Рішення

від 01.09.2020 по справі 923/368/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року Справа № 923/368/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - Прудська Є.О. - уповноважений представник, довіреність від 15.04.2020,

від відповідача - Горлін М.О., уповноважений представник, довіреність від 21.01.2020,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Тавріяпромсервіс", м. Херсон, вул. 9 Східна, 70, код ЄДР 36329779

до відповідача: Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон, площа імені Ю. Тутушкіна, 9, код ЄДР 03355726

про визнання неправомірними дій.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Приватне підприємство "Тавріяпромсервіс" (надалі по тексту рішення-позивач, ПП "Тавріяпромсервіс") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про визнання неправомірними дій Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (надалі по тексту рішення - відповідач, МКП "ВУВКГ м. Херсона") щодо нарахування плати за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Херсона з перевищенням забруднюючих речовин за актом-рахунком № 4979Е від 12.02.2020 у розмірі 14 044,56 грн. за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 на підставі акту № 10 відбору проб стічних вод від 28.02.2020.

Позов мотивовано твердженням про невідповідність дій відповідача щодо здійснення забору проб стічних вод, проведення лабораторних вимірювань, невідповідність нарахування плати за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Херсона з перевищенням забруднюючих речовин нормам Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Херсона, Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до централізованого водовідведення, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

За твердженнями позивача складений відповідачем Акт №10 відбору проб стічних вод від 28.01.2020 не є належним доказом, на підставі якого нарахована плата за понаднормативний скид стічних вод, оскільки проби відібрані не за адресою позивача, а за сторонньою адресою з порушенням вимог законодавства.

Позивач зазначає, що сторонами не встановлено допустимих коефіцієнтів для фосфатів, а отже перевищення допустимих коефіцієнтів у відібраних стічних водах відсутнє.

На думку позивача, з водокористувача здіймається плата, тільки якщо протягом року водоканал декілька разів зафіксував скид стічних вод до комунальної каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Приватне підприємство "Тавріяпромсервіс" стверджує, що відповідач не уповноважений на здійснення хімічних аналізів стічних вод в порядку, встановленому чинним законодавством.

У судове засідання 19.05.2020 представники сторін не прибули.

18.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3727 від 18.05.2020) у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів.

Також, 18.05.2020 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 1001 від 18.05.2020).

За означеною заявою позовні вимоги викладено у такій редакції: "Визнати неправомірним нарахування Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" плати Приватному підприємству "Тавріяпромсервіс" за понаднормативний скид стічних вод відповідно до акту-рахунку №4979Е від 12.02.2020 у розмірі 14044,56грн. з ПДВ по вул.9 Східна м. Херсона за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно з актом відбору проб стічних вод №10 від 28.01.2020 та пред`явлення вимоги щодо сплати акту-рахунку №4979Е від 12.02.2020".

Відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Заява, якою позивач змінив предмет позовну, надіслана на адресу відповідача 15.05.2020 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення.

Ухвалою від 19.05.2020 суд прийняв заяву позивача про зміну предмету позову з огляду на її відповідність вимогам процесуального закону. Окрім того, цією ж ухвалою суду було постановлено відкласти підготовче засідання на 16.06.2020.

21.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення поштою на адресу позивача (вх.№3853/20 від 21.05.2020). Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у їх задоволенні у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

За твердженнями відповідача "Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Херсона", які затвердженні рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.02.2019 №54 (надалі по тексту рішення - Правила №54) не встановлено умови, що плата за скид споживаем стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин справляється у разі повторного виявлення порушення, оскільки не визначено що при попередньому відборі контрольної проби повинно також бути виявлено перевищення, а тільки встановлюються межі періоду за який може бути здійснене відповідне нарахування.

Відповідач вказує, що під час відбору проб 28.01.2020, ПП "Тавріяпромсервіс" не здійснило будь-яких зауважень, щодо дотримання порядку відбору проби, або невідповідності адреси. Окрім того, позивачу була надана арбітражна проба.

