Рішення

від 04.09.2020 по справі 911/1751/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2020 р. Справа № 911/1751/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-Трейд", 40022, Сумська область, місто Суми, Ковпаківський район, вулиця Троїцька, будинок 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", 09623, Київська область, Рокитнянський район, село Ромашки, вулиця Покровська, будинок 22 А

про стягнення 5 419,13 грн за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № ЯС-22/11/18-13 від 22.11.2018

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат-Трейд" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", в якому з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви № 80 від 30.06.2020 просить суд стягнути заборгованість за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № ЯС-22/11/18-13 від 22.11.2018 в розмірі 5 419,13 грн, яка складається з 4 666,66 грн основного богру, 594,67 грн пені, 82,68 грн 3% річних та 75,12 грн інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за транспортно-експедиційні послуги.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за клопотанням позивача, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" 03.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву (№ YAS-27/07/20-1130 від 27.07.2020), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним здійснено оплата наданих послуг на суму 2 591,66 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 8934301665 та № 8934301765 від 11.06.2020 та на суму 2 075,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 8934303594 та № 8934303692 від 09.07.2020. Копії платіжних доручень додано до відзиву.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

22 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат-Трейд" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (Замовник) було укладено договір № ЯС-22/11/18-13 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець зобов`язується доставити ввірений йому згідно замовлення Замовника вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Замовник зобов`язується сплатити за надані послуги встановлену плату.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що об`єм вантажу, маршрути перевезень, терміни доставки, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою сторін в Додаткових угодах або Заявках, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 5.10 Договору за несвоєчасну оплату рахунків Виконавця Замовник сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки платежу.

Відповідно до пункту 6.4 Договору оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 22.11.2020 (пункт 10.1 Договору).

На виконання зобов`язань за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг між сторонами були підписані наступні Заявки: № 25/09/19 від 25.09.2019; № 03/10/19 від 03.10.2019 та № 04/10/19 від 04.10.2019.

На підставі заявки № 25/09/19 від 25.09.2019 Виконавцем були надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту: Україна, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, згідно ТТН - Україна, Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське, згідно ТТН. Автопоїзд: Renauit Magnum 440 НОМЕР_1 /SCHMITZ НОМЕР_2 на загальну суму 12 500,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № 246 від 26.09.2019.

На підставі заявки № 03/10/19 від 03.10.2019 Виконавцем були надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту: Україна, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставища - Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилов. Автопоїзд: Renauit Magnum 440 НОМЕР_1 /SCHMITZ НОМЕР_2 на загальну суму 7 500,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № 111 від 03.10.2019.

На підставі заявки № 04/10/19 від 04.10.2019 Виконавцем були надані транспортно-експедиційні послуги по маршруту: Україна, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка - Україна, Вінницька обл., м. Вінниця. Автопоїзд: Renauit Magnum 440 НОМЕР_1 /SCHMITZ НОМЕР_2 на загальну суму 8 000,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг № 112 від 04.10.2019.

На виконання умов вищезазначених заявок позивачем були надані послуги з перевезення вантажу, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними № КПЯСВ031178 від 25.09.2019; № КПЯСВ031839 від 03.10.2019 та № 19119 від 04.10.2019 з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора) і вантажоодержувача.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано рахунки, що виставлялися відповідачу на оплату послуг, а саме: рахунок на оплату № 246 від 26.09.2019 на суму 12 500,00 грн; рахунок на оплату № 111 від 03.10.2019 на суму 7 500,00 грн; рахунок на оплату № 112 від 04.10.2019 на суму 8 000,00 грн, а також квитанції про реєстрацію податкових накладних.

Загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг за вищезазначеними документами (заявками, актами надання послуг та рахунками на оплату) становить 28 000,00 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за надані позивачем послуги з перевезення розрахувався частково, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 4 666,66 грн, яка складається з: 2 083,33 грн за зобов`язаннями по акту наданих послуг № 246 від 26.09.2019; 1 250,00 грн за зобов`язаннями по акту наданих послуг № 111 від 03.10.2019 та 1 333,33 грн за зобов`язаннями по акту наданих послуг № 112 від 04.10.2019.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно з статтею 1 якого, транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до частини першої статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також іншізобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експортута імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, судом з урахуванням наданих доказів та обставин справи встановлено факт надання позивачем експедиторських послуг відповідачу.

