Рішення

від 04.09.2020 по справі 927/584/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/584/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів", проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846

до відповідача: Комунального підприємства "Міськдобробут", вул. Лупицька, 4, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 37370861

про стягнення 121 118,16 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" подано позов до Комунального підприємства "Міськдобробут" про стягнення 121118,16 грн, в тому числі 118084,76 грн заборгованості по сплаті за електричну енергію, 2512,26 грн- пені, 521,14 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.19 за №110468, укладеного шляхом подання Споживачем Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Крім того, п.2 резолютивної частини позовної заяви, позивач просить суд також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.07.20 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов, зокрема, встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.07.20 отримані позивачем - 07.07.20, відповідачем - 11.07.20, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400048608606 від 06.07.20, №1400048608592 від 06.07.20.

На адресу суду 23.07.20 від відповідача по справі надійшов відзив на позов (№85 від 21.07.20), яким проти позовних вимог заперечив частково, а саме, щодо стягнення пені у розмірі 2512,26 грн та 3% річних у сумі 521,14 грн. В обґрунтування відповідач посилається на те, що Комунальне підприємство "Міськдобробут" створено 02.06.11, засновником якого є Бобровицька міська рада, основною діяльністю якого є надання ЖКГ послуг по водопостачанню та водовідведенню; підприємство надає послуги для населення міста та лікарень, дитячих садочків та шкіл; 97% від усіх наданих послуг становлять послуги для населення. Спростовуючи вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних, відповідач зауважує, що відповідно до Закону України № 530-IX від 17.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати у неповному обсязі, а також нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Як вказує відповідач, вказані обмеження та заборони ставлять у скрутне становище комунальне підприємство, як надавача комунальних послуг населенню. Не зважаючи на те, що платоспроможність споживачів знизилась, підприємство не може обмежити громадян у наданні послуг щодо забезпечення їх водою, не може застосовувати нарахування неустойки відносно неплатників, і при цьому продовжує споживати електроенергію для подачі води населенню. По мірі надходження коштів від населення підприємство частково сплачує заборгованість, це видно по розрахунках, наданих TOB Енера Чернігів . Також відповідач зазначає, що згідно з ч.2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 року, до 1 липня 2020 року зупинені дії пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України Про житлово- комунальні послуги , тобто до 1 липня 2020 року, зокрема, індивідуальний споживач житлово-комунальних послуг - у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги не сплачуватиме пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; колективний споживач житлово-комунальних послуг - у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги не сплачуватиме пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об`єднує такий колективний споживач. Таким чином, вказує відповідач, з урахуванням зазначених приписів, до 01.07.20 пеня за несвоєчасний платіж за житлово-комунальні послуги законодавством не передбачено, а тому у задоволенні вимог щодо стягнення пені та 3% річних слід відмовити. Суд відзив залучив до матеріалів справи.

Позивачем відповіді на відзив відповідача до суду не подано.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

У відповідності до Законів України Про ринок електричної енергії", Про ліцензування видів господарської діяльності", Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП №429 від 14.06.2018.

Абзацом 4 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що упродовж двох років з 01.01.2019 такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Як вбачається із наданої до матеріалів справи виписки №1006770863 від 16.06.20 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" 21.12.2017 було зареєстровано як юридична особа (а.с.16).

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території (Чернігівська область), на якій до відокремлення провадило діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ПАТ "Чернігівобленерго".

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Учасники ринку електричної енергії, згідно зі ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч.1,4 ст. 276 Господарського кодексу України, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії становлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.3.1.1. р.ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Зазначеним договором визначаються умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до п.1.2.7. р.І Правил, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору є однаковими для всіх споживачів (п.1.1.,1.2. додатку 5 Правил).

Пунктами 3.2.1.,3.2.10. Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах. За наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу.

Розроблений позивачем договір про постачання електричної енергії споживачу, а також бланк заяви-приєднання та комерційні пропозиції розміщені на офіційному веб-сайті позивача в мережі Інтернет.

Згідно з п.3.2.5. Правил р.ІІІ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

За приписами п. 3.1.7.,3.1.9. р.ІІІ Правил, договір між електропостачальником та споживачем, згідно з п. укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Обсяги поставленої електричної енергії визначаються з урахуванням п.3.1.4., 3.1.6., 3.1.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, а також підпунктами 1.1.,1.4.,1.11. п.1; 3.5. розділу ІІІ; 6.1.,6.8. п.6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018.

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Положення ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Міськдобробут" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №110468 від 01.01.19 (далі- Договір) шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником електричних послуг від 01.01.19 (а.с.19).

Відповідно до п.1.1.,1.2. якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п.2.1 Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору також передбачено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосібвизначення ціни за електричну енергію зазначається в комерціній пропозиції постачальника.

Крім того, пунктом 5.7 Договору сторони визначили, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктами 5.8-5.10 Договору сторони визначили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі-спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спеціальний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Споживач, згідно з п. 6.2. Договору зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Згідно Заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що є додатком 1 до Договору, початком постачання електричної енергії є 01 січня 2019 року.

У комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору) у розділі "Спосіб оплати" передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з отаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; -попередня оплата здійснюється за 5 днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період; -оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або у розрахункових документах.

У комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору) у розділі "Строк оплати" передбачено, що строк оплати протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку;

У комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору) у розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію" передбачено: рахунок надається не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Відповідно до п.3.1.4., 3.1.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії, електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов`язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов`язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення споживачам рахунків за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від імені оператора системи.

У позовній заяві позивач вказує на те, що на виконання п.3.1.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівобленерго" було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №3 від 01.01.2019, відповідно до умов якого (п.6 Порядку розрахунків, додаток №1), за підсумками розрахункового періоду до 12:00 9-го числа місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем, ОСР надає, а постачальник узгоджує фактичні обсяги купівлі електричної енергії, сумарно та в розрізі споживачів.

На підтвердження фактичного споживання відповідачем активної електричної енергії в квітні-травні 2020, позивачем (постачальником) було складено Акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за квітень 2020 (акт від 30.04.2020 №110468/69642/1 - об`єм 71098 кВт год суму 191912,11 грн), за травень 2020 (акт від 31.05.2020 №110468/91029/1 - об`єм 20870 кВт год суму 56684,76 грн), а.с. 25,27.

Зазначені акти прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії, рахунки-фактури за квітень-травень 2020 підписані представником відповідача.

На виконання вимог комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) розділів "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію" позивачем були виставлені відповідачу на оплату рахунки-фактури: №110468/69642/1 від 30.04.20 на суму 191912,11 грн, №110468/91029/1 від 31.05.2020 на суму 56684,76 грн, а.с. 26, 28.

Таким чином, постачальником (позивачем) поставлено, а споживачем (відповідачем) спожито за квітень-травень 2020 активної електричної енергії на загальну суму 248 596,87 грн.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, сплатив позивачу 130 512,11 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію за квітень-травень 2020року, яка склала 118 084,76 грн.

Заперечень щодо кількості та вартості отриманої активної електричної енергії за квітень-травень 2020 року від відповідача не надходило.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлену у квітні-травні 2020 електричну енергію на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур повну оплату не здійснив.

Заборгованість відповідача за спожиту у квітні-травні 2020 електричну енергію становить 118 084,76 грн, та відповідно до змісту поданого відповідачем відзиву на позов, заперечень щодо заявленої суми заборгованості відповідачем не викладено.

Згідно з ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати заборгованості за Договором в розмірі 118 084,76 грн, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав. Крім того, у відзиві на позов щодо 118 084,76 грн заборгованості по оплаті за електричну енергію відповідач не заперечив.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за отриману електричну енергію за Договором, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 118 084,76 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 5.11 Договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

У комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору) у розділі "Розмір пені за порушення строку оплати" передбачено: За внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 №296/10217/15-ц; №14-727цс19.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у відповідності до п. 5.11 Договору та Комерційної пропозиції пені за прострочення відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії в розмірі 2512,26 грн за період з 18.05.20 по 30.06.2020 згідно розрахунку а.с.32-34.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача згідно ч. 2 ст. 625 ЦКУ 521,14 грн 3% річних за період з 18.05.20 по 30.06.2020 за прострочення відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії згідно розрахунку а.с. 33-34.

Перевіривши наявний у позовній заяві розрахунок пені та 3% річних суд встановив, що цей розрахунок відповідає умовам договору та чинного законодавства, є арифметично вірним, та проведено позивачем з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Посилання відповідача на Закон України № 530-IX для звільнення його від сплати пені та 3% річних є неправомірним.

По-перше, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). Таким чином, 3% річних не належать до штрафних санкцій.

По-друге, згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №530-IX від 17.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII від 09.11.2017 (із змін. і доп.) Про житлово-комунальні послуги під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону № 2189-VIII).

З огляду на викладене зазначений Закон не розповсюджується на відповідача у питанні щодо нарахування та сплати пені за порушення господарського зобов`язання в частині своєчасного розрахунку за отриману електричну енергію.

Інші заперечення відповідача проти позову спростовуються з підстав, викладених вище.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

У зв`язку з задоволенням позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Міськдобробут", (вул. Лупицька, 4, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 37370861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів", (пр. Перемоги,126-Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у філії - ЧОУ АТ "Ощадбанк", МФО353553) заборгованість в сумі 118 084 (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 76 копійок.

3.Стягнути з Комунального підприємства "Міськдобробут", (вул. Лупицька, 4, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 37370861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, 126-Б, м. Чернігів, 14013) на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк") 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн 26 коп пені, 521 (п`ятсот двадцять одна) грн 14 коп - 3% річних, та 2102,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/