15.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№4477/20 від 15.06.2020). За твердженнями відповідача викладені в позовній заяві аргументи свідчать про те, що позивач просить суд встановити факти порушення відповідачем порядку відбору проб та анулювати результати лабораторних вимірювань.

Відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не є правильним і ефективним способом захисту порушеного права чи інтересу, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості захисту та/або інтересу особи у такий спосіб, як визнання неправомірними нарахування плати за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення згідно з виставленим рахунком. В обґрунтування викладеної позиції відповідач посилається на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 по справі №916/1126/19.

Клопотання відповідача не було вирішено на стадії підготовчого провадження.

15.06.2020 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову з доказами направлення поштою на адресу відповідача (вх.№1211/20 від 15.06.2020).

У підготовчому засіданні представником позивача подано клопотання, в якому представник просив суд не приймати до розгляду заяву про зміну предмета позову за вих.№33 від 15.06.2020 у зв`язку з допущеням в ній механічної описки (вх.№2/1221/20 від 16.06.2020).

Поряд з цим, представником позивача подано іншу заяву про зміну предмета позову з доказами направлення поштою на адресу відповідача (вх.№1225/20 від 16.06.2020).

За заявою ПП "Тавріяпромсервіс" позовні вимоги викладено у такій редакції: "Визнати недійсною вимогу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку № 4979Е від 12.02.2020 на суму 14 044,56 грн."

Позовними вимогами у справі, що розглядається, є визнання недійсною вимоги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку № 4979Е від 12.02.2020 на суму 14 044,56 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 20.07.2020 включно. Цією ж ухвалою суду було постановлено відкласти підготовче засідання до 09.07.2020.

Ухвалою суду від 09.07.2020 підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи по суті було призначено на 01.09.2020.

В судовому засіданні 01.09.2020 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні 01.09.2020 заперечував проти позовних вимог та просив залишити їх без задоволення. Окрім того, відповідач просив суд розглянути та задовольнити його клопотання про закриття провадження по справі.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

08.08.2018 між ПКП "ВУВКГ м. Херсона" (виконавець) та ПП "Тавріяпромсервіс" (споживач) було укладено договір №4979 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с. 38-45).

Відповідно до п.1.1. договору виконавець надає споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по об`єкту водоспоживання споживача згідно із додатком №1, який є невід`ємною частиною договору. Надання послуг з централізованого водопостачання здійснюється з міських водопровідних магістральних мереж до точки розмежування балансової належності мереж водопроводу. Надання послуг з водовідведення здійснюється міськими магістральними мережами від точки розмежування балансової належності мереж каналізації. Розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін визначається актом визначення меж зон обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж, що є додатком №2.

Відповідно до додатку №1 до договору від 08.08.2018 №4979 (а.с.46) об`єктами, що входять до складу договору є, мовою оригіналу: "ділянка зі складання нестандартного обладнання, вул. 9 Східна,5-надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення згідно показників приладу обліку водоспоживання згідно тарифів, зазначених у п.п.1.2.1 та 1.2.3 договору, а саме: за 1 м 3 води -8,580 грн. (з ПДВ 1,43грн.) за 1м 3 стоків -8,256грн. (з ПДВ 1,376грн.) Визначення меж зон обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж згідно акта визначення меж зон обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж. "

У додатку № 2 до договору №4979 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.47) сторони узгодили акт визначення меж зон обслуговування водопровідно-каналізаційних мереж та затвердили схеми водопровідної і каналізаційної мережі. На схемі каналізаційних мереж сторонами було узгоджено місце розташування колодязю для відбору проб, який на схемі позначений -КК.

У п.1.3. договору сторони узгодили, що при порушенні нормативів по скиданню стічних вод (таблиця 1 "Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації"), споживач проводить оплату за скинуті стоки за підвищеним тарифом, розрахованим відповідно до розділу 7,8 "Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації" за місяць, в якому відібрана проба і два попередніх місяці (але не більше трьох календарних місяців).

Відповідно до п.2.1.6. та п.2.1.7 договору виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, які скидаються споживачем в міську комунальну систему каналізації та застосовувати заходи впливу до порушників "Правил прийому стічних вод підприємств в міську комунальну систему каналізації". Споживач несе відповідальність за якість стоків усіх субспоживачів, які скидають стічні води у його каналізаційні мережі. Пред`являти споживачу в разі порушення "Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації" для оплати рахунки з урахуванням коефіцієнта кратності тарифу або норматива сплати за скидання наднормативних забруднень.

У п.2.2.4. договору сторони узгодили, що споживач зобов`язаний проводити скидання стічних вод в систему міської комунальної каналізації з концентраціями забруднення, що не перевищують допустимі межі допустимих концентрацій (ДК). У цьому ж пункті договору сторони узгодили допустимі межі ДК.

Споживач зобов`язаний мати проміжний оглядовий і контрольний колодязь на каналізаційному випуску за межею своєї території до врізки в міську каналізаційну мережу (п.2.2.6. договору).

Відповідно до п.3.1.2. виконавець має право здійснювати контроль за виконанням споживачем договірних зобов`язань, в т.ч. по раціональному і економному використанню питної води і забезпеченню якості стічних вод, що скидаються у міську систему каналізації, згідно із вимогами нормативних документів.

28.01.2020 робітники відповідача в присутності представника позивача - головного інженера Корнілова Є.Б., склали акт №10 (а.с.49) про те, що 28.01.2020 о 10 год. 20хв. відібрано проби стічних вод на каналізаційному випуску №1 розташованому на зеленій зоні згідно схеми "Скид стічних вод з підприємства у міську систему каналізацію" ПП "Тавріяпромсервіс" вул.Восточна 9 Східна,70.

В акті №10 від 28.01.2020 відбору проб стічних вод також вказано, що відібрана, опломбована проба для споживача та арбітражна. Акт підписаний представником позивача без зауважень.

06.02.2020 відповідач на адресу позивача направив лист (а.с. 50) в якому зазначив, що результатами хімічних аналізів стічної води виявлено перевищення допустимої концентрації забруднень, коефіцієнт перевищення становить 9,45, а саме:

- Азот амоній - 75,29 мг/дм 3 при нормі 12,0мг/дм 3 (методика виконання вимірювань масової концентрації амоній іонів фото колориметричним методом з реактивом Неслера. МВВ 081/12-0106-03).

- Залізо загальне - 1,56 мг/дм 3 при нормі 1,2мг/дм 3 (методика фотометричного визначення загального заліза (Ш) та заліза (П,Ш з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах. КНД 211.1.4.040-95).

- Фосфати - 13,68 мг/дм 3 при нормі 2,8мг/дм 3 (методика виконання вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів фотометричним методом. МВВ081/12-0005-01).

Відповідач в означеному листі вказав, що такі стічні води прийому у міську комунальну систему каналізації не підлягають. Тому, відповідно до розділу VII "Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Херсона", затверджених рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради 19.02.2019 №54, ПП "Тавріяпромсервіс" буде нарахована додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями. Відповідач у листі також зазначив, що ПП "Тавріяпромсервіс" необхідно вжити заходів по недопущенню скидання стічних вод з понаднормативними забрудненнями до міських каналізаційних мереж із території ПП "Тавріяпромсервіс". Відповідач у листі також запропонував позивачу у разі неможливості у найближчий час довести якісний скид стічних вод до норм допустимих концентрацій (ДК), врегулювати дане питання відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил та звернутися до відповідача з заявою укласти договір при приймання понаднормативно забруднених стічних вод.

У відповіді на означений вище лист відповідача (а.с.51) ПП "Тавріяпромсервіс" зазначило, що лист відповідача не містить інформації про те, яка саме лабораторія проводила дослідження проби стічної води. У зв`язку з чим позивач просив відповідача надати інформацію про лабораторію, яка проводила дослідження (аналіз) проб, документи (свідоцтво, тощо), підтверджуючі право лабораторії на проведення лабораторних досліджень стічних вод, а також протокол лабораторних досліджень, акт №10 від 28.01.2020 відбору проб стічних вод.

13.02.2020 відповідач направив на адресу позивача лист, в якому серед іншого зазначив, що ПП "Тавріяпромсервіс" проведено розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольних проб (К=9,45) та підтверджено актом відбору даної проби за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 (за попередні 90 днів від дати зафіксованого порушення (п.12 розділ VII Правил) і виставлений акт-рахунок від 12.02.2020 №4979Е на суму 14044,56грн. Відповідач зазначив, що відповідно до п.2.2.1 договору ПП "Тавріяпромсервіс" необхідно сплатити рахунок від 12.02.2020 №4979Е до 11.03.2020. У разі несплати даного рахунку до вказаного строку, ПП "Тавріяпромсервіс" вважається боржником і згідно п.3.1.1. договору буде відключено від міських мереж водовідведення без додаткового попередження.

Разом з означеним листом відповідач направив позивачу акт-рахунк №4979Е від 12.02.2020 на суму 14044,56грн. та розрахунок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативний скид стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Херсона (а.с.54-55).

Позивач листом від 13.03.2020 повернув відповідачу без підписання акт-розрахунок. У листі позивач також зазначив, що акт-рахунок складений відповідачем з порушенням вимог "Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Херсона", у зв`язку з чим позивач просив відповідача скасувати акт - рахунок №4979Е від 12.02.2020.

У листі від 19.03.2020 направленому на адресу позивача, МКП "ВУВКГ м. Херсона", серед іншого вказало, що у разі незгоди з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, позивач має право звернутися до незалежної лабораторії, що проводить свою діяльність в цій галузі відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Відповідно до останньої редакції ПП "Тавріяпромсервіс" позовних вимог (зава про зміну предмету позову вх.№1225/20 від 16.06.2020) позовними вимогами що розглядаються по даній справі є вимоги ПП "Тавріяпромсервіс" визнати недійсною вимогу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку № 4979Е від 12.02.2020 на суму 14 044,56 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, з урахування приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Абзацом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже визначені наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Таким чином, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Суд наголошує, що рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 922/1899/16).

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18.

Так суд зазначає, що заявивши позовну вимогу про визнання недійсним вимоги відповідача про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку №4979Е від 12.02.2020 на суму 14044,56грн., позивачем не конкретизовано яку саме вимогу (не вказано номер, дату вимоги) просить визнати недійсною ПП "Тавріяпромсервіс".

Відповідно до ч.4 чт.164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви відповідачем надано три листи відповідача надіслані на адресу позивача:

-від 06.2.2020 №25Е/22, яким відповідач інформує позивача про перевищення допустимих концентрацій забруднень та зазначає про необхідність вжиття заходів по недопущенню скидання стічних вод з понаднормативними забрудненнями до міських каналізаційних мереж (а.с.50);

- від 13.02.2020 №25Е/28, в якому відповідач повідомляє позивача про проведення розрахунку за скид стічних с перевищенням допустимої концентрації, та пославшись на умови договору зазначає про те, що у разі несплати рахунку від 12.02.2002 №4979Е до 11.03.2020 підприємство вважається боржником і буде відключене від міських мереж водовідведення. Разом з означеним листом відповідач направив на адресу відповідача акт-рахунок №4979 від 12.02.2020 та розрахунок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативний скид стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Херсона (а.с.53-33).

- від 19.03.2020 №02/04-25/1314, який є відповідю на листи позивача від 13.02.2020 №4 та від 13.03.2020 №11.

Інших вимог, які б заявлялися відповідачем до позивача, ПП "Тавріяпромсервіс" не надано.

Що саме розуміє позивач під "вимогою", та яку саме вимогу відповідача просить визнати недійсним з матеріалів справи не вбачається можливим встановити. При розгляді справи по суті позивачем на вимогу суду не було конкретизовано, яку саме вимогу просить визнати недійсною ПП "Тавріяпромсервіс", а також не конкретизовано де саме міститься оскаржувана вимога відповідача.

Суд констатує, що наявний в матеріалах справи розрахунок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативний скид стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Херсона носить інформаційний характер та містить відомості щодо коефіцієнту, об`єму скидів, тарифи та загальну суму плати розраховану за скид стічних вод з перевищенням забруднюючих речовин. Жодних вимог щодо необхідності сплатити позивачем сум визначену в даному розрахунку, розрахунок не містить.

Сам по собі факт вчинення відповідачем дій щодо складання та направлення позивачеві розрахунку та акту - рахунку №4979 від 12.02.2020, без вчинення відповідачем будь-яких інших дій, спрямованих на стягнення вказаної суми грошових коштів або на припинення надання позивачеві послуг з водовідведення, не свідчить про порушення прав позивача.

Зазначене в листі від 13.02.2020 повідомлення про відключене від міських мереж водовідведення у разі несплати рахунку №4979Е від 12.02.2020 є лише визначеним договором та Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м.Херсона (затверджених 19.02.2019 рішенням виконкому Херсонської міської ради №54) попереджувальним заходом направленим на інформування споживача про допущене ним порушення умов договору та вказаних вище правил, який не встановлює для нього будь-яких обов`язків , окрім доведення до відома скаржника порушення та пов`язаних у зв`язку з цим правових наслідків, а також рекомендацій щодо їх усунення.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №920/730/16 викладено правову позицію у відповідності до якої плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі Договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не знайшов підстав для відступлення від висновку, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах №911/2720/17 та №904/7776/17, про те, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є заборгованістю, а не оперативно-господарською санкцією.

Оскарження вимоги про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку №4979Е від 12.02.2020 на суму 14044,56грн., яка за своїм наслідком не встановлює для позивача як споживача будь-яких обов`язків, окрім інформативно-рекомендаційних заходів, не свідчить про порушення його прав, а відтак і не сприяє ефективному відновленню порушеного права позивача та є неналежним способом захисту прав у розумінні частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України.

Відтак, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, у вигляді визнання недійсною вимоги Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку № 4979Е від 12.02.2020 на суму 14 044,56 грн. не є належним та ефективним у розумінні наведених вище норм способом захисту права порушеного права, оскільки розглядаючи таку вимогу суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Вищевикладене зумовлює відмову у задоволенні позову ПП "Тавріяпромсервіс".

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вхї.№4477/20 від 15.06.2020), то суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

В означеному клопотанні відповідач зазначає позовні вимоги в редакції, яка у подальшому була змінена позивачем, та на час розгляду клопотання відповідача позовні вимоги вже були в іншій редакції, а ніж тій, що наведені у клопотанні про закриття провадження.

Відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості захисту права та/або інтересів особи у такий спосіб, як визнання неправомірними нарахування плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення згідно виставленим рахунком.

Але поряд з цим на час розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, позовні вимоги що розглядаються були викладенні в редакції ПП "Тавріяпромсервіс" (зава про зміну предмету позову вх.№1225/20 від 16.06.2020), а саме визнати недійсною вимогу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про оплату плати за понаднормативний скид стічних вод за період з 31.10.2019 по 28.01.2020 згідно виставленого акту-рахунку № 4979Е від 12.02.2020 на суму 14 044,56 грн.

Тобто клопотання відповідача про закриття провадження у справі на час його розгляду втратило свою актуальність, враховуючи зміну позовних вимог на інші ніж ті, що зазначив відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі.

Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

З огляду на встановлені обставини щодо неналежно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд не бере до уваги інші доводи викладені ПП "Тавріяпромсервіс" у позові, зокрема щодо порушень допущених відповідачем під час складання акту, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. ст. 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (вх.№4477/20 від 15.06.2020) про закриття провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.09.2020

Суддя Н.А. Павленко