Разом з тим, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як вбачається з поштового конверту та опису вкладення, а також з інформації, що міститься на офіційному сайті "Укрпошта", оформлення відправлення позовної заяви у відділенні поштового зв`язку датоване 12.06.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлена сума основного боргу у розмірі 4 666,66 грн, однак з поданого відповідачем відзиву судом встановлено, що відповідачем 11.06.2020 була здійснена часткова оплата вартості наданих послуг в розмірі 2 591,66 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8934301665 від 11.06.2020 на суму 2 083,33 грн та платіжним дорученням № 8934301765 від 11.06.2020 на суму 508,33 грн з відповідними призначеннями платежів: "оплата за транспортні послуги (збут) згідно дог. № ЯС-22/11/18-13 від 22.11.2018, у т.ч. ПДВ".

Таким чином, на момент звернення позивача до суду зобов`язання відповідача щодо оплати наданих послуг за договором № ЯС-22/11/18-13 від 22.11.2018 вже були виконанні частково, а тому у позивача станом на час направлення позову до суду не було правових підстав для заявлення до стягнення суми боргу у розмірі 2 591,66 грн, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

На час відкриття провадження у справі (07.07.2020) заборгованість відповідача перед позивачем становила 2 075,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем також вчинялись дії щодо погашення заборгованості на суму 2 075,00 грн., про що свідчать платіжні доручення: № 8934303594 від 09.07.2020 на суму 825,00 грн та № 8934303692 від 09.07.2020 на суму 1 250,00 грн з відповідними призначеннями платежів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, оскільки суду надані докази оплати послуг після звернення позивача з позовом, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором № ЯС-22/11/18-13 від 22.11.2018 у розмірі 2 075,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач також просить суд стягнути з відповідача 594,67 грн пені, 82,68 грн 3% річних та 75,12 грн інфляційних.

Хоча, станом на день винесення рішення заборгованість відповідачем погашена, однак прострочення сплати є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалося, пунктом 5.10 Договору передбачено сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки платежу.

Під неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши викладений позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви розрахунок пені за сукупний період з 18.10.2019 по 25.04.2020 суд дійшов висновків, що розрахунок не суперечить приписам закону, позивачем застосована подвійна облікова ставка НБУ, розрахунок зроблений по кожному акту наданих послуг окремо, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 594,67 грн підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до наявного в позовній заяві розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 82,68 грн та 75,12 грн інфляційних втрат нараховані позивачем на суму заборгованості 4 666,66 грн за період з 01.11.2019 по 03.06.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 82,68 грн, нарахованих на заборгованість відповідача, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, том, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що за розрахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим, однак, позивачем розмір інфляційних втрат визначено у сумі 75,12 грн, а тому стягненню підлягає зазначена сума, оскільки суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 594,67 грн пені, 82,68 грн 3% річних та 75,12 грн інфляційних втрат.

Щодо розподілу судових витрат суд виходив з наступного.

Згідно платіжного доручення № 2049 від 12.06.2020 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 005,27 грн в частині відмови у позові покладається на позивача.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача і частина суми заборгованості, в якій провадження у справі підлягає закриттю, була сплачена ним у процесі розгляду справи судом, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 096,73 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 2 075,00 грн основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (09623, Київська область, Рокитнянський район, село Ромашки, вулиця Покровська, будинок 22 А, код 32619343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-Трейд" (40022, Сумська область, місто Суми, Ковпаківський район, вулиця Троїцька, будинок 1, код 37053099) 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн 67 коп. пені, 82 (вісімдесят дві) грн 68 коп. 3% річних та 75 (сімдесят п`ять) грн 12 коп. інфляційних втрат, а також 1 096 (одна тисяча дев`яносто шість) грн 73 коп. судового збору.

4. В частині позовних вимог про стягнення 2 591,66 грн основного боргу відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 04.09.2020