Рішення

від 03.09.2020 по справі 910/8133/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/8133/20 За позовом Фізичної особи - підприємця Коровського Михайла Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю БКС Україна

про стягнення 77515,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Коровський Михайло Васильович звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКС Україна" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 77515,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив транспортних послуг наданих за договором № 0448 від 13.01.2020, в зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Ухвалою суду від 15.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8133/20, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 7174930 0, отримав 22.06.2020 ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/8133/20 від 15.06.2020 проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 15.06.2020 про відкриття провадження у справі № 910/8133/20.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю БКС Україна ( замовник ) та Фізичною особою - підприємцем Коровським Михайлом Васильовичем ( виконавець ) було укладено договір № 0448 на надання транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом цього договору є порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та виконавцем при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг, при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, сприянні CMR страхуванні перевізника.

Відповідно до п. 2.3. договору, на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення, що містить опис умов і особливостей конкретного перевезення і є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 2.4. договору, підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно - транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника ( експедитора), одержувача вантажу і митних органів.

Відповідно до п. 4.1.1 договору, замовник зобов`язаний повідомити у своїй заявці всю необхідну інформацію про перевезення за формою, зазначеною в пункті 3.1. цього договору, і гарантувати достовірність переданої інформації.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, виконавець зобов`язаний здійснювати перевезення за заявками замовника строго дотримуючись умов отриманого замовлення.

Відповідно до п. 4.2.7. договору, виконавець зобов`язаний доставити довірений замовником вантаж в зазначений пункт призначення і здати його уповноваженій особі в цілості й схоронності, згідно товарно - транспортної накладної та переданим на місці навантаження і митного оформлення документами.

Відповідно до п. 5.1. - 5.3. договору, розрахунки за виконувані транспортні послуги проводяться в UAH або EUR шляхом банківського переказу замовником на рахунок виконавця, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах. Підставою для оплати фрахту замовником є оригінал рахунку, акта виконаних робіт і CMR. Зазначені документи повинні бути надані не пізніше 14 днів після виконання вантажоперевезення. Неподання виконавцем вищевказаних документів дає право замовнику відмовити в оплаті фрахту до моменту надання необхідних документів . У разі відправки виконавцем оригіналів документів не на поштову адресу замовника, документи в оплату не приймаються до моменту їх отримання на поштову адресу. Термін оплати послуг виконавця складає 30 календарних днів з моменту отримання замовником документів, зазначених в пункті 5.2. цього договору, якщо інше не передбачено умовами транспортного замовлення.

Відповідно до п. 5.6. договору, оплата банківських витрат розподіляється наступним чином: - витрати, що стягуються банком - платником - за рахунок замовника; - всі інші витрати банків - кореспондентів, а також банку - одержувача - за рахунок виконавця.

Відповідно до п. 6.1. договору, відповідальність замовника та виконавця визначається умовами конвенції КДПВ. Однак замовник і виконавець на додаток до конвенції КДПВ в добровільному порядку приймають на себе обов`язки і зобов`зяються сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором або умовами конкретного транспортного замовлення.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір вступає в силу з дати укладання і діє до 31 грудня 2020 р. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір розірвати договір, його термін автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

До матеріалів справи додано транспортне замовлення № 200113 - 07 - ITUA від 13.01.2020. Даним документом визначено період завантаження та відвантаження вантажу, обсяг вантажу. Адреса завантаження є 06015 Pierantonio Peruga (Італія), адреса розвантаження Калинівка, Вінницької області (Україна). Відповідно до умов оплати визначених в замовленні, розрахунок мав відбутися протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів ( рахунку, CMR, актів виконаних робіт) за адресою: 04053, м. Київ, Нестеровський провулок, 10, оф. 1. Номер автопоїзду: VOLVO AO 9600 CA/ НОМЕР_1 . Вартість за одне перевезення 2200 євро.

До матеріалів справи додано рахунок - фактуру № 9 від 20.01.2020, відповідно до якого вартість послуг наданих позивачем відповідачу за транспортним замовленням № 200113 - 07 - ITUA від 13.01.2020 складає 58799,00 грн.

Також, до матеріалів справи додано акт надання послуг № 9 від 20.01.2020, відповідно до якого вартість послуг наданих позивачем відповідачу за транспортним замовленням № 200113 - 07 - ITUA від 13.01.2020 складає 58799,00 грн. Акт містить підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача відсутня.

Відповідно до CMR № 331082 позивачем було здійснено перевезення вантажу з Pierantonio до Калинівка, Вінницької області 16.01.2020, вантаж отриманий вантажоодержувачем 20.01.2020. Перевезення здійснювалось транспортним засобом: AO 9600 CA/ НОМЕР_1 .

До матеріалів справи додано транспортне замовлення № 200113 - 06 - ITUA від 13.01.2020. Даним документом визначено період завантаження та відвантаження вантажу, обсяг вантажу. Місцем завантаження є 06019 Pierantonio Peruga (Італія), місцем розвантаження Калинівка Вінницька область (Україна). Відповідно до умов оплати визначених в замовленні, розрахунок мав відбутися протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів ( рахунку, CMR, актів виконаних робіт) за адресою: 04053, м. Київ, Нестеровський провулок, 10, оф. 1. Номер автопоїзду: VOLVO НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Вартість перевезення 2200 євро.

