Рішення

від 04.09.2020 по справі 300/2203/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2020 р. справа № 300/2203/20

м. Івано-Франківськ

11 год .00 хв.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представників заявника - Федорців О.О., Малкович Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за заявою: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до відповідача: комунального підприємства "Екопобутсервіс" Войнилівської селищної ради

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 об 16 годині 10 хвилин Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі по тексту - заявник, ГУДПС) звернулося до суду в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про підтвердження обґрунтованості, застосованого умовного адміністративного арешту майна платника податків Комунального підприємства "Екопобутсервіс" Войнилівської селищної ради (далі - відповідач).

Обґрунтованість застосованого 01.09.2020 умовного адміністративного арешту майна відповідача, заявник аргументує наявністю обставин, визначених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення 31.08.2020 документальної позапланової виїзної перевірки відповідача, за наявності законних підстав для її проведення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 відкрито провадження у даній справі.

Представники заявника в судовому засіданні заяву підтримали та просили його задовольнити з підстав в ньому зазначених.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України, був повідомлений про дату час та місце розгляду справи, крім того з будь-якими заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників заявника, дослідивши докази, суд зазначає наступне.

Наказом начальника Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №830 від 27.08.2020 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з 31.08.2020 тривалістю 5 робочих днів (а.с.8).

28.08.2020 на підставі вищевказаного наказу першим заступником начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано направлення на перевірку відповідача за №1120 на ім`я головного державного ревізора-інспектора Малкович Г.В. (а.с.9).

31.08.2020 вказаною у направленні на перевірку особою за фактичною адресою відповідача посадовим особам відповідача пред`явлено копію наказу на проведення перевірки за №830 від 27.08.2020, направлення на перевірку №1120 від 28.08.2020 та службове посвідчення, які повідомили службову особу заявника про відмову у допуску до перевірки, про що складено акт №146/09-19-05-01/39131614 (а.с.10-12).

Згідно з поясненнями представників заявника, причиною недопуску слугувало те, що присутня посадова особа є головою ліквідаційної комісії і не бажає приймати участь в процесі перевірки.

Зазначена посадова особа відповідача відмовилась в отриманні акта №146/09-19-05-01/39131614, про що складено акт №147/09-19-05-01/39131614 (а.с. 13-15).

01.09.2020 за наслідками розгляду звернення та доданих до нього матеріалів управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування, в.о. начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області рішенням застосував умовний адміністративний арешт майна відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 114, смт. Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область (а.с.18,19).

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктами 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Абзац 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Абзаци 1-4 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначають вичерпний перелік документів, пред`явлення або надіслання яких є умовою для виникнення у посадових осіб контролюючого органу права приступити до проведення перевірки, якими є: направлення на проведення такої перевірки; копія наказу про проведення перевірки; службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з підпункту 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України - платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, а відповідно до пункту 16.1.13 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

За змістом пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, наявності законних підстав для проведення перевірки.

Як наслідок, суд констатує наявність 31.08.2020 законних підстав для проведення перевірки відповідача, та відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, як таких, що утворюють підстави для застосування адміністративного арешту майна відповідача.

Таким чином, з наведеного суд доходить висновку, що заявник, приймаючи 01.09.2020 рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - комунального підприємства "Екопобутсервіс" Войнилівської селищної ради діяв підставно, обґрунтовано та у відповідності до вимог податкового законодавства, а умовний адміністративний арешт майна відповідача застосовано обґрунтовано та за наявності підстав, встановлених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Одночасно суд зазначає, що позивач звернувся із заявою про підтвердження обґрунтованості застосованого адміністративного арешту майна відповідача протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виникнення обставин, що зумовлюють звернення до адміністративного суду, а його обґрунтованість судом, за виключенням добових годин, що припали на вихідні та святкові дні, перевірено протягом 96 годин.

З урахуванням викладеного вимоги заявника підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість застосування умовного адміністративного арешту майна комунального підприємства "Екопобутсервіс" Войнилівської селищної ради (код ЄДРПОУ 39131614, вул. Шевченка, 114, смт. Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77316) застосованого рішенням в.о. начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 01.09.2020.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Суддя Матуляк Я.П.