Рішення

від 04.09.2020 по справі 923/662/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2020 року Справа № 923/662/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (м. Київ),

до відповідача: Фермерського господарства "Кудаси" (с. Казачі Лагері, Олешківського району Херсонської області),

про стягнення 97 313 грн. 63 коп.

учасники справи не викликались (не повідомлялись).

Позивач 07.07.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 63 240 грн. 05 коп., пеню в сумі 11 006 грн. 08 коп., штраф (п.8.4 договору) в сумі 6324 грн. 01 коп., штраф (п.6 додатку до договору) в сумі 9486 грн. 01 коп., 12 процентів річних в сумі 5727 грн. 94 коп., інфляційні втрати на суму 1529 грн. 54 коп., у зв`язку з невиконанням договору поставки № АР28/08-01 від 28.08.2019 року.

Позивач у позовній заяві просить зазначити у рішенні про нарахування 12 процентів річних та пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за вказаними у позові формулами нарахування для 12 процентів річних та пені.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою від 08.07.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Повне рішення у справі ухвалено 04.09.20.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за укладеним сторонами договором поставки № АР28/08-01 від 28.08.2019, не розрахувався за отриманий товар - насіння овочевих культур в асортименті та кількості відповідно до специфікації в додатку 1 до договору від 28.08.2019 та на підставі видаткової накладної від 29.08.2019 № 1510 на суму 63 240,05 грн.

період прострочення платежу, за який нараховується штрафна санкція - пеня на дату подання позову становить (включно) з 01.10.2019 по 02.07.2020, за розрахунком позивача, сума пені за прострочення платежу з урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ складає 11 006 грн. 08 коп.;

з урахуванням заборгованості у сумі 63240,05 грн., яка мала бути погашена до 30.09.2019, сума штрафу, за розрахунком позивача, становить: 63 240,05 грн. х 10% = 6 324 грн. 01 коп.;

враховуючи той факт, що відповідачем порушені умови здійснення чергових платежів, що встановлені пунктом 4 додатку до договору номер 1, при тому, що загальна сума вартості товару становить 63240,05 грн., сума штрафу відповідно до п. 6 додатку до договору номер 1, за розрахунком позивача, становить: 63 240,05 грн. х 15% = 9 486 грн. 01 коп.;

з урахуванням зобов`язань по оплаті, що встановлені договором, 12 процентів річних по заборгованості в сумі 63240,05 грн., в період з 01.10.2019 по 02.07.2020 (включно), за розрахунком позивача, становлять 5727 грн. 94 коп.;

розрахунок суми інфляційних втрат здійснено позивачем відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань у розмірі 1 529 грн. 54 коп.

Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвала - повідомлення повернута підприємством поштового зв`язку з відміткою про причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою ), не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

07.07.20 - позов.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

З`ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки № АР28/08-01 від 28.08.2019 (надалі за текстом рішення - договір) Товариство з обмеженою відповідальністю ХАЗЕРА УКРАЇНА (надалі за текстом рішення - позивач, постачальник) поставило Фермерському господарству КУДАСИ (надалі за текстом рішення - відповідач, покупець) насіння овочевих культур (надалі - товар) в асортименті та кількості відповідно до специфікації в додатку 1 до договору від 28.08.2019 та на підставі видаткової накладної від 29.08.2019 № 1510 на суму 63 240,05 грн.

Відповідно до умов п.2.3 Договору порядок розрахунків за поставлений Товар визначається в Специфікаціях до даного Договору.

Відповідно до умов п. 2.4 Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в строки, що зазначаються в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до умов пункту 3 специфікації в додатку номер 1 відповідач мав здійснити оплату 100% вартості товару за цим додатком, що становить 63 240,05 грн. в строк до 30.09.2019.

В рахунок оплати за товар від відповідача кошти не надійшли, відповідач не розрахувався за отриманий товар по Договору, заборгованість (основний борг) складає 63 240,05 грн.

Дані обліку сторін, що підтверджують зазначене вище та існуючі зобов`язання сторін відображено в акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2019.

Відповідно до умов пункту 8.3 Договору у випадку несплати в строк платежів за даним Договором, Сторона, що прострочила своє зобов`язання повинна сплатити іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.6 Договору Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань здійснюється без обмеження строку.

Період прострочення платежу, за який нараховується штрафна санкція - пеня на дату подання позову становить (включно) з 01.10.2019 по 02.07.2020. За розрахунком позивача, сума пені за прострочення платежу з урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ складає 11 006 грн. 08 коп.

Відповідно до умов пункту 8.4 Договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар понад 30 днів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

З урахуванням заборгованості у сумі 63240,05 грн., яка мала бути погашена до 30.09.2019, сума штрафу, за розрахунком позивача, становить: 63 240,05 грн. х 10% = 6 324 грн. 01 коп.

Відповідно до умов пункту 4 Додатку до Договору номер 1 Сторони домовились, що чергові платежі згідно п. 3 Специфікацій в цих додатках, підлягають коригуванню за формулою: відкоригований черговий платіж = черговий платіж в євро х валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.fmance.ua/ru/currency/interbank/.

У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкоригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п. 3 цієї Специфікації.

Відповідно до пункту 6 Додатку до Договору номер 1 за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в пунктами 4 даної Специфікацій, Постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15 % загальної вартості Товару в гривнях за даною Специфікацією.

Враховуючи той факт, що відповідачем порушені умови здійснення чергових платежів, що встановлені пунктом 4 Додатку до Договору номер 1, при тому, що загальна сума вартості товару становить 63240,05 грн., сума штрафу відповідно до п. 6 додатку до договору номер 1, за розрахунком позивача, становить: 63 240,05 грн. х 15% = 9 486 грн. 01 коп.

Відповідно до першого абзацу п. 8.6 Договору сторона, яка прострочила виконання грошового зобов`язання, на вимогу іншої Сторони зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням дванадцяти процентів річних від простроченої суми за увесь час прострочення. Таким чином, сторони встановили інший розмір процентів річних, а саме, в розмірі 12 процентів.

З врахуванням зобов`язань по оплаті, що встановлені договором, проценти по заборгованості в сумі 63240,05 грн. в період з 01.10.2019 по 02.07.2020 (включно), період прострочення становить 276 днів (92 дні в 2019 році та 184 дні в 2020 році), за розрахунком позивача, розраховуються наступним чином:

((63240,05 грн. х 12% ) : 365 днів) х 92 дні = 1912,80 грн.

((63240,05 грн. х 12% ) : 366 днів) х 184 дні = 3815,14 грн.

Всього: 1912,80 грн. + 3815,14 грн. = 5727 грн. 94 коп.

Розрахунок суми інфляційних втрат здійснено позивачем відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997 № 62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, по заборгованості в сумі 63 240,05 грн. в період з 01.10.2019 по 31.05.2020 (включно) таким чином: 63240,05 грн. х 100,7% за жовтень 2019р. х 100,1% за листопад 2019р. х 99,8% за грудень 2019р. х 100,2% за січень 2020р. х 99,7% за лютий 2020р. х 100,8% за березень 2020р. х 100,8% за квітень 2020р. х 100,3% за травень 2020р. - 63240,05 грн. = 1 529 грн. 54 коп.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання".

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України: Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Кудаси" (адреса місцезнаходження: вул. Мічуріна, 44, с. Козачі Лагері, Олешківський р-н, Херсонська обл., 75110; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 31694152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (адреса місцезнаходження: Стратегічне шосе, 16, м. Київ, 03028; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 34691463) 63240грн.05коп. основного боргу, 1529грн.54коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5727грн.94коп. з урахуванням 12% річних, 11006грн 08коп. пені, 6324грн.01коп. штрафу (п. 8.4 договору), 9486грн.01коп. штрафу (п.6 додатку до договору), 2197грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, розрахувати остаточну суму 12 процентів річних за наступною формулою:

((СОБ х 12 %) : КДР) х КДП = сума 12 процентів річних, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ФГ КУДАСИ ; КДП - кількість днів прострочення стати ФГ КУДАСИ суми основного боргу за період починаючи з 03.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються 12 процентів річних, стягнувши отриману суму процентів з ФГ КУДАСИ (ідентифікаційний код 31694152) на користь ТОВ "ХАЗЕРА УКРАЇНА (ідентифікаційний код 34691463).

4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, розрахувати остаточну суму пені за наступною формулою:

СОБ х ((ОС х 2): КДР) х КДП = сума пені, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ФГ КУДАСИ ; ОС - розмір облікової ставки НБУ в періоді прострочення; КДР - кількість днів у році прострочення; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ КУДАСИ суми основного боргу за період починаючи з 03.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, стягнувши отриману суму пені з ФГ КУДАСИ (ідентифікаційний код 31694152) на користь ТОВ "ХАЗЕРА УКРАЇНА (ідентифікаційний код 34691463).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 04.09.20.

Суддя Ю.В. Гридасов