Рішення

від 26.08.2020 по справі 904/2392/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2392/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиба Т.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області - Мосейко Анжела Геннадіївна, м. Дніпро

про визнання права власності на рухоме майно і зняття з нього арешту.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ", в якій просить суд:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" право власності на автомобіль марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- зняти арешт з рухомого майна, а саме з автомобіля марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був накладений постановою про опис та арешт майна боржника від 13.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. у виконавчому провадженні № 57697648 при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 171/31/17 від 15.08.2017 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 04.06.2020 року о 11:20 год.

29.05.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.05.2020 року про визнання позовних вимог та про розгляд справи без участі його представника.

04.06.2020 року від приватного виконавця Мосейко А.Г. до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 721 від 03.06.2020 року та клопотання вих. № 722 від 03.06.2020 року про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 04.06.2020 року відповідач не з`явився.

Відповідно до п.1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелу Геннадіївну (49049, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2) та відкласти підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2020 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелу Геннадіївну (49049, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2) та підготовче судове засідання відкладено на 06.07.2020 року о 11:00 год.

06.07.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 06.07.2020 року про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

У підготовче судове засідання 06.07.2020 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 12.08.2020 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 28.07.2020 року о 10:20 год.

У підготовче судове засідання 28.07.2020 року представники сторін не з`явились.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Дослідивши матеріали справи, судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.07.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020 року о 12:00 год.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 4930012382580, № 4930012382601.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 319, 321, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просить суд визнати право власності на майно та зняти арешт.

Позивач вважає, що арештом майна, порушено право власності, користування та розпорядження майном останнього.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору купівлі-продажу автомобілів № 41 від 19.01.2017;

- копія Акту приймання-передачі транспортних засобів за договором купівлі-продажу № 41 від 19.01.2017;

- копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля марки ГАЗ, р/н НОМЕР_2 ;

- копія Постанови про опис та арешт майна боржника ВП № 57697648 від 13.01.2020;

- копія листа-вимоги адвоката Жижи А.О. про припинення арешту об`єкту опису і арешту - автомобіля;

- копія Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 4681 від 29.12.2016;

- копія Акту приймання-передачі нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 4681 від 29.12.2016;

- копія Акту приймання-передачі нежилого приміщення від 22.07.2019;

- копія Висновку про ринкову вартість автомобіля марки ГАЗ, р/н НОМЕР_2 , із кваліфікаційними документами суб`єкта оціночної діяльності.

Позиція відповідача

Відповідач визнає позов, в обґрунтування чого надає заяву про визнання позову, в якій викладає свою позицію щодо того, що спірне майно дійсно належить ТОВ "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" (далі-позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ" (далі-відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу автомобілів № 41 від 19.01.2017. Договір посвідчено приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Богомоловим В.І.

Згідно п. 1.1. договору, Продавець передає Автомобілі, у кількості 34 (тридцять чотири) штуки, у власність Покупцю, а покупець приймає у власність Автомобілі, у тому числі - автомобіль марки ГАЗ, моделі АС-С 3302 АХХ-1СПГ, 2012 року випуску, кольору білого, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за Продавцем Апостолівським ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.11.2012 року. Автомобіль належить Продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого Апостолівським ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.11.2012 року.

Відповідно до п. 3.3. договору, Продавець передає Автомобілі не пізніше 29 грудня 2017 року за Актом приймання-передачі.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що, право власності на Автомобілі у Покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього Договору згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України.

Згідно п. 6.3. договору, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ не встигло здійснити державну реєстрацію придбаного Автомобіля (р/н НОМЕР_2 ) в органах ДАІ згідно зі ст. 34 Закону України Про дорожній рух та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

13.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелою Геннадіївною, при примусовому виконанні виконавчого документу, виконавчого листа № 171/31/17 від 15.08.2017, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ" на користь ОСОБА_1 , заборгованості в сумі 47 582,87 грн., було складено та підписано Постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 57697648.

Вищевказаною постановою було описано та арештовано майно - автомобіль марки ГАЗ, моделі АС-С 3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, кольору білого, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Об`єкт опису і арешту - Автомобіль (р/н НОМЕР_2 ) було передано на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Теперішнє фактичне місцезнаходження Автомобіля (р/н НОМЕР_2 ) - виробнича територія ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Залізнична, 3.

Так, позивач не може в повній мірі здійснювати своє право власності щодо зазначеного рухомого майна (автомобілю), а саме ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном (автомобілем), оскільки на дане майно накладену арешт.

20.02.2020 адвокат ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ Жижа Андрій Олександрович, направив приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелі Геннадіївні лист-вимогу про припинення арешту Об`єкту опису і арешту - Автомобіля (р/н НОМЕР_2 ), із роз`ясненням та документальним підтвердженням належності Автомобіля (р/н НОМЕР_2 ) на праві власності ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ , а не боржнику у виконавчому провадженні ВП № 57697648 - ТОВ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ .

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. вищевказаний лист-вимогу отримала 25.01.2020.

Проте, лист-вимогу від 20.01.2020 залишено без відповіді.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач посилається на те, що арешт накладено на майно, яке належить ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу автомобілів № 41 від 19.01.2017 на який позивач посилається як на правовстановлюючий документ на підставі якого він володіє транспортним засобом, що не є боржником у виконавчому провадженні, чим порушується його право власності.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання визнання права власності на рухоме майно та наявності чи відсутності підстав для зняття арешту з майна.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

За приписами частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Проте юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (абзац другий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005 № 4-рп/2005 у справі про права акціонерів ЗАТ).

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В супереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного рухомого майна, а саме останній обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки на дане майно накладено арешт, оскільки за даними сервісного центру МВС зазначене рухоме майно зареєстровано за ТОВ ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ , на них розповсюджується арешт.

При цьому, в договорі купівлі-продажу автомобілів № 41 від 19.01.2017 передбачено, що право власності на майно у ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору.

Тобто, спірне рухоме майно належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ .

У відповідності до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи ту обставину, що право власності на майно виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору, власником майна є ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ХЛІБНИЙ КРАЙ .

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Закон України Про дорожній рух , визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про дорожній рух , державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Однак, реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Згідно з п. 7 Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Крім того, відповідно до п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та відповідачем укладено та підписано Договір купівлі-продажу автомобілів № 41 від 19.01.2017 за яким позивач набув право власності на транспортний засіб - Автомобіль (р/н НОМЕР_2 ).

Отже, даний позов про визнання права власності є спеціальним речово-правовим засобом захисту права власності.

Нормою ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, позивач цілком правомірно набув право власності на автомобіль марки ГАЗ, моделі АС-С 3302 АХХ-1СПГ, 2012 року випуску, кольору білого, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім вказаного судом враховано наступне.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормою ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Нормою ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова приватного виконавця про арешт майна боржника (відповідача у справі, що розглядається) винесена 14.11.2018, тоді як договір купівлі-продажу автомобілів № 41 на підставі якого позивач набув право власності на спірний транспортний засіб укладений 19.01.2017.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акт приймання передачі транспортних засобів, які були предметом договору купівлі продажу від 19.01.2017 підписано в той же день, тобто 19.01.2017.

Отже на дату винесення постанови про арешт майна боржника спірний автомобіль не належав відповідачу на праві власності.

Порядок і умови зняття арешту з майна встановлено статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема приписами ч.5 ст.59 Закону України визначено: у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що пред`явлення позову про звільнення майна з-під арешту є одним із способів захисту права власності особи від незаконних посягань на майно, який застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване виконавцем, тобто, коли є спір про право.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" право власності на автомобіль марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та зняття арешту з рухомого майна, а саме з автомобіля марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був накладений постановою про опис та арешт майна боржника від 13.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. у виконавчому провадженні № 57697648 при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 171/31/17 від 15.08.2017 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області підлягає задоволенню що відповідно тягне за собою зняття арешту накладеного приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелою Геннадіївною в рамках виконавчого провадження від 13.01.2020 року № 57697648 з вказаного вище майна.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" право власності на автомобіль марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зняти арешт з рухомого майна, а саме з автомобіля марки ГАЗ, моделі AC-G3302 АХХ-1 СПГ, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був накладений постановою про опис та арешт майна боржника від 13.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. у виконавчому провадженні № 57697648 при примусовому виконанні виконавчого листа по справі № 171/31/17 від 15.08.2017 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ" (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 1-А, кв. 161, код ЄДРПОУ 34027177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ХЛІБНИЙ КРАЙ" (49038, м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 10, код ЄДРПОУ 39746176) судовий збір у сумі 4 204,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2020

Суддя В.Г. Бєлік