Рішення

від 03.09.2020 по справі 640/19408/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ №640/19408/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Інбуд" доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Інбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві за №08642615140101, №08652615140101 від 03 липня 2019 року.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивача відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Експерт-Інбуд" зроблено безпідставні висновки про нереальність господарських взаємовідносин останнього з його контрагентом ТОВ "Щивець", а отже винесені на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними через відсутність виявлених уповноваженими особами відповідача порушень податкового законодавства позивачем.

Натомість, за доводами відповідача при проведенні податкової перевірки у відношенні позивача була використана наявна інформація зокрема про непричетність засновника та керівника ТОВ "Щивець" до ведення господарської діяльності зазначеного підприємства, а також про відсутність необхідної матеріально-технічної бази та кількості працівників для здійснення робіт, які виконувались даним контрагентом на користь позивача, а отже оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення винесені правомірно у зв`язку з порушеннями податкового законодавства щодо протиправного заниження позивачем податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту зі вказаним контрагентом через неможливість реального здійснення відповідних господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу від 23 травня 2019 року №6790, на підставі направлень від 28 травня 2019 року №952/26-15-14-01-01, №953/26-15-14-01-01, виданих ГУ ДФС у м. Києві, уповноваженими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Експерт-Інбуд" (код 40282370) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Щивець" (код 40425342) за період квітень, липень, серпень, вересень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства.

За результатами перевірки складено акт від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Експерт-Інбуд": - пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 193989,00 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 193989,00 грн.; - пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 179619,00 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2018 року у сумі 41667,00 грн., за липень 2018 року у сумі 54919,00 грн., за серпень 2018 року у сумі 33033,00 грн., за вересень 2018 року у сумі 50000,00 грн.

Висновки посадових осіб відповідача про заниження позивачем доходу за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 1077714,00 грн. та, відповідно заниження суми податку на прибуток у загальній сумі 193989,00 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 193989,00 грн., а також завищення податкового кредиту у перевіряємий період на суму 179619,00 грн., мотивовані неможливістю реального здійснення господарських операцій ТОВ "Експерт-Інбуд" з ТОВ "Щивець", що мали місце у вказаний період згідно податкової звітності позивача.

Так, згідно акту від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370, перевіркою встановлено, що між ТОВ "Експерт-Інбуд" (Замовник), в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "Щивець" (Підрядник), в особі директора ОСОБА_1 укладено договір від 02 квітня 2018 року №EXP-5, відповідно до предмету якого Замовник доручав, а Підрядник приймав на себе зобов`язання по виконанню ремонтних робіт.

Згідно додаткової угоди від 04 червня 2018 року №1 до договору від 02 квітня 2018 року №EXP-5, в останній зокрема додано пункт 1.2, відповідно до якого Замовник доручав, а Підрядник приймав на себе зобов`язання по виконанню робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт (Утеплення житлових приміщень) в Пуща-Водицькому психоневрологічному інтернаті за адресою: вул. Міська, 2, згідно договору №24-ЕБ від 29.05.2018р".

Як зазначено в акті від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370 та відповідно до матеріалів справи, позивачем на підтвердження виконання робіт за договором від 02 квітня 2018 року №EXP-5 надано акти здачі-приймання робіт: від 30 квітня 2018 року №7-с1, від 31 липня 2018 року №23/с1, від 31 липня 2018 року №29/с2, від 31 липня 2018 року №24/с1, від 31 липня 2018 року №22/с1, від 31 липня 2018 року №17/с2, від 31 липня 2018 року №32/с1, від 31 липня 2018 року №26/с1, від 31 липня 2018 року №19/с2, від 31 липня 2018 року №18-с2, від 31 липня 2018 року №21/с3, від 31 липня 2018 року №21/с2, від 31 серпня 2018 року №36-с2, від 30 серпня 2018 року №34/с2, від 31 серпня 2018 року №28/с1, від 28 вересня 2018 року №38/с3, від 28 вересня 2018 року №33/с1-1, від 28 вересня 2018 року №39/с1, від 30 листопада 2018 року №56/с1, від 30 листопада 2018 року №7/8с, на загальну суму ПДВ в розмірі 179619,06 грн., та у розмірі 898095,30 грн. за обсягом операцій за ставкою 20%.

