Рішення

від 04.09.2020 по справі 911/2007/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2020 р. Справа № 911/2007/20

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Альфа-Буд»

про стягнення 602 895, 34 грн

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

14.07.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Альфа-Буд» (далі - відповідач) про стягнення 602 895, 34 грн заборгованості, з яких: 531 822,46 грн основного боргу, 53 152,41 грн пені, 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2007/20 та призначено підготовче засідання на 07.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2020 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 28.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2007/20, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 04.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Альфа-Буд» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 262/ПБ-19, за умовами якого постачальник зобов`язався за заявками покупця передавати у встановлений строк (строки) товарний бетон, будівельні розчини - надалі Бетон або Товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у договорі.

Пунктом 2.2. договору визначено, що загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості, згідно товарно-транспортних/видаткових накладних.

Поставка товару здійснюються партіями, за узгодженими сторонами заявками покупця. Оформлення та надання заявки проводиться покупцем у порядку, визначеному договором (п. 3.1. договору).

Згідно п.п. 5.4., 5.4.1., 5.4.2. договору покупець сплачує вартість поставленого товару та вартість доставки товару на об`єкт покупця на умовах 100 % попередньої оплати. Постачальник має право здійснювати поставку товару без здійснення покупцем попередньої оплати. В такому випадку оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання товару, що підтверджується оформленою сторонами належним чином товарно-транспортної/видаткової накладної.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками їх печаток та діє з 01 грудня 2018 року до 31 грудня 2019 року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 8.1. договору).

На виконання договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018 позивач за період з 11.10.2019 по 21.12.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 581 822,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018, розрахувався частково, сплативши позивачу 50 000 грн, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018 товар склав 531 822,46 грн (581 822,46 грн - 50 000 грн), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

30.03.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 50/П від 30.03.2020, згідно якої просив останнього у термін 10 робочих днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 531 822,46 грн.

Листом відповіддю № 07/04 від 07.04.2020 відповідач зобов`язався перед позивачем погасити борг протягом 60 календарних днів, після офіційного припинення дії карантину на території України.

Предметом позову є вимоги про стягнення 531 822,46 грн основного боргу, 53 152,41 грн пені, 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018 позивач за період з 11.10.2019 по 21.12.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 581 822,46 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи; відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018, розрахувався частково, сплативши позивачу 50 000 грн, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018 товар склав 531 822,46 грн (581 822,46 грн - 50 000 грн), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2020 по 29.02.2020, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 531 822,46 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 531 822,46 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018, позивачем за період з 01.01.2020 по 29.06.2020 нараховано 53 152,41 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.3.2. договору сторонами погоджено, що за порушення строків оплати за отриманий товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від ціни несвоєчасного оплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд встановив, що арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.01.2020 по 29.06.2020 становить загалом 53 152,41 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 53 152,41 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки № 262/ПБ-19 від 01.12.2018, позивачем за період з січня 2020 року по травень 2020 року нараховано 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних за період з 01.01.2020 по 29.06.2020.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2020 року по травень 2020 року та 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2020 по 29.06.2020 становить загалом 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 531 822,46 грн основного боргу, 53 152,41 грн пені, 9 844,99 грн інфляційних втрат та 8 075,48 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Альфа-Буд» про стягнення 602 895, 34 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Альфа-Буд» (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 62-К, офіс 45; ідентифікаційний код 38996130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2; ідентифікаційний код 39038754) 531 822 (п`ятсот тридцять одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні) 46 коп. основного боргу, 53 152 (п`ятдесят три тисячі сто п`ятдесят дві гривні) 41 коп. пені, 9 844 (дев`ять тисяч вісімсот сорок чотири гривні) 99 коп. інфляційних втрат, 8 075 (вісім тисяч сімдесят п`ять гривень) 48 коп. 3 % річних та 9 043 (дев`ять тисяч сорок три гривні) 44 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 04.09.2020.

Суддя П.В.Горбасенко