Рішення

від 31.08.2020 по справі 903/177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2020 року Справа № 903/177/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Модуль Ультра"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго"

про стягнення 29868,60 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

в с т а н о в и в:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Модуль Ультра" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" в якому просить стягнути 29868,60 грн, з них 25765,00 грн заборгованості, 3712,22 грн пені, 391,38 грн відсотки річних.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору поставки № 110/19 від 18.09.2019, на підставі якого відповідачу було поставлено обладнання на суму 165765,00 грн, оплата якого відповідачем проведена частково, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 25765,00 грн; на суму боргу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних - 391,38 грн; згідно п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 3712,22 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання на 12.05.2020; ухвалою суду від 12.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 повідомлено сторін про проведення судового засідання 30.06.2020.

30.06.2020 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 25765,00 грн, що підтверджується долученими до клопотання платіжними дорученнями.

Ухвалою суду від 30.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2020.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 04.08.2020 судове засідання по справі № 903/177/20, призначене на 04.08.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці.

Ухвалою суду від 11.08.2020 повідомлено сторін про проведення судового засідання 31.08.2020.

Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступне.

18.09.2019 між ТзОВ "Техно Модуль Ультра" (Постачальник) та ТзОВ "Органік Ескарго" (Замовник) було укладено договір поставки № 110/19 (а.с.4-6) з додатком № 1 (специфікацію обладнання) (а.с.7); на підставі даного договору 09.09.2019 позивачем виставлено відповідачу рахунок № 1527 на суму 165765,00 грн (а.с.8); відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 140000,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.9-13); поставлене позивачем обладнання було запущено в експлуатацію 03.10.2019 про що складено акт про пуск в експлуатацію холодильного обладнання для камери зберігання равликів , який підписано сторонами без будь-яких зауважень (а.с.14).

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 29868,60 грн, з них 25765,00 грн заборгованості, 3712,22 грн пені, 391,38 грн відсотки річних.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.3 договору визначено, що Замовник зобов`язаний здійснити оплату за отримане обладнання в три етапи: 1 етап - Замовник сплачує 50% від загальної вартості договору; 2 етап - Замовник сплачує 30% від загальної вартості договору після повідомлення про готовність обладнання до відправки на об`єкт; 3 етап - Замовник сплачує 20 % від загальної вартості договору в день запуску обладнання в експлуатацію.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 25765,00 грн, відсотки річних нараховано на заборгованість з врахуванням строків оплати товару визначених п. 2.3 договору, однак сума заборгованості сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, тому в даній частині провадження слід закрити на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума відсотків річних складає 391,38 грн та підлягає стягненню з відповідача.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до п.7.2 договору, при прострочені оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на момент прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 3712,22 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, борг сплачено після відкриття провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 7882,50 грн, то дані підлягають стягненню з відповідача з врахуванням наступного.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів частини 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, дані витрати позивач підтверджує: договором про надання правової допомоги від 20.01.2020 року, довіреністю від 20.01.2020, актом приймання-передачі (детальний опис) послуг до договору про надання правничої допомоги від 05.03.2020 року, платіжним дорученням № 17319 від 05.03.2020 на суму 7882,50 грн, тому дані витрати підлягають стягненню з відповідача.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Закрити провадження у справі на суму 25765,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» (вул. Незалежності,8 смт Торчин, Луцький район, Волинська область, 45612, код ЄДРПОУ 38373510) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Модуль Ультра" (вул.Березова,26, с.Зміїнець, Луцький район, Волинська область, 45632, код ЄДРПОУ 36604629) 4103,60 грн, з них 3712,22 грн пені, 391,38 грн - 3 % річних, а також 2102,00 грн витрат по судовому збору та 7882,50 грн витрат на професійну правову допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

04.09.2020.

Суддя С. В. Костюк