Розрахунки між ТОВ "Експерт-Інбуд" та ТОВ "Щивець" проводились у безготівковій формі, відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 6312.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ "Щивець" поставляв субпідрядні послуги ТОВ "Експерт-Інбуд", який в свою чергу виконував послуги для таких контрагентів: ТОВ "Ай Бі Сі Дженерал Буд" (код 41542140); ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (код 37243279); Дарницький дитячий будинок інтернат (код 03188808); Ново-Білицький ПНІЧ (код 26267255); ПАТ "Укртелеком" (код 21560766).

В результаті опрацювання податкової інформації по контрагенту ТОВ "Щивець" зокрема встановлено, що останнє зареєстроване 14 квітня 2016 року Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію від 14 квітня 2016 року №10681020000042562), та взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 14 квітня 2016 року за №265016069317.

Директор та головний бухгалтер ТОВ "Щивець" в одній особі - ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Встановлено, що за даними податкової звітності ТОВ "Щивець" в досліджуваному періоді останнім не залучались сторонні організації для виконання робіт за договором.

Оскільки у період надання послуг на ТОВ "Щивець" працювала 1 особа (директор), згідно аналізу інформації за базами даних ДФС у ТОВ "Щивець" не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності у сфері виконання загально-будівельних робіт внутрішніх приміщень, робіт по частковому ремонту приміщень через відсутність матеріальних та технічних ресурсів та інших об`єктів нерухомості, основних засобів, обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів та персоналу, враховуючи, що згідно даних ЄРПН з дати реєстрації по дату акта ТОВ "Щивець" не отримувало послуги з ремонтних робіт тощо, а також в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) з моменту реєстрації ТОВ "Щивець" жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) не здійснював, перевіркою встановлено неможливість здійснення ТОВ "Щивець" господарської діяльності у відповідності до визначення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та частин першої і другої статті 3, частини першої статті 43 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно даних АІС "СФП" по ТОВ "Щивець" наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 06 листопада 2018 року №42/26-15-21-30, за якою встановлено порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (пояснення громадянина ОСОБА_1 ).

Так, згідно отриманого ГУ ДФС у м. Києві протоколу допиту від ст. о/у сьомого відділу ОУ ГУ ДФС у м. Києві Юрченко Є.П. від 24 жовтня 2018 року, щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності директора ТОВ "Щивець" ОСОБА_1 , останній зокрема зазначав, що лише зі слів працівників податкової міліції йому стало відомо про те, що він являється керівником, засновником та співзасновником, а також головним бухгалтером ряду суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ "Щивець", попри те, що жодних СГД не реєстрував, підприємницьку діяльність від імені даних СГД не здійснював та не мав мети її здійснювати, документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств не підписував, установчі документи та печатки підприємств та інших документів не отримував.

Також, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначав про те, що договорів та додатків до них на проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами-контрагентами, пов`язаними з придбанням або реалізацією товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг) особисто від імені відповідних СГД не укладав, не підписував та не доручав третім особам вчиняти такі дії. Назви підприємств-контрагентів, їх місцезнаходження та службові особи йому жодним чином не відомі. Вказано, що до нотаріату з питання оформлення картки із зразками підпису для відкриття розрахункових рахунків в установах банків він також не звертався, у тому числі будь-які операції з розрахунковими рахунками, зняття готівкових коштів, переказу безготівкових коштів та інші операції не здійснював.

Таким чином, беручи до уваги свідчення ОСОБА_1 про непричетність до державної реєстрації, формування статутного фонду, здійснення управлінських функцій, бухгалтерського та податкового обліку, внесення змін до установчих документів, перереєстрації, продажу ТОВ "Щивець", а також відомості з ЄДРСР щодо ознак фіктивності ТОВ "Щивець", перевіряючими відповідача зроблено висновок про неможливість вчинення господарських операцій даним контрагентом з ТОВ "Експерт-Інбуд" у перевіряємому періоді, а отже виписані відповідні первинні бухгалтерські документи за цими господарськими операціями не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В той же час, на користь висновку про нереальність спірних господарських операцій між ТОВ "Щивець" та ТОВ "Експерт-Інбуд", в акті від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370 вказано, що до перевірки не були надані в повному обсязі підтверджуючі первинні документи по субпідрядникам, які могли б свідчити про надання будівельно-ремонтних робіт, передбачених Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668, а саме: - журнали обліку виконаних робіт (КБ-6), який є підставою для складання звітності з виконання будівельно-ремонтних робіт, використання основних матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт тощо; - акти на приховані роботи; - журнал будівельних робіт; - журнал оперативної документації об`єкта; - звіти про хід та результати наданих робіт; - акти прийому-передачі орендованого обладнання та специфікації зазначені в договорів; - накази про призначення відповідальних, інструкції та журнали з охорони праці.

Висновки акту від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370 позивачем оскаржувались шляхом подачі заперечення начальнику ГУ ДФС у м. Києві від 21 червня 2019 року за вих. №21/06-19, однак відповіді на яку, згідно вказаного у позові, отримано не було.

Також, скаргою від 19 липня 2019 року за вих. №19/07-19 на адресу в.о. голови ДФС України позивачем оскаржувались винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2019 року за №№ 08642615140101, 08652615140101, за наслідками чого скарга, за доводами позивача, безпідставно залишена без задоволення рішенням від 13 вересня 2019 року №1723/6/99-00-08-05-01, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

До відзиву на позовну заяву відповідачем в якості доказу на користь направлення позивачу відповіді від 27 червня 2019 року №122030/10/26-15-14-01-01 на його заперечення від 21 червня 2019 року за вих. №21/06-19 додано відповідь на скаргу позивача та копію листа на адресу позивача за номером відправлення №0315122151299.

За змістовним наповненням вищевказаних заперечення та скарги позивача, доводи яких знайшли своє відображення у позовній заяві, правова позиція позивача ґрунтується на індивідуальному характері юридичної відповідальність та відсутності будь-яких порушень податкового законодавства зі сторони ТОВ "Експерт-Інбуд" по взаємовідносинам з ТОВ "Щивець", а враховуючи наявність необхідних первинних документів, що відповідають вимогам податкового законодавства та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій з ТОВ "Щивець", на думку позивача використана відповідачем в ході перевірки податкова інформація не є належним та допустимим доказом нереальності відповідних господарських операцій, виконаних ТОВ "Щивець" на користь ТОВ "Експерт-Інбуд".

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Права контролюючих органів визначені статтею 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зокрема підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 даної статті передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, згідно її підпункту 78.1.4 пункту 78.1 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (пункт 78.7 статті 78 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

За раніше вказаними висновками уповноважених осіб контролюючого органу, яким передував аналіз податкової інформації та відомостей з ЄДРСР по ТОВ "Щивець", про неможливість фактичного здійснення господарських операцій (надання робіт, послуг) ТОВ "Щивець" на користь ТОВ "Експерт-Інбуд", відповідні документи, складені на документальне оформлення цих господарських операцій, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, дані твердження мотивовані наявною інформацію стосовно ТОВ "Щивець", зокрема станом матеріально-технічної бази даного товариства, а також раніше наведеними відомостями про непричетність його керівника та бухгалтера до здійснення фінансово-господарської діяльності.

У листі від 21 листопада 2016 року №20011/5/99-99-10-01-16 ДФС України зазначає, що висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 27 березня 2018 року №816/809/17 (№К/9901/1349/17), норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними;

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АД проти Болгарії", суд зазначив щодо неможливості покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Тобто, вирішення податкових спорів із урахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків цілковито узгоджується із наведеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наведені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 44.1 вказаної статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16 липня 1999 року (надалі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За частиною першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно постанови Верховного Суду від 06 лютого 2018 року №К/9901/2030/17, №821/589/17 фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, за наведеного, до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

Згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а та від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15, навіть факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року №К/9901/436/18, №826/7047/13-а колегія суддів серед іншого зазначила, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для визначення об`єкту оподаткування з податку на прибуток мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зокрема, в розглядуваній справі мало місце прийняття до обліку неналежних первинних документів, що обумовило безпідставне формування Товариством (позивачем у справі) витрат та податкового кредиту з порушенням норм податкового законодавства, а саме підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті.139, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів беручи до уваги письмові пояснення директора про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності очолюваного ним Товариства вказала на те, що сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, але разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку, з цими контрагентами, зазначені прізвища саме цих осіб.

Право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту.

