ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1978/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір
за позовом Фізичної особи-підприємця Хейлик Тетяни Сергіївни, с. Вільні Хутори Дніпропетровської області
до Селянського (фермерського) господарства "Романцівське", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Представники:
від позивача Галенко О.Є.
від відповідача Фесюк Ю.О.
від третьої особи-1 не з`явився
від третьої особи-2 не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець Хейлик Тетяна Сергіївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить усунути перешкоди останній у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер: 1221081800:01:024:0371, площею 6,2958 га, розташованій на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області шляхом зобов`язання Селянського (фермерського) господарства "Романцівське" не чинити перешкоди ФОП Хейлик Т. С. у використанні цієї земельної ділянки, у тому числі у здійсненні мульчування, оранки, боронування, культивації, внесення добрив, посіву, коткування, внесення гербіцидів, міжрядного обробітку, збирання врожаю, протягом строку дії договору оренди землі від 17.02.2020, укладеного між ФОП Хейлик Т.С., Шарко С.П. та ОСОБА_1 , згідно з яким право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.02.2020, номер запису про інше речове право 1977899512210.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на умовах договору оренди земельної ділянки від 17.02.2020, вона є користувачем земельної ділянки площею 6,2985 га., кадастровий номер 1221081800:01:024:0371, що розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Остання на початку березня 2020 мала намір приступити до обробітку вказаної земельної ділянки, проте відповідачем було створено фактичні перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою, без наявних правових підстав.
У відзиві на позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.
З наданих позивачем доказів у вигляді двох свідоцтв про право на спадщину за законом, вбачається тільки отримання третіми особами права кожного на Ѕ частку земельного паю КСП Нива в порядку спадкування за законом, з чого вбачається, що вони успадкували тільки право на оформлення у власність земельної ділянки, а не отримали право власності в порядку спадкування за законом на спірну земельну ділянку.
У свою чергу жодного правовстановлюючого документа, що треті особи є співвласниками сформованої земельної ділянки за кадастровим номером 1221081800:01:024:0371, позивачем не надано.
Крім того, відповідач зазначає, що в договорі оренди землі від 17.02.2020, на який посилається позивач, як на підставу свого позову, також не зазначено, на підставі чого, треті особи є стороною Орендарем .
Таким чином, останній вважає, що спірний договір є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок встановлений в Україні, стосовно того, що тільки особи, які мають належним чином оформлені правовстановлюючі документи про своє право власності на нерухоме майно, можуть передавати це майно в оренду іншим особам.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач також вказує на безпідставність посилань позивача відносно спілкування з керівником Селянського (фермерського) господарства "Романцівське" відносно звільнення земельної ділянки, що мало місце 17.03.2019, зазначаючи, про те, що на вказаний момент у позивача навіть не існувало договору оренди спірної земельної ділянки.
До відзиву на позовну заяву відповідачем залучено копію додатку до податкової декларації, що містить відомості про наявність земельних ділянок у користуванні останнього.
Також у відзиві на позов відповідач заперечує проти стягнення з нього судових витрат, які понесла позивач у зв`язку з розглядом даної справи та зазначає, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становлять 10 000,00 грн.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначаючи наступне.
Позивачем дотримані всі умови, визначені законодавством України, для набрання чинності договором оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 1221081800:01:024:0371 та право користування вказаною земельною ділянкою є законним, таким чином відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Проте, відповідач в порушення норм чинного законодавства, без наявних документів на спірну земельну ділянку здійснює її користування, що порушує права позивача, як орендаря.
Крім того, остання заперечує проти заявленої відповідачем суми судових витрат у розмірі 10 000,00 грн., які відповідач поніс і очікує понести.
15.04.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1978/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2020, крім того було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги, на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), про що постановлено ухвалу.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій було відмовлено ухвалою суду від 13.04.2020.
У підготовче засідання 13.05.2020 представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, крім того у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів.
Ухвалою суду від 13.05.2020 підготовче засідання відкладалося до 10.06.2020, вказана ухвала направлялася позивачем відповідачу та третім особам, про що свідчать долучені до матеріалів справи докази надсилання (а.с. 82-88).
У підготовче засідання 10.06.2020 представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, 09.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання, враховуючи зазначене розгляд підготовчого засідання відкладався до 06.07.2020.
У підготовче засідання 06.07.2020 представники третіх осіб не з`явилися, представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд підготовчого засідання відкладався до 22.07.2020, про що сторони були належним чином повідомленні відповідно до статей 216 та 242 ГПК України.
Представники третіх осіб у підготовче засідання 22.07.2020 не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, відповідно до долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції, останні були повідомлені належним чином відповідно до статті 242 ГПК України (а.с. 139, 140).
Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 25.08.2020, про що представники сторін були повідомлені належним чином у судовому засіданні відповідно до статей 216 та 242 ГПК України (а.с. 137-138, 141).
За змістом пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Від представників сторін будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або продовження процесуальних строків не надходило.
25.08.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є: обставини щодо створення відповідачем фактичних перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою кадастровий номер 1221081800:01:024:0371, без наявних правових підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 між ОСОБА_2 (Орендодавець), ОСОБА_1 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Хейлик Тетяною Сергіївною (Орендар) було укладено Договір оренди землі, який зареєстрований 18.02.2020 за номером 1977899512210, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 21).
Згідно з пунктом 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належить Орендодавцю. В оренду надається земельна ділянка площею 6,2985 га. у тому числі ріллі 6,2985 га., яка розташована на території Боровківської сільської ради, Верходніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221081800:01:024:0371.
Договір укладено на 10 (десять) років (пункт 6 Договору).
Пунктами 13, 14 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з обов`язковим дотриманням існуючого чергування сільськогосподарських культур у сівозміні. Категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до пункту 21 Договору, на орендовану ділянку не встановлено обмеження (обтяження). Прав у третіх осіб на неї не встановлено.
Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами (пункт 41 Договору).
Як зазначає позивач, на початку березня 2020 року, відповідно до умов укладеного договору, остання мала намір приступити до обробітку орендованої земельної ділянки за кадастровим номером 1221081800:01:024:0371, з метою вирощування на ній сільськогосподарської культури.
Як вказує позивач у позовній заяві, остання 17.03.2020 прибула до місця розташування спірної земельної ділянки, проте посадовими особами відповідача їй було створено фактичні перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою.
Вказані обставин, стали підставою для звернення 17.03.2020 до Верхньодніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про вчинення Селянським (Фермерським) господарством Романцівське злочину.
23.03.2020 від Верхньодніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла відповідь № 47.1-2786, в якій було зазначено, що в даному матеріалі вбачаються цивільно-правові відносини, та рекомендовано Фізичній особі-підприємцю Хейлик Тетяні Сергіївні звернутися до суду в порядку приватного обвинувачення для вирішення даного питання.
Таким чином, позивач була вимушена звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Факт передачі позивачу земельної ділянки за кадастровим №1221081800:01:024:0371 та державна реєстрація права оренди підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №201557232 від 24.02.2020 (а.с.21).
Позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, стверджує про те, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку та перешкоджає позивачу користуватися нею, внаслідок чого просить суд усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою.
Так, згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною" ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можливе лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення.
При цьому пред`явлення вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою покладає на позивача обов`язок довести, що ця вимога не є абстрактною, а дійсно існують реальні обставини, протиправні дії відповідача, які позбавляють останнього у праві на користування спірною земельною ділянкою.
Так, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Саме на Фізичну особу-підприємця Хейлик Тетяну Сергіївну, як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що її права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Проте, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач чинить дії, які перешкоджають позивачу користуватися земельною ділянкою, кадастровий номер 1221081800:01:024:0371.
Крім того, з наданих відповідачем відомостей вбачається, що спірна земельна ділянка не перебуває у його користуванні (а.с. 97-100).
Таким чином, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними доказами наявності та існування на час вирішення спору перешкод у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 1221081800:01:024:0371.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Хейлик Тетяни Сергіївни до Селянського (фермерського) господарства "Романцівське" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 04.09.2020.
Суддя І.Ф. Мельниченко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91318361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні