Рішення

від 04.09.2020 по справі 420/2476/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2476/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Арцизьського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул..Соборна,27-Б, м.Арциз, Одеська область, 68404) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного звернулась з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (з урахуванням ухвали від 22.05.2020р. про заміну відповідача) за результатом якого позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки №5-561/20 від 27.02.2020 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 , суддя Болградського районного суду Одеської області у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримую щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 28.02.2020 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку, додавши довідку від 27лютого 2020 року № №5-561/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Державною судовою адміністрацією України. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.03.2020 року № 377/03-3 № 1 відмовлено позивачці у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою від 08.04.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 22.05.2020 року допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінивши Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Зупинено провадження у справі № 420/2476/20 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 620/1116/20. Ухвалою суду від 04.09.2020 року поновлено провадження.

21.04.2020 року (вх.№ 16147/20) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, представник відповідача зазначає, що 28.02.2020 року позивач звернулась з заявою до Головного управління щодо проведення перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши до заяви довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди 100896,00 грн.Розглянувши заяву позивача № 397 від 28.02.2020 року щодо перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно довідки № 5-561/20 від 27.02.2020 р., Головним управлінням було винесене рішення №377/03-3 від 03.03.2020 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 5-561/20 від 27.02.2020 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці - відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія призначена згідно Закону України Про судоустрій і статус суддів (надалі Закон № 2453) з 01.03.2007 року управлінням Пенсійного фонду України м. Ізмаїлз 20.12.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 45403,20 грн., яке розраховано у розмірі 90 % виходячи із заробітної плати для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50448,00 відповідно до довідки ТУДСАУ в Одеській області № 5-34/20 від 03.01.2020 р.

28.02.2020 року позивач звернулась з заявою до Головного управління щодо проведення перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши до заяви довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди 100896,00 грн.№ 5-561/20 від 27.02.2020 р.

Розглянувши заяву позивача № 397 від 28.02.2020 року щодо перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно довідки № 5-561/20 від 27.02.2020 р., Головним управлінням було винесене рішення №377/03-3 №1 від 03.03.2020 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно з ч.1 ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 141 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VIII Про забезпечення права на справедливий суд , та Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016р. у справі № 4-рп/2016 встановлено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні положення також містяться у ч.4 ст.142 Закону України від 02.06.2016року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, підпунктом 1 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, для судді місцевого суду з 1 січня 2020 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII).

Законом України Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16.10.2019року № 193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено п.п.22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року № 1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№ 41-45, ст.529; 2015р., №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41-45, ст.529; 2015р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи правове поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині Рішення № 18-рп/2011 від 14 грудня 2011року, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999року №6-рп/99, від 20 березня 2002року №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01 грудня 2004року №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005року №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007року №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008року, а також у рішенні №2-р/2020 від 18 лютого 2020року.

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18 лютого 2020року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016року №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні зазначається, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41- 45, ст.529; 2015р., №№18- 20, ст.132 і з наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону .

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію не допущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013року №3-рп/2013).

Конституційний Суд України також зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII.

Конституційний Суд України визначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України що до гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. У зв`язку з викладеним, п.25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, якою було передбачено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнано неконституційними.

Також, Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020року положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Разом з цим, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону.

Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020р. у справі №2-р/2020.

При цьому, суд зазначає, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Тобто, з 19.02.2020року позивач набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 підставі Довідки ТУДСАУ № 5-561/20 від 27.02.2020 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 100896,00 грн., починаючи з 19 лютого 2020року є протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №377/03-3 №1 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання згідно з її заявою від 28.02.2020 року;

З огляду на викладене, задоволенню також підлягає позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки №5-561/20 від 27.02.2020 року шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 як судді у відставці, згідно із довідкою ТУДСАУ № 5-561/20 від 27.02.2020 р., з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність порядку проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, що підтверджене відповідною довідкою, яку позивачем надано до територіального органу Пенсійного фонду України, а необхідність окремого порядку проведення вказаного перерахунку Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено.

Не заслуговують на увагу суду також доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відносно того, що суддям у відставці, яким за зверненням за перерахунком вже перераховано з 01.01.2020 року щомісячне грошове утримання судді у відставці із 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, то наступний перерахунок з урахуванням рішення Конституційного суду можливо буде провести лише після збільшення суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, оскільки саме 19.02.2020 року втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №№1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2,77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) №377/03-3 №1 від 03.03.2020 року про відмову в перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання згідно з заявою від 28.02.2020 року відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) як судді у відставці, згідно із довідкою ТУДСАУ № 5-561/20 від 27.02.2020 р., з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.