Рішення

від 04.09.2020 по справі 142/568/20

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/568/20

Номер провадження 2/142/419/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 вересня 2020 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі :

Головуючого судді Щерби Н. Л.,

за участю секретаря судового засідання Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на будинок за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яворівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на будинок за набувальною давністю, вякому просить суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 , вартістю 29 830,00 гривень, за набувальною давністю.

Свої вимоги позивач мотивує, тим що в липні 2006 року між ним та ОСОБА_2 було обумовлено можливість купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 передав технічний паспорт на будинок та ключі, та попросив переїхати до будинку, побоючись що його розкрадуть та пошкодять. Після укладення усного договору купівлі-продажу позивач переїхав до будинку, де проживає з родиною до даного часу, здійснюючи поточні ремонти будинку, користується присадибною ділянкою, а також ним укладено договори на споживання електроенергії та водопостачання. В лютому 2014 року йому в приватну власність була передана земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, на якій розташований будинок, кадастровий номер 0523283800:03:001:0152. ОСОБА_2 для посвідчення договору купівлі-продажу будинку не з`явився, зв`язок з ним втрачено. Позивач вважає, що він добросовісно заволодів чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти та користуватися ним більше дес`яти років, а тому може набути право власності на це майно за набувальною давністю.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Близнюк В. В. не з`явилися, проте від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача Яворівської сільської ради Піщанського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, проте від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи провести без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, шо відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Піщанськогою державною нотаріальною конторою 13.12.1995 року № 155, житловий будинок по АДРЕСА_1 , на праві особистої власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно,земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п 'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю не нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суд враховував, зокрема, таке: володіння є добросовісним, так як особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати, про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна у її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред 'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , враховуючі положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК). Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за надувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Оскільки позивач вважав, що з укладенням усного договору купівлі-продажу житлового будинку набуває його у власність незалежно від наявності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та протягом більше десяти років відкрито, безперервно володіє житловим будинком з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 доглядає за ним, відкрито володіє всім будинком більше десяти років, не приховуючи цей факт, у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що за позивачем може бути визнано право власності на будинок за набувальною давністю згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141,200,206, 247, 258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до Яворівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на будинок за набувальною давністю,задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 , вартістю 29 830,00 гривень, за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач - Яворівська рада Піщанського району Вінницької області, яка знаходиться в с.Яворівка Піщанського району Вінницької області, вул. Чкалова,11, код ЄДРПОУ 04327594;

представник позивача - Близнюк Віктор Васильович, повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН № 152954.

Суддя :