Згідно постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року №К/9901/1478/18, №2а-7075/12/2670, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року №К/9901/3191/18, №826/2747/13-а вказав, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, з огляду на наявний правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року та від 22 вересня 2015 року №21-421а11 та №810/5645/14, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним - врахуванню також підлягає протокол допиту, в якому заперечується участь керівника у веденні фінансово-господарської діяльності відповідного Товариства.

Суд звертає увагу, що надані позивачем договір від 02 квітня 2018 року №EXP-5, додаткова угода від 04 червня 2018 року №1 до договору від 02 квітня 2018 року №EXP-5, акти здачі-приймання робіт від 30 квітня 2018 року №7-с1, від 31 липня 2018 року №23/с1, від 31 липня 2018 року №29/с2, від 31 липня 2018 року №24/с1, від 31 липня 2018 року №22/с1, від 31 липня 2018 року №17/с2, від 31 липня 2018 року №32/с1, від 31 липня 2018 року №26/с1, від 31 липня 2018 року №19/с2, від 31 липня 2018 року №18-с2, від 31 липня 2018 року №21/с3, від 31 липня 2018 року №21/с2, від 31 серпня 2018 року №36-с2, від 30 серпня 2018 року №34/с2, від 31 серпня 2018 року №28/с1, від 28 вересня 2018 року №38/с3, від 28 вересня 2018 року №33/с1-1, від 28 вересня 2018 року №39/с1, від 30 листопада 2018 року №56/с1, від 30 листопада 2018 року №7/8с, а також податкові накладні від 27 квітня 2018 року №40, від 27 квітня 2018 року №39, від 13 липня 2018 року №135, від 13 липня 2018 року №136, від 30 липня 2018 року №171, від 30 липня 2018 року №172, від 30 липня 2018 року №170, від 30 липня 2018 року №169, від 15 серпня 2018 року №194, від 15 серпня 2018 року №195, від 16 серпня 2018 року №196, від 17 вересня 2018 року №269, від 20 вересня 2018 року №270, виписані ТОВ "Щинець", містять підпис директора, який згідно протоколу допиту заперечував свою причетність до діяльності вказаного Товариства та, зокрема, підпису будь-яких фінансово-господарських документів.

Як наслідок, відповідні первинні документи на підтвердження виконання певних робіт (послуг) ТОВ "Щивень" на користь ТОВ "Експерт-Інбуд" не можуть вважатися належним чином складеними первинними документами для цілей податкового обліку через їх дефектність.

Суд погоджується з доводами позивача, що за характером виконуваних робіт за договором від 02 квітня 2018 року №EXP-5, останні не передбачали необхідності наявності документів, зазначених в Загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668, оскільки вимоги вказаних Умов визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Утім, суд звертає увагу, що з вищезазначених актів здачі-приймання робіт неможливо встановити на яких саме об`єктах були виконані відповідні роботи.

Зокрема, в матеріалах справи також відсутні докази на користь укладання ТОВ "Щивець" договорів субпідряду (аутстафінгу), на що міститься посилання в акті від 10 червня 2019 року №339/26-15-14-01-01/40282370, адже враховуючи заперечення єдиного працівника ТОВ "Щивець" - його директора та головного бухгалтера до діяльності вказаного Товариства - неможливо встановити осіб, які виконували відповідні роботи за договором від 02 квітня 2018 року №EXP-5.

Враховуючи наведену вище правову позицію судів вищих інстанцій, суд погоджується з доводами відповідача, що відповідні первинні документи по взаємовідносинах ТОВ "Експерт-Інбуд" та ТОВ "Щинець" не можуть слугувати доказами в підтвердження фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а отже і відповідні податкові накладні не можуть слугувати підставами для формування податкового кредиту і як наслідок - віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Суд зазначає, що згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про можливість залучення контрагентом позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання відповідних робіт (послуг) позивачу, а господарські операції останнього підтверджуються лише первинними документами, які були заповнені неуповноваженою на те особою, а отже не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними бухгалтерськими документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, то таким чином не виконується обов`язкова умова для визначення податкового кредиту, а саме підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної адміністративної справи доводи позивача не спростовують висновків відповідача про виявлені під час податкової перевірки ТОВ "Експерт-Інбуд" порушення податкового законодавства, а отже відповідачем на підставі таких висновків правомірно винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються позивачем.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Інбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко