Ухвала

від 04.09.2020 по справі 616/516/20

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 616/516/20

Провадження № 2/616/227/20

У Х В А Л А

"04" вересня 2020 р. смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Подмаркова Ю.М., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

01.09.2020 адвокат Прасолов І.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з вимогами:

- виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська область) 1/10 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що становить площу 0, 6216 га, позначену як запроектована земельна ділянка № НОМЕР_2 на схемі поділу земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки 6, 2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0105, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, належної йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1080, виданого 21 липня 2020 року Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно;

- виділити в натурі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська область) 1/10 частину частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що становить площу 0,6216 га, позначену як запроектована земельна ділянка № НОМЕР_2 на схемі поділу земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки 6,2156 га, кадастровий помер 6321481000:02:000:0106, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області , належної йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1082, виданого 21 липня 2020 року Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно;

- виділити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 1/10 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що становить площу 0, 6216 га, позначену як запроектована земельна ділянка № НОМЕР_4 на схемі поділу земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки 6, 2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0105, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, належної їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1084, виданого 21 липня 2020 року Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності на вказане нерухоме манно;

- виділити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 1/10 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що становить площу 0,6216 га, позначену як запроектована земельна ділянка № НОМЕР_4 на схемі поділу земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки 6,2156 га, кадастровий помер 6321481000:02:000:0106, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, належної йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 1086, виданого 21 липня 2020 року Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно;

- стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп., які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. та витрат на складання схем поділу земельних ділянок у ФОП ОСОБА_4 у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного:

У відповідністю зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У відповідністю зі статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява не відповідає наступним вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України:

В позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог. Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідачів повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Так, статтею 15 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 364 Цивільного кодексу України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина 4 статті 364 Цивільного кодексу України), у відповідності до Закону України Про нотаріат .

Таким чином, позивачем, не зважаючи на те, що вказано про неможливість врегулювати спір досудовим способом, не надано до суду доказів спроби досудового врегулювання спору, а саме: чи було запропоновано відповідачу укласти відповідний договір про виділ у натурі часток з нерухомого спільного майна та посвідчити його нотаріально.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частина 3 статті 364 Цивільного кодексу України).

Вищезазначене свідчить про те, що виділ майна є позовною вимогою майнового характеру.

В порушення пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не зазначена ціна позову, з врахуванням вимог статті 176 Цивільного процесуального кодексу.

Кожним позивачем заявлено по дві вимоги майнового характеру про виділ часток з двох різних земельних ділянок, а саме із загальної площі земельної ділянки 6,2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0105, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та із загальної площі земельної ділянки 6,2156 га, кадастровий номер 6321481000:02:000:0106, що розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, тоді ж як судовий збір сплачено кожним позивачем за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, що позивач зобов`язаний визначитися з ціною позову майнового характеру, при цьому, ціна позову повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подачі позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали і роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

На виконання даної ухвали позивачу слід скласти позовну заяву у відповідності з вимогами статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок залишити без руху, встановити позивачам десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання позовної заяви у відповідності з вимогами статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 04.09.2020.

Суддя: