Рішення

від 03.09.2020 по справі 908/1586/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/85/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2020 Справа № 908/1586/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 40)

про стягнення 2116,66 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача - Колодій А.О., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1020175 від 28.07.2020;

від відповідача - не з`явився;

23.06.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №558 від 19.06.2020 (вх. № 1712/08-07/20 від 23.06.2020) Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" про стягнення збитків у сумі 2116,66 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 справу № 908/1586/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1586/20. Присвоєно справі номер провадження 4/85/20. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.07.2020.

Ухвалою суду від 28.07.2020 судове засідання відкладено на 03.09.2020.

В судовому засіданні 03.09.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між сторонами укладений договір поставки №03/03-14 від 03.03.2014, на виконання умов якого відповідачем поставлено продукцію на суму 16120, 00 грн. Позивач оплатив товар у загальній сумі 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,66 грн. Всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач не виконав встановленого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань. Відповідачем не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних даткові накладні у сумі 2116,66 грн., з дня виникнення податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач втратив право на включення суми ПДВ 2116,66 грн. до податкового кредиту, що призвело до зайвої сплати позивачем цієї суми до бюджету. Таке порушення відповідача позбавило позивача можливості скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2116,66 грн., тобто позивач поніс збитки. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 03.09.2020 не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.

В листі Міністерства юстиції України від 23.01.2018 № 1028/8.4.3/Ін-18 надано роз`яснення, що згідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 6 Закону Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (код ЄДРПОУ 37778447) є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 40, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 30.06.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1586/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: "За закінченням терміну зберігання".

Ухвала суду від 28.07.2020 повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: "Організації немає ".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 30.06.2020 у справі №908/1586/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 16.07.2020.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ

03.03.2014 між Комунальним підприємством "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (Постачальник, Відповідач) укладено Договір поставки №03/03-14 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити бетонні вироби (далі - Товар), згідно накладних, на умовах передбачених договором. Строк дії Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору Покупець протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару здійснює його оплату на підставі рахунку виставленого Постачальником. За наявності грошових коштів у Покупця, можлива 100% передоплата Товару.

Згідно з п.5.1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, сертифікат якості на товар, видаткову накладну, податкову накладну.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, але у будь - якому разі до 31 грудня 2018 року (п. 9.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідачем поставлено товар (поребрик Бр. 100x20x8) на загальну суму 16120, 00 грн., у тому числі ПДВ 2686, 67 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН -0000659 від 21.06.2017.

Позивач перерахував на рахунок Постачальника грошові кошти за поставку Товару (поребрик Бр. 100x20x8) у загальній сумі 12700,00 грн. у тому числі ПДВ 2116,66 грн., а саме платіжними дорученнями: №2843 від 20.06.2017 у розмірі 5000,00 грн. у тому числі ПДВ 833,33 грн. та № 2899 від 30.06.2017 у розмірі 7700,00 грн. у тому числі ПДВ 1283,33 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 цього кодексу, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

За приписами п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Всупереч вимог п. 201.1 ст. 201 ПКУ відповідач не виконав встановленого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань.

Відповідачем не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у сумі 2116,66 грн., на дату виникнення податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач втратив право на включення суми ПДВ 2116,66 грн. до податкового кредиту, що призвело до зайвої сплати позивачем цієї суми до бюджету.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПКУ, таке порушення відповідача позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2116,66 грн., тобто позивач поніс збитки.

Зміст господарського зобов`язання, підстави його виникнення та порядок виконання викладено в ст. ст. 173 - 175, 193, 265 - 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 510, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв лілового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (п. 1.1 ст. 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Правила складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та формування і коригування податкових зобов`язань з ПДВ встановлено ст. ст. 187, 192, 201 розділу V Податкового кодексу України.

Господарський кодекс України визначає поняття санкцій у господарських правовідносинах.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано належні та допустимі докази, які свідчать про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можливо стверджувати про те, що відповідачем завдано збитків позивачу з огляду на те, що бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань призвела до неможливості включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а відповідно до зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, що завдало позивачу збитки у сумі 2116,66 грн.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати збитків.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій № 6" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 40, код ЄДРПОУ 37778447) на користь Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03345018, поточний рахунок: НОМЕР_1 у філії "Запорізьке РУ" ПАТ КБ "Приватбанк") 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 66 коп. збитків та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "04" вересня 2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г.Зінченко