До матеріалів справи додано рахунок - фактуру № 8 від 20.01.2020, відповідно до якого вартість послуг наданих позивачем відповідачу за транспортним замовленням № 200113 - 06 - ITUA від 13.01.2020 складає 58716,00 грн.

Також, до матеріалів справи додано акт надання послуг № 8 від 20.01.2020, відповідно до якої вартість послуг наданих позивачем відповідачу за транспортним замовленням № 200113 - 06 - ITUA від 13.01.2020 складає 58716,00 грн. Акт містить підпис та печатку позивача, підпис та печатка відповідача відсутня.

Відповідно до CMR № 331338 перевезення за транспортним замовленням № 200113 - 06 - ITUA позивачем було виконано, вантажоодержувач отримав вантаж 20.01.2020. перевезення здійснювалось транспортним засобом: НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

За твердженням позивача, яке не спростовано та не заперечено відповідачем, акт надання послуг № 8, № 9 від 20.01.2020, рахунки - фактури № 8, № 9 від 20.01.2020, документи CMR № 331338, № 331082 були відправлені позивачем та отримані відповідачем 23.01.2020. В підтвердженням даної обставини позивачем до матеріалів справи додано експрес - накладну Нової Пошти № 59000480532116. Згідно відстеження пересилання з офіційного сайту ТОВ "Нова Пошта", вбачається, що відправлення №59000480532116 отримано адресатом 23.01.2020.

Відповідач не заперечив та не спростував обставини щодо отримання ним оригіналів документів згідно вищезазначених перевезень.

Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення: № 3467 від 17.02.2020 на суму 30000,00 грн., № 3469 від 21.02.2020 на суму 10000,00 грн. Отже загальна сплачена відповідачем сума за виконані перевезення становить 40000,00 грн.

14.05.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № б/н, якою повідомив відповідача про наявну в нього заборгованість з оплати послуг перевезення у розмірі 77515,00 грн. Разом з претензією позивач повторно направив акт надання послуг № 8, № 9 від 20.01.2020, рахунки - фактури № 8, № 9 від 20.01.2020, документи CMR № 331338, № 331082. За текстом претензії : у разі не надходження на електронну почтову адресу korovskijv@ukr.net відповіді на претензію та оплати послуг за перевезення до 16 годин 00 хвилин 26.05.2020 року, буде рахуватися відмова в задоволенні претензії . Докази направлення містяться в матеріалах справи (фіскальний чек ПАТ Укрпошта та опис відправлення).

Відповідач заборгованість за послуги перевезення у розмірі 77515,00 грн. на користь позивача не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Відповідач не скористався своїм правом забезпеченим ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем не додано.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.ст. 6 , 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 307 Господарського кодексу України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст.916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р., яка набрала чинності для України 17.05.2007 р. (далі - Конвенція). Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (ст. 1 Конвенції).

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України ).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем зобов`язань щодо перевезення вантажу за договором № 0448 від 13.01.2020, а саме, актами наданих послуг № 8, № 9 від 20.01.2020, рахунками - фактурами № 8, № 9 від 20.01.2020, документами CMR № 331338, № 331082 на загальну суму 117515,00 грн. Обставини належного надання послуг позивачем підтверджується підписами вантажоотримувача на документах CMR № 331338, № 331082 (відповідно до п. 2.4. договору № 0448 від 13.01.2020).

Відповідно до п. 5.2. договору, підставою для оплати фрахту замовником є оригінал рахунку, акта виконаних робіт і CMR. Зазначені документи повинні бути надані не пізніше 14 днів після виконання вантажоперевезення. Неподання виконавцем вищевказаних документів дає право замовнику відмовити в оплаті фрахту до моменту надання необхідних документів .

За твердженням позивача, яке не спростовано та не заперечено відповідачем, акт надання послуг № 8, № 9 від 20.01.2020, рахунки - фактури № 8, № 9 від 20.01.2020, документи CMR № 331338, № 331082 були отримані відповідачем 23.01.2020.

Відповідно до п. 5.3. договору, термін оплати послуг виконавця складає 30 календарних днів з моменту отримання замовником документів, зазначених в пункті 5.2. цього договору, якщо інше не передбачено умовами транспортного замовлення.

Доказів оплати відповідачем залишку заборгованості у розмірі 77515,00 грн. вартості отриманих послуг, у визначені п. 5.3. договору строки, не надано.

Відповідач не скористався своїм правом забезпеченим ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи відповідачем не додано.

Зважаючи на те, що строк оплати наданих за договором № 0448 від 13.01.2020 послуг настав, жодних доказів оплати заборгованості з отриманих відповідачем послуг до матеріалів справи не додано, Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 77515,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13 , 73 , 74 , 76-80 , 86 , 129 , 232 , 236-242 , 252 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Коровського Михайла Васильовича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БКС Україна (04060, м. Київ, вул.. Ольжича, будинок 29, офіс 201; ідентифікаційний код: 38746400) на користь Фізичної особи - підприємця Коровського Михайла Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_4 ) суму основного боргу у розмірі 77515 (сімдесят сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп..

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Усатенко