Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2020 р. Справа№200/4830/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ: 23778446; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) (відповідач -1), Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00730661; 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) (відповідач - 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати вихідної допомоги в розмірі двох середньомісячних заробітних плат та зобов`язання виплатити вихідну допомогу в розмірі 19563,18 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 10 лютого 2020 року у зв`язку з ліквідацією Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації її звільнено з посади головного спеціаліста з матеріально-технічного забезпечення та охорони праці та припинено державну службу. При цьому їй при звільненні не виплачено належної, на її думку, на підставі ч. 4 ст. 87 Закону України Про державну службу вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, чим, вважає, були порушені її конституційні права.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача-1 на позовну заяву, вмотивований тим, що в даній справі підставою для звільнення позивача з займаної посади є ліквідація Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації, тому державний службовець звільнений згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу . Отже, враховуючи розбіжності норм статей 44 КЗпП України та частини 4 статті 87 Закону України Про державну службу , відповідачем зазначено, що ліквідація підприємства не є підставою для виплати державному службовцю вихідної допомоги. Вважає, що комісія з ліквідації управління діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 залучено Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації до участі в адміністративній справі № 200/4830/20-а в якості другого відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 05 грудня 2019 року № 318 Про структуру Добропільської районної державної адміністрації прийнято рішення про припинення юридичної особи Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730661) в результаті її ліквідації (а.с 72-78).
06.12.2019 ОСОБА_1 надано попередження про наступне вивільнення, в якому, зокрема, зазначено, що позивача буде звільнено з займаної посади за п. 1 статті 40 КЗпП України (п. 1 ч. 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (зі змінами) з гарантованою виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до ст. 44 КЗпП України (ч. 4 ст. 87 Закону України Про державну службу ) (а.с. 10).
Наказом начальника Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації від 06 лютого 2020 року № 9к Про звільнення ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено з посади головного спеціаліста з матеріально-технічного забезпечення та охорони праці відділу з маркетингу, матеріально-технічного забезпечення та охорони праці 10 лютого 2020 року у зв`язку з ліквідацією Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації відповідно до пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 40, статті 431 Кодексу законів про працю України та пункту 11 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", статті 24 Закону України Про відпустки , з виплатою грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (а.с. 11).
Згідно розрахункового листа за лютий 2020 року позивачу виплачена заробітна плата у сумі 17668,68 грн., яка складається з окладу, премії, надбавки за ранг, компенсації за невикористану відпустку, відпускних, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги (а.с. 31 зворотний бік).
За таких обставин позивач звернулася до відповідача 1 із заявою від 28.02.2020 про виплату вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням, на яку отримала відмову, викладену у листі за № 01/01-35/776/20 від 25.03.2020, яка обґрунтована відсутністю законодавчого підґрунтя для її виплати, в тому числі і на підставі ч. 4 ст. 87 Закону України Про державну службу в редакції, яка діяла на час звільнення позивача, тобто на 10.02.2020, в розмірі двох середньомісячних заробітних плат (а.с.37).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено частинами першою та другою статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889), в редакції, яка діяла на дату звільнення позивача, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Дія цього Закону поширюється на державних службовців:
1) Секретаріату Кабінету Міністрів України;
2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
3) місцевих державних адміністрацій;
4) органів прокуратури;
5) органів військового управління;
6) органів дипломатичної служби;
7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 цього Закону;
8) інших державних органів.
Згідно підпунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу.
Як вбачається з наказу Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації від 06.02.2020 № 9к, позивача звільнено у зв`язку з ліквідацією Управління агропромислового розвитку Добропільскої районної державної адміністрації відповідно до, зокрема, п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889 (а.с. 11).
Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону № 889 (в редакції, яка була чинною на час прийняття наказу про звільнення позивача), у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
Тобто, Законом № 889 була визначена підстава виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати - це звільнення у разі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу, яке передбачене пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889.
Проте, Законом № 889 не врегульовано питання щодо виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати в разі звільнення у зв`язку з ліквідацією державного органу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
На підставі частини третьої статті 5 Закону № 889 дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 44 Кодексу законів про працю України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у (…) пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (…)
Відповідач 2, приймаючи наказ від 06.02.2020 № 9к про звільнення ОСОБА_1 , також вказав підставу звільнення - пункт 1 статті 40 КЗпП України, звільнення на підставі якого гарантує працівнику право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до частини першої статті 44 КЗпП України.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач мала право при звільненні на отримання вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до п. 1 ст. 44 КЗпП України.
Стосовно позовної вимоги щодо виплати вихідної допомоги в розмірі двох середньомісячних заробітних плат на підставі ч. 4 ст. 87 Закону України № 889 та відповідно до роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби від 20 лютого 2020 року № 86 щодо процедури вивільнення державних службовців, суд зазначає про таке.
Роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20 лютого 2020 року № 86 стосуються змін до статті 87 Закону України Про державну службу , внесених Законом України від 14 січня 2020 року №440-ІХ Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи , який набрав чинності 13 лютого 2020 року і яким передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат у разі звільнення з державної служби.
Правовідносини між позивачем та Управлінням агропромислового розвитку Добропільської райдержадміністрації припинилися 10.02.2020 відповідно до наказу Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації від 06.02.2020 № 9к, тобто до набрання чинності зазначеним Законом.
Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
Разом з тим, роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20 лютого 2020 року № 86 суд не приймає до уваги, оскільки вони носять рекомендаційно-роз`яснювальний характер і не є нормативно-правовим актом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги приписи п.1 ст.44 КЗпП України і ч. 4 ст. 87 Закону України № 889 (в редакції, яка була чинною на час звільнення позивача), позовна вимога про зобов`язання виплатити вихідну допомогу є частково обґрунтованою, проте суд зазначає, що вихідна допомога позивачу підлягає виплаті не в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, як того вимагає позивач, а у розмірі одного середнього місячного заробітку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підстави вищевикладеного, суд дійшов висновку, що зазначені дії відповідача були здійснені без дотримання принципу рівності перед законом та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні є безпідставним та протиправним.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими в цій частині вимоги позивача, проте наголошує, що відповідачем вчинено не бездіяльність, а дії, які й мають бути визнані протиправними.
У зв`язку з тим, що протиправні дії допущені Управлінням агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації, яке до теперішнього часу знаходиться в процесі ліквідації, тому обов`язок нарахувати та виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку слід покласти саме на Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем відповідно до квитанції № 30929 від 12.05.2020 сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ: 23778446; 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) (відповідач -1), Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00730661; 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) (відповідач - 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 00730661; 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку.
Зобов`язати Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 00730661; 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації в особі Ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 00730661; 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 вересня 2020 року.
Суддя С.В. Ушенко
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91333394 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Ушенко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні