Рішення

від 04.09.2020 по справі 567/496/20

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/496/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права на земельну частку пай

в с т а н о в и в :

В Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права на земельну частку пай звернулась ОСОБА_1 , мотивуючи свою заяву тим, що є спадкоємцем за законом свого батька ОСОБА_2 , який на даний час помер, а з 1981 року проживав як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та, зазначаючи, що її батько фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 більше п`яти років до часу відкриття спадщини. Одночасно, посилаючись на те, що для ОСОБА_3 належала земельна частка (пай) в землях КСП Батьківщина Островського та зазначаючи, що сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачено, просить визнати за собою право на земельну частку (пай) розміром 3,49 га із земель КСП Батьківщина Островського на території Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем за законом якого вона є, який був спадкоємцем за законом ОСОБА_3 .

Відповідач Вілійська сільська рада Острозького району Рівненської області позов визнала.

Ухвалою суду від 04.06.2020 було відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, визнання права на земельну частку (пай).

Ухвалою суду від 11.08.2020 було закрито підготовче провадження по справі та призначено зазначену цивільну справу до розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити в її відсутності. В зазначеній заяві позов підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву про визнання позову та просить розглянути справу без участі представника сільської ради в судовому засіданні.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку про відмову в задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0036010 (реєстраційний номер 08809) мала право на земельну частку (пай) розміром 3,49 га в землях КСП Батьківщина Островського Острозького району.

Водночас, відповідно до довідки Вілійської сільської ради Острозького району №73 від 17 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до часу смерті постійно проживала з ОСОБА_2 , з яким вела спільне господарство, ремонтувала та облаштовувала житло і була зареєстрована разом з ОСОБА_2 та його матір`ю в АДРЕСА_1 та її похованні здійснив ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже його спадкоємцем на підставі ст.1261 ЦК України є його дочка ОСОБА_1 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 лютого 2020 року).

Одночасно, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до першої Дубенської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення та видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) розміром 3,49 га із земель КСП Батьківщина Островського на території Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який був спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , однак нотаріус, посилаючись на відсутність у ОСОБА_1 документів, які б підтверджували факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_3 рекомендувала їй звернутися до суду для встановлення такого факту.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0036010 (реєстраційний номер 08809) мала право на земельну частку (пай) розміром 3,49 га в землях КСП Батьківщина Островського . Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадкові справи після її смерті не заводились та заповіти від її імені не посвідчувались.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме фактично в період з 1981 року по 1999 рік.

Відповідно до ст.293 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом).

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Таким чином, із прийняттям Сімейного кодексу України законодавець закріпив рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу, а в ЦК України - право на спадщину. Водночас, оскільки СК України набрав чинності з 1 січня 2004 року і зворотної сили не має, то положення ст.74 цього Кодексу застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

Таким чином, оскільки правовідносини щодо яких подано позов мали місце з 1981 року по 15 липня 1999 року, а нормами Кодексу законів про шлюб та сім`ю, які підлягають застосування в даному випадку, не було передбачено існування інституту рівності прав чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, то в позові слід відмовити.

При цьому суд виходить і з наступного.

Цивільний кодекс України, який прийнятий Законом України від 16 січня 2003 року №435-IV та набрав чинності 01 січня 2004 року, регулює у книзі шостій Спадкове право загальні положення про спадкування, питання спадкування за заповітом та за законом, здійснення права на спадкування, виконання заповіту, оформлення права на спадщину, спадковий договір тощо.

При цьому у п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК УРСР встановлено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (стаття 526 ЦК УРСР).

Статтею 529 ЦК УРСР було врегульовано питання першої черги спадкоємців за законом: при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга), що визначено статтею 530 ЦК УРСР.

Згідно з п.5 ч.1 ст.555 ЦК УРСР у випадку, якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування (у пункті 1) з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_3 , однак відповідно до норм ЦК УРСР не відноситься до спадкоємців першої і другої черги, заповіт на нього не видавався, а тому він і не може успадкувати земельну частку (пай), що залишилась після її смерті, оскільки до даних правовідносин неможливо застосовувати правила глави шостої Цивільного кодексу України 2004 року, оскільки норми пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом) слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР, що підтверджується роз`ясненням у пункті 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Керуючись ст. 10 , 12 , 258-259 , 263-265 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

в позові ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області (місцезнаходження: с.Вілія, вул.Незалежності, 3 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 04386965) про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 більше п`яти років до часу відкриття спадщини, визнання права на земельну частку (пай) розміром 3,49 га із земель КСП Батьківщина Островського на території Вілійської сільської ради Острозького району Рівненської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.09.2020.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.