ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" серпня 2020 р. Справа №926/1930/19
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Судді-доповідача Дубник О.П.
Суддів Гриців В.М.
Матущак О.І.
за участю секретаря судового засідання
Лагутіна В.
розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради №01/02-18-1161411 від 26 грудня 2019 року (вх. № 01-05/61/20 від 03 січня 2020 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 28 листопада 2019 року (суддя Марущак І.В., повний текст складено 06 грудня 2019 року, м. Чернівці)
у справі № 926/1930/19
за позовом: керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави
в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до відповідача: Приватного підприємства (далі ПП) "Ф-Бетон", м. Чернівці
треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Головне управління ДФС у Чернівецькій області, м. Чернівці;
2) Головне управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці;
про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 2 251 619,11 грн.
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б., посвідчення від 13.09.2017 № 047917;
представник позивача: Юзьків М.І. - представник (в режимі відеоконференції) (розпорядження від 08.01.2020 №61К);
представник відповідача: Басок А.Б. (в режимі відеоконференції) - адвокат (довіреність від 28.08.2020 №28/08-01);
представники третіх осіб : не з`явилися (належно повідомлені).
1.Розгляд справи .
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно з ст. 222 ГПК України та проводилось в режимі відеоконференції відповідно до ч.1 ст. 197 ГПК України.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Гриців В.М., Матущака О.І.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи .
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Господарського суду Чернівецької області від 28 листопада 2019 року у справі №926/1930/19 та призначено до розгляду на 04.03.2020.
Ухвалою суду від 27.03.2020 колегія суддів, врахувавши запровадженні урядом України карантинні заходи, застосувала статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Треті особи участі представників сторін не забезпечили.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3. Короткий зміст позовних вимог.
3.1 . 14.08.2019 на розгляд Господарського суду Чернівецької області поступила позовна заява керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці до Приватного підприємства "Ф-Бетон", м. Чернівці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління ДФС у Чернівецькій області, м. Чернівці та Головного управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 2 251 619,11 грн за договором оренди землі від 25.06.08 р. № 5032.
Позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору оренди землі сторони погодили суму орендної плати в розмірі 57008,82 грн. в рік (4750,74 грн. в місяць). Однак рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2013 у справі №926/652/13, яке набрало законної сили 06.02.2014, внесено зміни до договору оренди землі від 25.06.2018 №5032 та визначено, що сума річної орендної плати складає 355634,40 грн. Разом з тим, відповідач й надалі продовжував сплачувати орендну плату в розмірі 57008,82 грн. в рік з урахуванням її щорічної індексації, внаслідок чого за період з 07.02.2014 по 31.12.2018 позивач недоотримав 2 251 619,11 грн. орендної плати. В свою чергу Чернівецька міська рада з 2014 по 2019 роки не вчиняла жодних дій для стягнення спірної суми заборгованості з відповідача у судовому чи позасудовому порядку, подала копію рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2013 у справі №926/652/13 до податкового органу, який контролює сплату орендарями орендної плати, лише у квітні 2019 року. Відтак вказує прокурор, що вказані обставини та правила бездіяльності позивача зумовили внесення прокурором відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України та звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру .
3.2 . Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.08.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №926/1930/19. Ухвалено здійснювати даний розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (т. 1,а.с.2).
Чернівецька міська рада у поясненнях на позовну заяву про стягнення заборгованості по орендній платі за землю позовні вимоги прокурора підтримує повністю та просить такі задоволити в повному обсязі (т. 1, а.с.89-91).
Ухвалою суду від 12.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (т. 1, а.с.111).
08.10.2019 відповідачем подано заяву за вих. №08/10-01 від 08.10.2019 про застосування строків позовної давності по справі №926/1930/19 посилаючись на ст. ст. 257, ч.3, ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України та вказуючи, що Чернівецька міська рада з 2014 по 2019 роки не вчиняла жодних дій для стягнення спірної суми заборгованості з відповідача у судовому чи позасудовому порядку. Відтак, вказує, що позивач, звернувшись із позовною заявою 14.08.2019 пропустив трьохрічний строк позовної давності, що вважає підставою для відмови в позові (т. 1, а.с.129)
23.10.2019 Чернівецькою міською радою подано заяву про безпідставність застосування строків позовної давності вказуючи на те, що відповідач впродовж 2014-2019 років у податкових деклараціях з плати за землю відображав недостовірні відомості щодо орендної плати і в такий спосіб ухилявся від виконання свого конституційного обов`язку та зобов`язання, передбаченого договором, щодо сплати орендної плати у повному обсязі. І Чернівецька міська рада за відсутності повноважень щодо адміністрування даного платежу, його обліку, відсутності відповідної звітності в розрізі платників від контролюючого органу не знала та не могла довідатися про порушення свого майнового права раніше, оскільки вказані податкові декларації подаються до контролюючого органу і він здійснює облік даного платежу. Відтак про порушення свого права дізнався лише з листа керівника Чернівецької місцевої прокуратури №107/4302 вих. 19. Разом з тим вказує, вказує, що якщо суд дійде висновку про пропуск строків позовної давності то просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності через вказані обставини (т. 1, а.с.139-142).
04.11.2019 на розгляд Господарського суду Чернівецької області Чернівецькою міською радою подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить стягнути з ПП Ф-Бетон заборгованість за договором оренди землі від 25.06.2008 №5032 в розмірі 2 251 619,11 грн. на користь Чернівецької міської ради; розірвати договір оренди землі від 25.06.2008 №5032 укладений Чернівецькою міською радою та ПП Ф-Бетон ; повернути земельну ділянку площею 1, 2000га., яка знаходиться в м. Чернівці на провулку Миколаївському, 19 в м. Чернівцях, кадастровий номер 7310136600:38:002:0027 Чернівецькій міській раді (т. 1, а.с.162-163).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.11.2019 повернуто позивачу заяву про зміну предмета позову. Роз`яснено позивачу його право звернутись до суду: із вимогами, заявленими у заяві про зміну предмету позову, у загальному порядку шляхом подання нового позову; із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про зміну предмета позову. Закрито підготовче провадження у справі №926/1930/19 та розпочато її розгляд по суті (т. 1, а.с.179-180).
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції .
4.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2019 у справі №926/1930/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП Ф-Бетон на користь Чернівецької міської ради 1 341 546,24 грн. заборгованості за договором оренди землі від 25.06.2008 №5032. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПП Ф-Бетон на користь Прокуратури Чернівецької області 20123,20 грн. відшкодування судового збору.
4.2. Дане рішення мотивовано тим, прокурором обґрунтовано наявність підстав передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для звернення до суду з позовом в даній справі, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженим органом - Чернівецькою міською радою захисту інтересів держави. Зроблено висновок, що відповідач дійсно за період з 07.02.2014 по 31.12.2018 заборгував позивачу 2 210 535,18 грн. орендної плати за договором оренди землі від 25.06.2008 №5032, відповідно до чого позовні вимоги прокурора в частині 1 341 546,24 грн. боргу по орендній платі за період з 01.07.2016 по 31.12.2018 визнано обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а в решті суми 868 988,94 грн. відмовлено з огляду на пропуск строку позовної давності. Крім того, зроблено висновок, що за 2014 р. в результаті арифметичних помилок прокурором надміру нараховано 41083,93 грн боргу (т. 1, а.с. 192-199).
5. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та аргументи учасників справи .
5.1. Чернівецька міська рада не погодившись частково з прийнятим рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення в частині відмови в стягненні 868 988,94 грн. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, які мають значення для справи.
Скаржник зазначає, зокрема, що відповідно норм Податкового кодексу України орендна плата за землю належить до загальнообов`язкових податків, а порядок її обчислення, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів визначено ст. ст. 285-287 Податкового кодексу України. Зазначає, що ні Земельний кодекс України, ні Податковий кодекс України, ні Закон України Про оренду землі не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо здійснення адміністрування та обліку орендної плати за землю.
Посилається скаржник в своє обґрунтування і на те, що на реалізацію ч.7 ст. 48 Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.02.2011 №106 Про деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету відповідно до якої ДФС здійснює облік орендної плати за землю в розрізі платників за відповідними кодами бюджетної класифікації доходів бюджету. Також відзначає те, що у період з 2014 по 01.01.2019 у Податковому кодексі України була відсутня правова норма, яка встановлювала для контролюючих органів обов`язок щодо подання органам місцевого самоврядування інформації про сплату податків у розрізі платників.
Також скаржник вказує на те, що виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2. ст. 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підп. 288.5.1. п.288.5 ст. 288 цього Кодексу. В обґрунтування даного посилається на постанови Верховного Суду України: від 02.12.2014 у справі №21-274а14, від 07.04.2015 у справі №21-117а15, від 14.04.2015у справі №21-165а15, від 24.04.2015 справа №1312а15, від 14.03.2017 справа №21-2246а16, а також на постанову Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 813/6875/14. Відповідно до цього, вказує, що орендна плата в період з лютого 2014 року по січень 2017 року дорівнювала мінімальному платежу, який був передбачений Податковим кодексом України (трикратний розмір земельного податку з лютого по квітень 2014 ; 3% нормативно грошової оцінки з квітня 2014 року по січень 2017 року) і такий повинен був надходити до бюджету незалежно від обставин внесення змін у спірний договір оренди землі.
Щодо строку позовної давності, то скаржник вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази які б підтверджували наявність фактичної обставини про інформованість міської ради щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати, а також неминучість такої поінформованості, що перешкоджало реалізації міською радою права на позов. Також, акцентує увагу на відсутності на законодавчому рівні повноважень (зобов`язань) міської ради щодо адміністрування та обліку даного платежу, як міри належної поведінки. Відповідно до цього вважає, що строк позовної давності ним не пропущено.
Також скаржник зазначає, що заява про застосування строку позовної давності не надіслана була всім учасникам справи, а відтак підлягала поверненню відповідачу. А також зазначає про те, що в даній заяві позивач обмежився проханням про застосування позовної давності до вимог на загальну суму 2 215 619,11 грн. не вказавши періоду виникнення заборгованості з орендної плати до якої просить застосувати інститут позовної давності.
Відтак, з врахуванням наведеного, Чернівецька міська рада просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2019 в даній справі в частині відмови в стягненні на користь Чернівецької міської ради 868 988,94 грн. та прийняти нове рішення про задоволення даної суми до стягнення з ПП Ф-Бетон .
19.03.2020 в канцелярію суду від Чернівецької міської ради поступили пояснення від 16.03.2020 №01/02-18-1161412 (вх. № апеляційного суду 01-04/1727/20), в яких просить з метою постановлення справедливого та обґрунтованого рішення у справі зокрема в частині оцінки обставин щодо питання пропуску строків позовної давності та важності причин пропуску врахувати висновки Верховного Суду України у справах №903/879/18, №136/276/18, №920/389/18, №91018560/16.
Судова колегія апеляційного суду зазначає, що дані пояснення не підписані представником Чернівецької міської ради Юзьків М., а відтак не можуть братись до уваги.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції .
25 червня 2008 року Чернівецькою міською радою та Приватним підприємством Ф-Бетон укладено договір оренди земельної ділянки №5032 (далі - договір оренди земельної ділянки) (т.1,а.с.40-41). Згідно із умовами даного договору на підставі рішення 25 сесії Чернівецької міської ради V скликання від "28" лютого 2008 року №521, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування та володіння земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці на провулку Миколаївському номер 19 (дев`ятнадцять).
Даний договір нотаріально посвідчений та зареєстрований 07.08.2008 у Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК .
Пунктом 3 договору оренди земельної ділянки визначено, що: Об`єктом оренди за цим договором є земельна ділянка площею 2.2000 га, яка знаходиться в м. Чернівці на провулку Миколаївському, номер 19 (дев`ятнадцять), кадастровий номер 7310136600:38:002:0027 . Земельна ділянка надається в оренду терміном до 31 травня 2056 року (пункт 5).
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 1117820 грн. (пункт 4 договору оренди земельної ділянки).
Пунктом 7 договору встановлена річна орендна плата за земельну ділянку в розмірі 57008,82 грн., який відповідно до пункту 11 договору переглядається у разі: зміни передбачених договором умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Розмір орендної плати індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар самостійно щорічно станом на 01 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати за результатами середньомісячного індексу інфляції керуючись даними Державного комітету статистики України про середньомісячний індекс інфляції та Порядком проведення індексації грошової оцінки земель , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.200 № 783 Про проведення індексації грошової оцінки земель (пункт 8).
Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки унормовано: Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами у сумі 4750,74 грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят гривень 74 копійок) на рахунок Чернівецької міської ради (ідентифікаційний номер 23246436) №33210812700002 в управлінні Державного казначейства Чернівецької області, МФО 856135 код 13050200 протягом (не читається) календарних днів місяця, наступного за звітним .
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2013 (т. 1, а.с.27-29) та постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2014 у справі №926/652/13 (т. 1, а.с.49-50) встановлено, що зазначена у пункті 9 договору оренди земельної ділянки орендна плата сплачується орендарем протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним. Даний факт є преюдиціальним при вирішенні цієї справи та не заперечується учасниками судового процесу.
Також договором оренди земельної ділянки позивачу надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (пункт 26), а на відповідача у відповідності з пунктами 7-9 цього договору своєчасно вносити оренду плату (пункт 29).
Факт користування вказаною вище земельною ділянкою відповідачем не заперечується.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2013 у справі №926/652/13, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2014(т. 1, а.с.27-29, 49-50), задоволено позов Чернівецької міської ради до ПП Ф-Бетон , внесено зміни до договору оренди землі №5032 від 25 червня 2008 року, який укладений між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством Ф-Бетон та зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК , про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4АА 007058 вчинено запис за номером 040880900178 від 25 червня 2008р., який стосується земельної ділянки яка знаходиться в м. Чернівці, провул. Миколаївській, 19, загальною площею 2,2000 га., а саме викладено: - перше речення пункту 7 договору в такій редакції: Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі і становить 355634,40 грн. (триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 40 коп.) ; - пункт 9 договору в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем рівними частинами у строк 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок: Місцевий бюджет м. Чернівців, код ЄДРПОУ 37978173, р/р №33210812700002 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платежу 13050200 - орендна плата з юридичних осіб .
Обставинами справи встановлено, що Чернівецька місцева прокуратура звернулась до Головного управління ДФС у Чернівецькій області листом від 27.03.2019 № 107/2400вих-19 (т. 1, а.с.51), в якому просила направити інформацію щодо нарахування та сплати орендної плати за землю ПП Ф-Бетон за період 2014-2019 років та сальдо станом на 01.01.2014, а також повідомити про вжиті заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.
Третя особа-1 листом від 10.04.2019 повідомила прокурора про розміри сплаченої відповідачем за 2014-2019 роки орендної плати за договором оренди землі №5032 від 25.06.2008 та про відсутність заборгованості з орендної плати станом 01.04.2019 (т. 1, а.с.52).
Натомість листом від 17.04.2019 №107/3127 вих-19 Чернівецька міська прокуратура звернулась до Чернівецької міської ради із проханням повідомити дату отримання позивачем постанови Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) у справі №926/652/13, дату повідомлення про вказане рішення третю особу-1 та надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення заборгованості щодо стягнення з відповідача різниці суми орендної плати протягом 2014-2019 років (т. 1, а.с.79).
Чернівецька міська рада листом від 03.05.2019 №01/02-29/1136 повідомила прокурора про те, що постанова ВГСУ від 06.02.2014 у справі №926/652/13 міською радою отримана 19.02.2014 (т. 1, а.с.80). Про наслідки судового спору ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомлено листом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради від 26.03.2019, станом на дату листа між позивачем та відповідачем відсутні судові спори щодо невиконання зобов`язань по договору оренди землі від 25.06.2008.
В подальшому, Чернівецька місцева прокуратура листом від 04.06.2019 №107/4258вих-19 звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (т. 1, а.с.70), в якому повідомила, що згідно зазначеного вище рішення господарського суду у справі №926/652/13 збільшено розмір орендної плати за земельну ділянку, проте згідно наданої третьою особою-1 інформації відповідач протягом 2014-2019 сплатив орендну плату без врахування вказаного рішення суду, в зв`язку з чим до місцевого бюджету не надійшли кошти. Поряд з цим, відповідно до наданої Чернівецькою міською радою інформації рішення суду отримано нею 19.02.2014. Відтак прокурор у порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру вимагав надати копії договорів оренди, укладених із відповідачем по вул. Миколаївській, 19 в м. Чернівці та листів, скерованих до органів ДФС та орендаря, та повідомити про вжиті заходи щодо стягнення заборгованості по недоотриманій орендній платі.
У відповідь Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради листом від 12.06.2019 № 04/01-08/1-1991 надав прокурору копії запитуваних документів, серед яких наявний лист Чернівецького управління ДФС у Чернівецькій області від 01.04.2019 №3162/9/24-13-56-06 про те, що за період з 01.01.2017 по 01.04.2019 ПП Ф-Бетон згідно поданих податкових декларацій з орендної плати за землю з юридичних осіб сплачено орендної плати за 2017 рік - 131326,36 грн., за 2018 рік - 131948,76 грн. та за 2019 рік - 32987,19 грн. Відповідно до облікових даних інтегрованої картки платника по Чернівецькій ДПІ за відповідачем станом на 01.04.2019 заборгованість по орендній платі за землю відсутня (т. 1, а.с.24).
При цьому, податковий орган повідомив, що постанова ВГСУ від 06.02.2014 по справі №926/652/13 до Чернівецької ДПІ від Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради не надходила, а тому просило надати завірену копію вказаного рішення для спонукання платника щодо подання уточнюючих податкових декларацій за відповідні періоди.
На вказаний лист Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради надав третій особі-1 лист-відповідь від 08.04.2019 № 04/01-08/3-04/4/1117 про те, що названому департаменту копії рішень судів у справі №926/652/13 надані юридичним управлінням Чернівецької міської ради листом від 26.03.2019 № 156-юр., яке повідомило, що зміни до умов договору оренди землі від 25.06.2008 №5032, укладеного між сторонами, наступають з 06.02.2014. Цим же листом Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області надані копії рішень у справі №926/652/13 (т. 1, а.с.25).
У листі від 04.06.2019 №107/4258 вих-19, адресованому третій особі-1, прокурор просив повідомити його про нарахування та сплату орендної плати за землю відповідачем із врахуванням рішення суду в справі №926/652/13, а також надати інформацію щодо повідомлення органів ДФС про наявність вказаного рішення суду (т. 1, а.с.23).
На даний лист третя особа-1 надала відповідь (№5627/9/24-13-56-06 від 13.06.2016 (т. 1, а.с.71-72), в якому повідомила прокурора, що 15.04.2019 Чернівецьке управління ГУ ДФС у Чернівецькій області отримало лист Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради від 08.04.2019 №04/01-08/3-04/4/1117 та копії рішень судів у справі №926/652/13. У зв`язку з цим третя особа-1 надіслала лист відповідачу, в якому повідомила про необхідність подання уточнюючих податкових декларацій з орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів індексації та рішенням суду в справі №926/652/13 в повному обсязі з 2014 року. У свою чергу відповідача подав уточнюючу декларацію зі сплати орендної плати за землю тільки за 2019 рік.
У листі від 05.06.2019 №107/4302вих-19 Чернівецька місцева прокуратура просила міську раду надати інформацію щодо причин пропущення строку позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача недоплаченої суми орендної плати за період 2014-2019 роки за договором №5032 від 25.06.2008 та вжити заходів щодо стягнення цієї заборгованості у судовому порядку (т. 1, а.с.81).
В свою чергу, Чернівецька міська рада у листі від 24.06.2019 №01/02-29/1658 повідомила прокурора, що згідно вимог податкового законодавства не має права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати. Відтак, оскільки позивачу не було відомо про невиконання відповідачем щодо самостійного розрахунку розміру орендної плати, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради 19.06.2019 направлено запит до третьої особи-1 з проханням до 01.01.2019 надати інформацію про стан розрахунків та вжиті заходи. Після отримання відповіді позивачем буде підготовлено позов до відповідача про стягнення орендної плати (т. 1, а.с.82-83).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.06.2019, 07.06.2019 зареєстровано провадження №42019261010000072 за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України з приводу того, що службові особи Чернівецької міської ради, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби та в інтересах третьої особи - ПП Ф-Бетон , протягом 2014-2019 років в порушення ст. 288 Податкового кодексу України та всупереч посадових обов`язків не проінформували та не направляли для виконання до ГУ ДФС у Чернівецькій області рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/652/13 про збільшення розміру орендної плати з відповідача за користування земельною ділянкою площею 2.2 га по пров. Миколаївському, 19 в м. Чернівці з 57 тис. грн. до 356 тис. грн., що призвело до протиправного ненадходження до місцевого бюджету 2,3 млн. грн., чим спричинено тяжкі наслідки громадським інтересам (т. 1, а.с.87).
09 липня 2019 року прокурор повторно звернувся до міської ради (лист №107/5320вих-19 (т.1, а.с.84-85) із проханням повідомити причини зволікання та непред`явлення позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2014-2019 роки. Чернівецька міська рада повідомила прокурора, що вона не вбачає підстав для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ПП Ф-Бетон , оскільки стягнення місцевих податків належить до повноважень податкових органів (лист від 24.07.2019 № 01/02-29/1957).
24 липня 2019 року Чернівецька місцева прокуратура повторно звернулась до Головного управління ДФС у Чернівецькій області із листом №107/5853вих-19, в якому просила повідомити її про нарахування та сплату відповідачем орендної плати за землю із врахуванням рішення суду в справі №926/652/13 та уточнюючих декларацій, а також вжиті заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку (т.1, а.с.86).
У свою чергу третя особа-1 повідомила прокурора, що 13.06.2019 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з урахуванням рішень суду та зміни суми орендної плати за землю тільки за 2019 рік. За період з 01.01.2019 по 30.06.2019 ПП Ф-Бетон нарахувало та сплатило орендну плату в сумі 297553,25 грн, а тому заборгованість по облікованих даних інтегрованої картки платника по Чернівецькій ДПІ станом на 01.07.2019 відсутня.
13 серпня 2019 прокурор листом № 93-5788-19 повідомив міську раду про подання даного позову до Господарського суду Чернівецької області (т. 1, а.с.88).
В матеріалах справи наявні податкові декларації відповідача зі сплати орендної плати з яких вбачається, що: 1) за 2014 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 69548,94 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн.; 2) за 2015 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 86866,68 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн.; 3) за 2016 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 124479,95 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн., договір № 5032 від 06.2008 року; 4) за 2017 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 131948,75 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, кадастровий номер 7310136600, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн.; 5) за 2018 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 131948,75 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, кадастровий номер 7310136600, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн., договір № 5032 від 25.06.2008; 6) за 2019 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 131948,75 грн. річної орендної плати за земельну ділянку площею 2,2000 га, кадастровий номер 7310136600:38:002:0027, нормативно-грошова оцінка 1117820 грн., договір № 5032 від 25.06.2008. При цьому, згідно уточнюючої податкової декларації за 2019 рік відповідач нарахував податкове зобов`язання зі сплати 674711,76 грн. річної орендної плати за вказану земельну ділянку.
Як встановлено обставинами справи, всі зазначені вище податкові декларації подавались щодо нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 2.2000 га, яка знаходиться в м. Чернівці, провулок Миколаївський, номер 19, кадастровий номер 7310136600:38:002:0027, згідно договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008 №5032.
Головне управління ДФС у Чернівецькій області та Головне управління ДПС України, які уповноважені Податковим кодексом України на адміністрування орендної плати як місцевого податку, підтверджують сплату відповідачем орендної плати за 2014 рік на суму 69548,94 грн., за 2015 рік на суму 86866,68 грн., за 2016 рік на суму 124479,95 грн. та за 2017 і 2018 роки - по 131948,75 грн. Вказана обставина визнається й іншими учасниками справи та прокурором.
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду .
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
В контексті зазначеного слід враховувати, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 913/176/18, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 23.01.2019 у справі № 920/331/18.
Відтак враховуючи наведене, у позовній заяві прокурор обґрунтував необхідність подання позову у даній справі порушенням інтересів держави тим, що несплата коштів за використання земельної ділянки перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади м. Чернівців, підриває економічні основи місцевого самоврядування, внаслідок чого міська рада не здатна належним чином забезпечити соціально-економічні права жителів м. Чернівці.
Слід врахувати те, що лише після звернення прокурора з листом від 17.04.2019 №107/3127вих-19 до Чернівецької міської ради, така віднайшла в себе копію постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2014 у справі №926/652/13, отриману нею ще 19.02.2014 та через своє юридичне управління скерувала вказане рішення до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин та в подальшому до Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
З обставин справи вбачається, що Чернівецька міська рада спочатку запевнила прокурора у зверненні до відповідача з позовом про стягнення спірної сум боргу по оренді за землю, що підтверджується листом від 24.06.2019 №01/02-29/1658, однак згодом відмовилась від пред`явлення позову до відповідача з посиланням на те, що стягнення місцевих податків належить до повноважень податкових органів, дане відображено в листі від 24.07.2019 №01/02-29/1957.
Судова колегія зазначає, що Чернівецька міська рада як орендодавець земельної ділянки наділена правом вимоги на сплату орендарем орендної плати за землю у порядку і розміру, передбаченому договором від 25.06.2008 №5032. Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач - Чернівецька міська рада підміняє податкові відносин, які виникли між відповідачем та третьою особою 1, господарськими відносинами, що виникли між сторонами на підставі договору оренди землі.
Прокурор на виконання вимог ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру попередньо - 13.08.2019 повідомив Чернівецьку міську раду про здійснення представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з ПП Ф-Бетон стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 2 251 619,11 грн. та вже після цього 14.08.2019 подав даний позов до суду.
Відповідно до цього, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість підстав, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для звернення прокурором до суду з позовом у даній справі, що полягають у неналежному здійсненні уповноваженим органом - Чернівецькою міською радою захисту інтересів територіальної громади.
Також, враховуючи наведене, місцевим господарським судом враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, де вказано, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження , у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Предметом спору у даній справі є стягнення з ПП Ф-Бетон 2 251 619,11 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 25.06.2018 №5032.
У відповідності до вимог ст. 206 Земельного кодексу України - використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 15 Закону України Про оренду землі ( у редакції чинній, на момент виникнення спірних відносин) визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно вимог ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір,форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди.
Слід зазначити, що з врахуванням законодавчих норм, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст. 21 Закону України Про оренду землі , підп. 14.1.136 п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України), а з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Пунктами 1-4 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 0 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендованої плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником ) і орендарем.
Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України).
Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
25 червня 2008 року Чернівецькою міською радою та Приватним підприємством Ф-Бетон укладено договір оренди земельної ділянки №5032 Згідно із умовами даного договору на підставі рішення 25 сесії Чернівецької міської ради V скликання від "28" лютого 2008 року №521, орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування та володіння земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці, провулок Миколаївський, номер 19. Пунктом 3 даного договору визначено, що: Об`єктом оренди за цим договором є земельна ділянка площею 2.2000 га, яка знаходиться в м. Чернівці, провулок Миколаївський, номер 19, кадастровий номер 7310136600:38:002:0027 . Земельна ділянка надається в оренду терміном до 31 травня 2056 року (пункт 5).
Відповідно до п.7-9 договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008 №5032 (з урахуванням змін, внесених рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.03.2013 у справі №926/652/13, яке набрало законної сили 06.02.2014 та встановлених Держгеокадастром України коефіцієнтів індексації за відповідні роки) відповідачу належало сплатити орендну плату у сумі 317 797,48 грн. за період з 07.02.2014 по 31.12.2014, 444187,37 грн. за 2015 рік, 636 520,50 грн. за 2016 рік, по 674711,73 грн. за 2017 і 2018 роки. Загальний розмір орендної плати за спірний період становить 2 747 928,81 грн.
Право вимоги на сплату щомісячної суми орендної плати у позивача виникало (з урахуванням кількості днів у відповідному місяці) з 31 числа звітного/01 числа наступного за звітним місяцем сплати щомісячної орендної плати.
Обставинами справи встановлено, що за спірний період відповідач сплатив орендної плати на суму 537 393,63 грн., в тому числі за період з 07.02.2014 по 31.12.2014 - 62149,50 грн., за 2015 рік - 86866,68 грн., за 2016 рік - 124479,95 грн., за 2017-2018- по 131948,75 грн., що підтверджується податковими деклараціями зі сплати орендної плати за землю за 2014-2018 роки. Також слід врахувати, що дані суми не заперечувались сторонами ні в суді першої, ні в апеляційній інстанції.
Отже, враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач за період 07.02.2014-31.12.2018 неналежно виконав свої зобов`язання щодо сплати орендної плати та недоплатив позивачу 2 210 535,18 грн. орендної плати за землю в тому числі за період з 07.02.2014 по 31.12.2014 - 255 647,98 грн., за 2015 рік - 357 320,69 грн. , за 2016 рік - 512 040,55 грн., за 2017-2018 роки - по 542 762,988 грн. При цьому, як вбачається з розрахунку прокурора, останнім допущено арифметичну помилку при розрахунку орендної плати відповідачу за 2014 рік, а саме надміру нараховано 41 083,93 грн. заборгованості.
Як вбачається з обставин справи, відповідачем в суді першої інстанції в ході підготовчого засідання подано письмову заяву про застосування строку позовної давності. Дана заява мотивована тим, що Чернівецька міська рада з 2014 по 2019 роки не вчиняла жодних дій для стягнення спірної суми заборгованості з відповідача в судовому чи позасудовому порядку. Відтак, відповідач вважає, що позивач звернувшись 14.08.2019 з позовною заявою до суду в даній справі, пропустив трьохрічний строк позовної давності, що відповідно є підставою для відмови в позові.
Згідно вимог ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відтак, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб`єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Водночас як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади (аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц, Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі №908/799/17).
Згідно умов п.9 договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008 №5032 сторони встановили строки виконання орендарем окремих зобов`язань (внесення щомісячної орендної плати).
Відтак, місцевим господарським судом вірно зазначено, що в разі неналежного виконання орендарем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, строк пред`явлення орендодавцем вимог до орендаря повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення щомісячного орендного платежу.
Отже, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що саме з часу прострочення сплати щомісячної орендної плати, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається перебіг позовної давності для вимог орендодавця до орендаря та обчислення трирічного строку позовної давності.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах Чернівецької міської ради в даній справі 14.08.2019, а відтак, врахувавши положення п.9 договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008 №5032, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що прокурором пропущено трирічний строк позовної давності щодо стягнення з відповідача щомісячної орендної плати за період з 07.02.2014 по 30.06.2016 в сумі 868 988,64 грн.
Чернівецька міська рада в свою чергу у заяві про безпідставність застосування строків позовної давності від 22.10.2019 №0110г-18-907611 (а.с.139-142), просить зокрема визнати поважними причини пропуску строку позовної давності відповідно до ч.5 ст. 627 Цивільного кодек4су України.
Однак, яку вбачається з листа від 03.05.2019 №01/02-29/1136 позивач сам підтверджує, що отримав копію постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2014 у справі №926/652/13 ще 19.02.2014, проте повідомив третю особу - 1 про неї лише листом від 26.03.2019 (як слідує із листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради від 08.04.2019) скеровувався Юридичним управлінням вказаному департаменту, а не податковому органу).
Листом від 08.04.2019 №04/01-08/3-04/4/1117 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради не з власної ініціативи, а на прохання Головного управління ДФС у Чернівецькій області, надіслав останньому копію постанови ВГСУ від 06.02.2014 у справі №926/652/13.
Крім цього, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що за період з 19.02.2014 по 26.03.2019 позивач звертався до відповідача з проханням сплатити заявлену суму заборгованості по орендній платі, до третьої особи - 1 з листом про порядок та розмір сплаченої відповідачем орендної плати або до суду про стягнення спірної суми.
Як в суді першої, так і апеляційної інстанції, Чернівецька міська рада в своє обґрунтування покликається на те, що згідно норм податкового законодавства вона не адмініструє та не веде облік орендної плати як місцевого податку, однак даний факт не спростовує того, що вона мала б дізнатися про порушення свого права, з огляду на те, що вона мала б належно користуватись наданим їм правом як сторони договору, орендодавець, а саме п. 26 договору оренди земельної ділянки та ст. 24 Закону України Про оренду землі та цікавитись порядком та розміром надходження з орендної плати за землю до місцевого бюджету міста Чернівці.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до цього, місцевим господарським судом вірно встановлено те, що Чернівецька міська рада, могла довідатися про порушення свого права при належному виконанні своїх зобов`язань.
Також варто зазначити, що у податкового органу були відсутні відомості про збільшення розміру орендної плати, які могли б бути надані йому позивачем, а тому він правомірно керувався інформацією, яка містилася у поданих відповідачем податкових деклараціях і такий не міг заявляти вимог до ПП Ф-Бетон щодо стягнення податкового зобов`язання, неузгоджених в деклараціях.
Відповідно до цього, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що вказані позивачем причини пропуску строку позовної давності не є поважними.
Отже, враховуючи наведені вище обставини вбачається обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 2 210 535,18 грн. орендної плати за договором оренди землі від 25.06.2008 за період з 07.02.2014 по 31.12.2018.
Однак, згідно вимог ст. 267 Цивільного кодексу України місцевим господарським судом правомірно відмовлено в стягненні 868 988,94 грн. по орендній платі за період з 07.02.2014 по 30.06.2016 за пропуском строку позовної давності.
Відтак, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 341 546,24 грн. заборгованості за договором оренди землі від 25.06.2008 №5032, у тому числі: за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 - 256020,28 грн. ((636520,50 грн. річний розмір оренди/12 міс*6 міс.) - 124479,95 грн. реально сплаченої оренди/12 міс*6 міс.)); за 2017 рік - 542 762,98 грн. (674711,73 грн. - 131948,75 грн.), за 2018 рік - 542762,98 грн. (674711,73 грн. - 131948,75 грн.). Рішення місцевого господарського суду в даній частині сторонами та третіми особами не оскаржується.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
8. Судові витрати.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2019 у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на Чернівецьку міську раду.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.09.2020.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Матущак О.І.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91318057 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Марущак Ілля Васильович
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Дубник Оксана Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні