Рішення

від 27.08.2020 по справі 456/526/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/526/20

Провадження № 2/456/670/2020

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Кміть Х.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Добрівлянської сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання права власності на нерухоме майно, -

за участю:

представника позивачки ОСОБА_3 ,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача .

ОСОБА_1 (позивачка), яка дії в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву до Добрівлянської сільської ради Стрийського району Львівської області (відповідач), Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (третя особа), в якій просить визнати право власності на житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, що включає в себе: земельну ділянку площею 0,0832 гектари, в межах, згідно з планом, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 4625380900:01:003:0035, яка розташована на території АДРЕСА_1 . Вона з сином у встановленому законом порядку прийняли спадщину та отримали Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку. Згідно Свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими 18 грудня 2019 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. за реєстровими №№3821, 3823 ОСОБА_1 прийняла у спадщину 1/3 частку земельної ділянки, а ОСОБА_2 - 2/3 частки земельної ділянки. Разом з тим нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього та рекомендувала звернутись до суду за визнанням за собою права власності на житловий будинок. Також позивачка зазначила, що оскільки житловий будинок та прилеглі будівлі перебували в аварійному стані, проживання в будинку було небезпечне для життя, а переобладнання було неможливим, з метою поліпшення умов проживання та благоустрою, вона разом з чоловіком демонтували старий дерев`яний будинок, а на його місці було зведено новий житловий будинок зі шлакобетонних та пінобетонних блоків, загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м. Так само, демонтовано сарай Б , зведено: навіс 31 , ворота №4, хвіртку колонку питну к . На замовлення позивачки, 12 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_5 виготовленого технічний паспорт на новозбудований житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та надано довідку про характеристики будівель та споруд №1212/19 (Н) від 12.12.2019 р. Згідно технічного паспорта, житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами має наступні характеристики: житловий будинок И-1 загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м., літня кухня В1 , сарай Г1 , убиральня Д1 , сарай Е1 , сарай Єї , навіс Ж1 , навіс 31 , ворота №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, хвіртка №5, колонка питна к. Також позивачка від свого імені та від імені її малолітнього сина ОСОБА_2 , зверталася в Добрівлянську сільську раду Стрийського району Львівської області щодо реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, проте отримала відмову, тому вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Представник відповідача не скористався правом на подання відзиву.

Представник третьої особи надав пояснення щодо позову, зазначивши що позивачкою не надано жодного документу на підтвердження факту звернення у відповідну інспекцію архбудконтролю для прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкта, технічних умов, належним чином розробленого і затвердженого проекту, який пройшов експертизу, проведення на об`єкті технічного нагляду, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину. (а.с.42,54).

Представником відповідача подано заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності (а.с.68,77).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.33-34).

Ухвалою підготовчого засідання від 20.03.2020 відкладено підготовче засідання (а.с.43)

Ухвалою від 05.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.52-53).

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.04.2009 батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.8)

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.10.2008 зареєстровано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу прізвище дружині змінено на ОСОБА_7 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.06.2019 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом від 18.12.2019, виданими держаним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. та зареєстрованих у реєстрі за № 3821, 3823 ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 1/3 частку земельної ділянки кадастровий № 4625380900:01:003:0035, площею 0,0832 гектари, ОСОБА_2 успадкував після смерті батька 2/3 частки земельної ділянки кадастровий № 4625380900:01:003:0035, площею 0,0832 гектари (а.с.12-15). Що стосується видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами в АДРЕСА_1 то у видачі такого було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів нього, що стверджується копією відповіді державного нотаріуса від 18.12.2019 № 3472/02-14 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 18.02.2008 виданого Добрівлянською сільською радою власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (а.с.17-18)

Відповідно до відповіді сільського голови Добрівлянської сільської ради ОСОБА_1 запропоновано звернутися до державного реєстратора прав, попередньо визнавши право власності на будинок (а.с.19)

Згідно технічного паспорта та довідки про характеристику будівель та споруд від 12.12.2019 вбачається, що будинок АДРЕСА_1 складається з житлового будинку И-1 загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м., літньої кухні В1 , сараю Г1 , убиральні Д1 , сараю Е1 , сараю Є1 , навісу Ж1 , навісу З1 , воріт №1, огорожі №2, огорожі №3, воріт №4, хвіртки №5, колонка питна к . (а.с.20-23).

Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку на АДРЕСА_1 , виготовленого Дрогобицьким відділенням державного інституту проектування міст Містопроект , будівельні конструкції обстеженого житлового будинку знаходяться в доброму стані, будівельні та оздоблювальні роботи виконані якісно, рівень комфорту, планування та склад приміщень житлового будинку відповідає вимогам ДБН В.2.2-2005 Житлові будинки. Основи проектування , санітарно-гігієнічним вимогам в розділі забезпечення освітленості та інсоляції житлових приміщень - п.3.2, вимогам державних будівельних норм України ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. (додаток 3.1 табл 1) - Протипожежні вимоги, а саме дотримання протипожежних віддалей між будівлями, а також нормативним актам з пожежної безпеки, санітарного законодавства, житловий будинок розташований на відстані більше 8,0 м від сусідніх будівель та господарських споруд. Обстежуваний житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які розташовані на АДРЕСА_1 придатні для подальшої експлуатації і можуть бути легалізовані згідно вимог чинного законодавства. (а.с.24-29).

Зміст правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із частинами 3,5 ст. 376 ЦК і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216,1218 ЦК).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини 3,5ст. 376 ЦК) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3,5 ст. 376 ЦК є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216,1218 ЦК.

Зазначене право може бути реалізовано також у порядку процесуального правонаступництва на будь-якій стадії цивільного процесу, якщо спадкодавець звернувся до суду із відповідним позовом, проте помер.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України та ст. 20 Земельного кодексу України органи державної влади та орган місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.

Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). А відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що ОСОБА_1 та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину на земельну ділянку. Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що спірний житловий будинок з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, побудований спадкодавцем на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачам без порушення будівельних норм і правил, права та законні інтереси інших осіб згаданим будівництвом не порушені, тому позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 16, 328, 376 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Добрівлянської сільської ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, с. Добрівляни, вул. Довга, 34), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 1/3 частку житлового будинку И1 загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м., до якого належать позначені на плані: літня кухня В1 , сарай Г1 , убиральня Д1 , сарай Е1 , сарай Є1 , навіс Ж1 , навіс З1 , ворота №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, хвіртка №5, колонка питна к , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 2/3 частки житлового будинку И1 загальною площею 100,7 кв.м., житловою площею 73,8 кв.м., до якого належать позначені на плані: літня кухня В1 , сарай Г1 , убиральня Д1 , сарай Е1 сарай Є1 , навіс Ж1 , навіс З1 , ворота №1, огорожа №2, огорожа №3, ворота №4, хвіртка №5, колонка питна к , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на вісім днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03 вересня 2020 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський