Постанова

від 04.09.2020 по справі 426/7093/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/7093/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року , м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Крива Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сватове Луганської області, громадянина України, Голова СФГ Долина , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 164 КУпАП, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 196 від 14 липня 2020 року, який надійшов з Головного управління ДФС у Луганській області, 14 липня 2020 року о 14.00 год. при несенні служби фіскальним нарядом ДФС виявлено факт зберігання дизельного палива Євро 5, код УКТ ЗЕД 27101943 за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрованого у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та встановлено, що Голова СФГ Долина ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 164 КУпАП, а саме зберігання на митній території України пального на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового за адресою: АДРЕСА_1 (місцезнаходження селянського (фермерського господарства Долина (код ЄДРПОУ 21758356), а саме дизельного палива у кількості 5000 літрів, код УКТ ЗЕД 27101943.

ОСОБА_1 та його представник Гашинський М.А. в судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Однак, від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гашинського М.А. надійшло письмове клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 164 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях. Клопотання обґрунтовано тим, що вказане пальне належить на праві власності СФГ Долина та відсутні докази на якій правовій підставі ОСОБА_1 , як фізична особа, здійснював зберігання цього пального, в якій ємності і кому вона (ємність) належить по якому праві (право власності чи користування чи інше право). Не визначений об`єм ємності і її правова природа. Вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 має бути закрите за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за зберігання та/або реалізацію на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, адміністративна відповідальність передбачена ч. 5 ст. 164 КУпАП.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у провадженні господарської діяльності щодо зберігання та/або реалізації на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Узагальнене поняття підприємницької діяльності дається в ст. 42 Господарського кодексу, згідно якого підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, такі дії мають носити систематичний характер, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України) і особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх воєдино, а також довести їх систематичність.

Відповідно до роз`яснення ДФС України законом України від 23.11.2018 р. № 2628-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19.12.95 р. №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Пункт в) абзацу другого підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 дає визначення, що не є акцизним складом: приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (10000 Кубічних метрів = 10 000 літрів) (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, виходячи з викладеного відсутня об`єктивна сторона ч.5 ст.164 КУпАП так, як за вказаною в протоколі адресою - юридична адреса СФГ Долина , та адреса проживання ОСОБА_1 виявлено зберігання пального, дизельного палива (код УКТ ЗЕД 27101943) у кількості 5000 літрів, що менше 10000 Кубічних метрів ( 10 000 літрів).

Окрім того, СФГ Долина є суб`єктом господарювання - платником єдиного податку четвертої групи, яке отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів. Вказане пальне належить на праві власності СФГ Долина . Однак, в матеріалах справи відсутні докази, на якій правовій підставі ОСОБА_1 , як фізична особа, здійснював зберігання цього пального, в якій ємності і кому вона (ємність) належить по якому праву (право власності чи користування, інше право). Не визначений об`єм ємності і її правова природа.

Частина 5 ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює правовідносини щодо понять зберігання пального, акцизного складу, реєстрації у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує відповідні правовідносини, а саме ПК України, Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів.

Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен вирішити наступні питання: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

При цьому при вирішенні зазначених питань суддя повинен керуватися насамперед принципом презумпції невинуватості, тобто ОСОБА_1 не повинен доводити свою невинуватість, а вина останнього повинна бути доведена органом, який склав адміністративний матеріал.

Крім того, слід зазначити, що сам протокол про адміністративне правопорушення не є та не може бути доказом в справі про адміністративне правопорушення, в ньому тільки викладається суть правопорушення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення № 196 від 14 липня 2020 року, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.164 КУпАП .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст.294 КУпАП України, суд, -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 164 КУпАП України - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд луганської області.

Суддя: Ю.В.Крива