Постанова
від 03.09.2020 по справі 640/8426/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8426/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: БеспаловаО.О., суддів: Ключковича В. Ю., Земляної Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 березня 2019 року №0001974402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18 березня 2019 року №0001974402.

Крім того, присуджено до стягнення на користь товариство з обмеженою відповідальністю " Телеканал СТБ " за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір в сумі 1921, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки щодо існування у позивача переплати з єдиного внеску.

Крім того, апелянтом заявлено вимогу про заміну відповідача - Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС, яке підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 Офіс великих платників податків ДФС реорганізовано шляхом його приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 від 30.07.2019 року про державну реєстрацію Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900).

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що функцію з адміністрування податків та зборів покладено на Офіс великих платників податків ДПС, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Офісу великих платників податків ДФС на Офіс великих платників податків ДПС.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 14.07.2020 року надійшов відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за вхідним № 23883, відповідно до якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено з підстав аналогічних викладених у позовній заяві.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 18 березня 2019 року прийнято рішення №0001974402 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" штраф у розмірі 89913,71 грн та пеню за період 21 лютого 2019 року - 22 лютого 2019 року в сумі 899,14 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24 квітня 2019 року №20337/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 18 березня 2019 року №0001974402 - без змін.

Незгода позивача із рішенням від 18 березня 2019 року №0001974402 зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у Звіті за січень 2019 року допущено механічну помилку, а саме помилково завищено єдиний внесок, який підлягає сплаті, натомість оплату зобов`язання здійснено у належному розмірі, без урахування суми помилкового завищення зобов`язання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, базою для нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905 (далі - Порядок №435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 1 статті 13 Закону № 2464-VІ передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ під недоїмкою необхідно розуміти суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом, обчислену органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матерів справи та не заперечується сторонами, 20 лютого 2019 року позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування Форма Д4 (місячна) за січень 2019 року де самостійно визначено суму зобов`язання із сплати єдиного внеску в розмірі 50547995,41 грн, а до 20.02.2019 року фактично сплачено 4 608 426,86 грн.

В подальшому, позивачем виявлено помилку у Звіті за січень 2019 року, яку виправлено у Звіті за лютий 2019 року, а саме: в Таблиці №1 "Нарахування єдиного внеску" в загальній сумі та Таблиця №6 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" поособово, інформацію щодо виявленої помилки та виправлено її, зокрема, у рядку 5. Зменшення нарахування відображено зменшення зобов`язання з єдиного внеску на 483 183,94, у зв`язку із допущенною помилкою у попередньому періоді .

Також, позивачем у рядку 6 загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті зазначено суму - 4 863 287,14грн (рядок 3 Нараховано єдиного внеску всього + рядок 4 донараховано, доутримано, у зв`язку із виправленням помилки допущеної у попередньому періоді - рядок 5 Зменшення нарахування у зв`язку із виправленням помилки допущеної у попередньому періоді ).

З аналізу наданої позивачем звітності з єдиного податку, вбачається, що вносячи коригування в частині зменшення нарахованого раніше зобов`язання ( рядок 5) платником податку зменшується сума зобов`язання, що підлягає сплаті за поточний період, при цьому розмір зобов`язання попереднього звітного періоду залишається незмінним.

Відтак, переплата з зобов`язання виникне лише в тому випадку, якщо платником податку фактичну оплату буде здійснено у розмірі більшому ніж ним визначено у звіті.

Натомість коригування у звітності за наступні податкові періоди зменшує не суму зобов`язання попереднього звітного періоду, а поточного.

Як вбачається з матерів справи, та не заперечується позивачем, ним в січні 2019 року самостійно визначено суму зобов`язання як 5 057 995,41 грн.

Саме ця сума підлягала сплаті до бюджету не пізніше 20 числі, натомість, позивачем сплачена лише в частині, а саме в розмірі 4 608 426,86грн, відтак колегія суддів погоджується з доводами податкового органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого зобов`язання з єдиного внеску.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу викладеними в апеляційній скарзі.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Відповідача підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Офісу великих платників податків ДПС викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення, згідно з яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал СТБ" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя Г.В. Земляна

(Повний текст постанови складено 03.09.2020 р.)

Дата ухвалення рішення03.09.2020
Оприлюднено07.09.2020

Судовий реєстр по справі —640/8426/19

Постанова від 21.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 19.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 24.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 28.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 03.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 06.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 06.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 27.03.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

Ухвала від 27.05.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні