.

За змістом п.п. 1.6 п. 1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два основні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та та абз. 1 п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України;

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

В протоколі Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №116 від 07.11.2019 про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зазначено, що за результатами розгляду фінансово - господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Холістер Днепр (код ЄДРПОУ 42748702) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Відповідач - 1 у відзиві на адміністративний позов зазначив, що підставою для винесення рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №116 від 07.11.2019 в частині щодо віднесення (внесення) Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості стали результати розгляду інформаційної довідки структурного підрозділу, яка свідчить про здійснення за період: жовтень 2019 року ТОВ Холістер Днепр придбання макухи соняшникової та шроту соняшникового у ТОВ "Компанія "Грівел", походження яких не відслідковується по ланцюгу постачання. ТОВ "Компанія "Грівел" придбає в свою чергу светри трикотажні з бавовони для чоловіків, сорочки чоловічі текстильні з бавовни. Крім того, у ТОВ Холістер Днепр недостатня кількість трудових ресурсів для ведення діяльності (1 особа) та відсутні складські приміщення (площадки) власні або орендовані для зберігання придбаних ТМЦ, відсутні транспортні засоби. Фінансова звітність малого підприємництва не подавалася. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу постачання, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вимоги та мають безтоварний характер.

З викладеного встановлено, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 та у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Суд також зазначає, що на користь цієї позиції вказує аналіз положень пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 та у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що листом Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року, яким визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у суду відсутні правові підстави для скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №116 від 07.11.2019 в частині щодо віднесення (внесення) Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр від 29 жовтня 2019 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 14.11.2019 не є ефективним засобом (способом) захисту порушеного законного інтересу позивача, оскільки зупинення реєстрації податкової накладної є проміжним етапом перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, а відповідачем -1 означене рішення не було прийнято, таке рішення не оскаржено позивачем та позов таких вимог не містить, у зв`язку з чим означена позовна вимога позивача не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість, безпідставність та передчасність позовних вимог, а, отже, про відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З огляду на відмову у задоволенні позову у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору та судові витрати на правничу допомогу згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Холістер Днепр (вул. Зіни Білої, 156, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, ЄДРПОУ 42748702) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 22 червня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова