Рішення

від 03.09.2020 по справі 918/695/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/695/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу за позовом Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" (пр. Миру, 11, офіс.24, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 41222972) про стягнення 95 553 грн 69 коп.

за участю учасників справи:

- від позивача: Сочко В.І. (в режимі ВКЗ);

- від відповідача: не з`явився.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MAP6B2WKO1133711.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС", у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 193, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 27, 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить стягнути з відповідача 95 553 грн 69 коп. заборгованості (з яких - 94 726 грн 00 коп. - основний борг, 284 грн 18 коп. - інфляційні втрати, 543 грн 51 коп. - 3 % річних).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договорами-заявками перевезення вантажу № 11/03/20-22Ю від 11.03.2020 року та № 18/03/20-23Ю від 18.03.2020 року, укладеними між позивачем та відповідачем, в частині повного та своєчасного проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/695/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "26" серпня 2020 р. на 11:30 год., визначити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - десять днів з дня вручення даної ухвали, запропонувати сторонам:

а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності);

б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.

г) відповідачу: у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.

Крім того, вказаною ухвалою роз`яснено позивачу, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір вимог до початку першого судового засідання якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

19.08.2020 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшло клопотання від 18.08.2020 року, у якому адвокат Сочка Віталій Іванович просить господарський суд забезпечити проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті призначеного на 26.08.2020 року у режимі відеоконференції, проведення якого доручити Господарському суду Закарпатської області у зв`язку з тим, що це найближчий суд, куди може прибути представник позивача для представлення інтересів довірителя.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2020 року клопотання представника позивача Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни - Сочки Віталія Івановича - від 18.08.2020 року про проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 призначеного на 26.08.2020 року у режимі відеоконференції задоволено, доручено забезпечення проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 в режимі відеоконференції Господарському суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а).

26.08.2020 року у судовому засіданні судом встановлено, що відповідач у справі в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Від відповідача до Господарського суду Рівненської області повернувся конверт із ухвалою від 14.07.2020 року з поштовою відміткою причин повернення: "за закінченням терміну зберігання", "за місцем обслуговування".

При цьому, ухвала від 14.07.2020 року по справі № 918/695/20 направлялися судом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" (пр. Миру, 11, офіс.24, м. Рівне, 33013), зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого формувався 13.07.2020 року відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на запит судді Господарського суду Рівненської області Заголдної Я.В. за № 1006894186 (відповідно до наступних критеріїв пошуку: код ЄДРОПОУ 41222972).

Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем Господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті.

Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" вважається повідомленим про засідання з розгляду справи по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті 26.08.2020 року обов`язковою не визнавалася.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Однак, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, в тому числі брати участь у судових засіданнях, реалізації засад змагальності, враховуючи право сторін на доступ до суду, процесуальні строки розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи по суті на 03.09.2020 о 09:00 год.

Представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи по суті та заявив усне клопотання про доручення забезпечення проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті, яке відкладено на 03.09.2020 о 09:00 год., у режимі відеоконференції Господарському суду Закарпатської області у зв`язку з тим, що це найближчий суд, куди може прибути представник позивача для представлення інтересів довірителя.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2020 року розгляд справи № 918/695/20 по суті відкладено на "03" вересня 2020 р. на 09:00 год., усне клопотання представника позивача Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни - Сочки Віталія Івановича - про проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 призначеного на 03.09.2020 року о 09:00 год. у режимі відеоконференції задоволено, доручено забезпечення проведення судового засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті 03.09.2020 року о 09:00 год. в режимі відеоконференції Господарському суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а).

02.09.2020 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшло клопотання від 02.09.2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі4 257 грн 00 коп.

03.09.2020 року у судовому засіданні судом встановлено, що відповідач у справі в судове засідання не з`явився, про причини неявки уповноваженого представника суд не повідомив.

Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно, а саме 31.08.2020 року, та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3301310928861.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи № 918/695/20 по суті 03.09.2020 року обов`язковою не визнавалася.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями ч. 1 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 1. ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрите 14.07.2020 року, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу забезпечене право на відзив, яким він станом на 03.09.2020 року не скористався, не надав суду жодних заперечень, письмових пояснень, доказів, своїми процесуальними правами за вказаний період не скористався.

Частинами 1-4 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами ч.ч. 1, 2, 6, 8, 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин відповідач мав достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними матеріалами.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю ТЕК Л ТРАНС (далі - Експедитор) та фізичною особою-підприємцем Андрійчак Кристиною Борисівною (далі - Експедитор-1) укладено та підписано договори-заявки перевезення вантажу № 11/03/20-22Ю від 11.03.2020 року (далі - Договір 1) та № 18/03/20-23Ю від 18.03.2020 року (далі - Договір № 2).

Згідно з п. 1.1. Договору-1 Експедитор, діє від свого імені, за дорученням та за рахунок коштів Замовника, залучає Експедитора-1 для доставки вантажу автомобілями на території України та за її межами, Експедитор-1 доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Експедитора-1 з коштів замовника на погоджених умовах.

Розділом 2 Договору-1 Сторонами обумовлено умови перевезення: маршрут - Україна (UA) - Італія (І); дата завантаження - 13.03.2020 року; адреса завантаження - IREST SRL, Via D. Galizkogo 169, UA 77201 Bolekiv (ТОВ ІРЕСТ , Україна, 77201, Івано-Франківська обл., м. Болехів, вул. Д. Галицького, буд. 169); вага та розмір вантажу - 22 паллети вагою 3 198 кг; дата доставки - 17.03.2020 року; адреса розмитнення; адреса розвантаження - Р.В.А., VIA FERMI 1, IT 36050 TEZZE SUL BRENTA.

Відповідно до п. 4.1. Договору-1, вартість послуг становить 1 100 євро в національній валюті по курсу на день продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку.

Вартість послуги в гривнях відповідно до офіційного курсу Національного банку України на 18.03.2020 року (дата розмитнення вантажу) становить 31 959 грн. 00 коп.

18.03.2020 року між ТОВ ТЕК JI ТРАНС (далі - Експедитор) та фізичною особою-підприємцем Андрійчак Кристиною Борисівною (далі - Експедитор-1) укладено та підписано договір-заявку перевезення вантажу № 18/03/20-23Ю (далі - Договір-2).

Згідно з п. 1.1. Договору-2 Експедитор, діє від свого імені, за дорученням та за рахунок коштів третьої сторони Замовника, залучає Експедитора-1 для доставки вантажу автомобілями на території України та за її межами, Експедитор-1, доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Експедитора-1 з коштів Замовника на погоджених умовах.

Розділом 2 Договору-2 Сторонами обумовлено умови перевезення: маршрут - Італія (І) - Україна (UA); дата завантаження - 20.03.2020 року; адреса завантаження - Р.В.А., VIA FERMI 1, IT 36050 TEZZE SUL BRENTA; назва вантажу: ТНП; вага та розміри вантажу - 5 000,0 кг; дата доставки - 23.03.2020 року; адреса розмитнення згідно CMR; адреса розвантаження - IREST SRL, Via D. Galizkogo 169, UA 77201 Bolekiv (ТОВ ІРЕСТ , Україна, 77201, Івано-Франківська обл., м. Болехів, вул. Д. Галицького, буд. 169).

Відповідно до п. 4.1. Договору-2, вартість послуг становить 2 100 євро в національній валюті по курсу на день продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку.

Вартість послуги в гривнях відповідно до офіційного курсу Національного банку України на 23.03.2020 року (дата розмитнення вантажу) становить 62 767 грн. 00 коп.

Згідно з п. 4.2. Договорів-1 та -2 оплата послуг Експедитора-1 здійснюється Експедитором шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Експедитора-1 протягом 14-20 банківських днів з моменту одержання належним чином оформлених документів: оригіналів рахунка, акта виконаних робіт , 2 екземплярів товарно-транспортної накладної CMR та оригіналів інших документів, що підтверджують перевезення вантажу.

У відповідності до п. 6.1.Договорів-1 та -2 дана заявка набуває юридичної сили з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, в частині норм даного договору, які в подальшому регулюють відносини сторін даного договору до підписання сторонами окремого документу, який припиняє дії таких норм.

Підписи на цьому документі Експедитора-1 та Експедитора означають однозначну згоду з вищевикладеним і підтвердженням того, що сторони ознайомлені зі змістом ст. 8 ЗУ "Про захист персональних даних".

Судом встановлено, що Договори-1 та -2 підписані повноважними представниками Експедитора-1 та Експедитора, а також скріплені відбитками печаток сторін, на час розгляду справи доказів недійсності Договорів, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договори-1 та -2 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з надання транспортно-експедиторських послуг.

На виконання умов Договору-1 за вказаним маршрутом позивачем було здійснено перевезення вантажу - 22 паллети вагою 3 198 кг, що підтверджується міжнародно-транспортною накладною CMR від 13.03.2020 року, на якій проставлено штамп отримувача вантажу.

На виконання умов Договору-2 за вказаним маршрутом позивачем було здійснено перевезення вантажу - 5 000,0 кг, що підтверджується міжнародно-транспортною накладною CMR від 19.03.2020 року, на якій проставлено штамп отримувача вантажу.

Оригінали документів, які підтверджують виконання Договорів-1 та -2 направлено відповідачу на ім`я директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" Марченко А.В., які отримані 03.04.2020 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000498350846 та роздруківкою з сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" в мережі Інтернет.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати за надані послуги на момент звернення з даним позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за Договорами-1 та -2 у сумі: 31 959 грн. 00 коп. + 62 767 грн. 00 коп. = 94 726 грн 00 коп.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладених правочинів, які за своєю правовою природою поєднують у собі елементи договорів перевезення і транспортного експедирування.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.926 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як визначено нормами статті 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності з ч. 2 ст. 307 ГК України та ч. ч. 2-3 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Сторони Договорів-1 та -2 на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 4.2., що оплата послуг Експедитора-1 здійснюється Експедитором шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Експедитора-1 протягом 14-20 банківських днів з моменту одержання належним чином оформлених документів: оригіналів рахунка, акта виконаних робіт, 2 екземплярів товарно-транспортної накладної CMR та оригіналів інших документів, що підтверджують перевезення вантажу.

Отже, відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги у строк, встановлений п. 4.2. Договорів-1 та -2, а саме - протягом 14-20 банківських днів з моменту одержання належним чином оформлених документів, для чого позивачем було виписано рахунки № 12 від 19.03.2020 року та № 13 від 23.03.2020 року для здійснення відповідачем оплати послуг.

Отримання відповідачем оригіналів документів 03.04.2020 року від позивача, що підтверджують виконання останнім Договорів-1 та -2 без подальших заперечень та зауважень - свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарських операцій з транспортного експедирування та перевезення саме на виконання договірних зобов`язань за Договорами.

Отже, Експедитор мав оплатити транспортні послуги після отримання від Експедитора - 1 оригіналів документів у розмірі 94 726 грн 00 коп.

Однак, відповідач свої зобов`язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунків не дотримав, обумовлену вартість наданих послуг не оплатив.

Унаслідок вказаного Фізична особа-підприємець Андрійчак Кристина Борисівна змушена було звернутися до господарського суду за захистом своїх прав ти інтересів, позовні вимоги обґрунтовуючи невиконанням Експедитором умов Договорів-1 та -2 в частині повного проведення розрахунків, внаслідок чого, як вказує позивач, у відповідача виникла заборгованість у сумі 94 726 грн 00 коп.

Судом встановлено, що позивач виконав договірні зобов`язання забезпечивши своєчасну доставку вантажу у визначені пункти розвантаження. А тому суд погоджується з аргументами позивача стосовно належного виконання ним договірних зобов`язань.

В матеріалах справи відсутні докази заперечень відповідача стосовно будь-яких наданих документів.

Також в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманих від позивача послуг.

З огляду на викладене вище, суд, приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу за Договорами-1 та -2 в сумі 94 726 грн 00 коп. є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Також позивач просив стягнути з відповідача 284 грн 18 коп. - інфляційні втрати та 543 грн 51 коп. - 3 % річних, нараховані за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, викладені позивачем у позовній заяві, встановив, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування.

Зокрема, суд враховує, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, а крім того, при здійсненні розрахунків, позивачеві слід було врахувати святкові та неробочі дні.

Оскільки відповідач зобов`язаний був оплатити надані послуги у строк, встановлений п. 4.2. Договорів-1 та -2, а саме - протягом 14-20 банківських днів з моменту одержання належним чином оформлених документів, тобто з 03.04.2020 року, відповідно 05.05.2020 року є останнім днем для оплати відповідачем своїм зобов`язань да Договорами-1 та -2.

Отже, нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення платежу мало бути здійснено позивачем з 06.05.2020 року.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за Договорами-1 та 2 за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE та не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, встановив, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 474 грн 20 коп., а 3 % річних - 504 грн 69 коп. - за 65 днів прострочення платежу.

Оскільки позивач просить суд стягнути 284 грн 18 коп. інфляційних втрат, вказаний розмір позовних вимог задовольняється судом у обсязі, в якому просить Фізична особа-підприємець Андрійчак Кристина Борисівна.

Також суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних, яка за розрахунком суду складає 504 грн 69 коп.

Відтак, вимога позивача до відповідача про стягнення 3 % річних у розмірі 543 грн 51 коп. коп. підлягає частковому задоволенню у розмірі 504 грн 69 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у розмірі 38 грн 82 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 09 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 01 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 07 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 95 514 грн. 87 коп. (з яких - 94 726 грн. 00 коп. - основний борг, 284 грн. 18 коп. - інфляційні втрати, 504 грн. 69 коп. - 3 % річних. У задоволенні позову в частині стягнення 38 грн 82 коп. (3 % річних) - відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Фізична особа-підприємець Андрійчак Кристина Борисівна до позовної заяви долучила платіжне доручення № 59 від 10.07.2020 року, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 102 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Предметом спору було стягнути з відповідача 95 553 грн 69 коп. заборгованості (з яких - 94 726 грн 00 коп. - основний борг, 284 грн 18 коп. - інфляційні втрати, 543 грн 51 коп. - 3 % річних).

На підставі п. 2 ч. 1 с. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102 грн. 00 коп.

Відтак, за подання даної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 2 102 грн 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 95 514 грн. 87 коп. (з яких - 94 726 грн. 00 коп. - основний борг, 284 грн. 18 коп. - інфляційні втрати, 504 грн. 69 коп. - 3 % річних), то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 2 101 грн 15 коп. судового збору, який покладається на відповідача, а 00 грн 85 коп. судового збору залишаються за позивачем.

Окрім того, разом з позовної заявою адвокатом позивача Сочкою В.І. подано суду клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст. 221 ГПК України, оскільки у останнього станом на подання позову немає можливості подати до суду у повному обсязі доказів, що підтверджують розмір витрат понесених стороною позивача.

02.09.2020 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшло клопотання від 02.09.2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 257 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивач повідомляв про орієнтовний розмір понесених судових витрат, у тому числі на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Частинами 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.02.2020 року між позивачем та адвокатським об`єднанням "ІНІЦІАЛІС" в особі керуючого партнера Фекийшгазі Крістіана Степановича був укладений договір про надання правової допомоги № 118/АО.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги № 118/АО від 28.02.2020 року, клієнт доручає, а об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт сплатити гонорар у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 2.1. договору про надання правової допомоги вартість правової допомоги, що надається на підставі даного договору становить 550 грн за одну годину (60 хвилин) наданих послуг.

На підставі п. 3.1. договору про надання правової допомоги клієнт зобов`язаний здійснити розрахунки за даних договором в обумовлених розмірах і у встановлені строки, сприяти об`єднанню в процесі діяльності останнього за договором і забезпечити одержання об`єднанням інформації, необхідної для виконання зобов`язань, передбачених цим договором.

На підставі п. 5.1. даний договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Як вбачається з клопотання від 02.09.2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач просить стягнути з відповідача 4 257 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд позовної заяви.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача подано: договір про надання правової допомоги № 118/АО від 28.02.2020 року, акт приймання-передавання наданих послуг № б/н від 01.09.2020 року, розрахунок судових витрат по справі № 918/695/20 станом на 01.09.2020 року, платіжні доручення № 68 від 07.08.2020 року на суму 820 грн 00 коп. та № 78 від 01.09.2020 року на суму 3 437 грн 00 коп., що разом підтверджують сплату витрат в сумі 4 257 грн 00 коп., звіт від 01.09.2020 року про надання адвокатським об`єднанням "Ініціаліс" правової допомоги за Договором про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідач не заперечив проти стягнення вказаної суми.

Розглянувши клопотання представника Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни адвоката Сочки В.І. про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката у справі №918/695/20, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

При поданні позову Фізична особа-підприємець Андрійчак Кристина Борисівна просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" заборгованість у розмірі 95 553 грн 69 коп. та судові витрати покласти на відповідача.

Позов задоволено частково та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" на користь Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни 95 514 грн. 87 коп.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що 02.09.2020 року представник Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни адвокат Сочка В.І. подав господарському суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

01.09.2020 року між позивачем та адвокатським об`єднанням "ІНІЦІАЛІС" в особі керуючого партнера Фекийшгазі Крістіана Степановича був підписаний акт приймання-передавання наданих послуг на загальну суму 4 257 грн 00 коп.

Згідно з вказаним актом відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 118/АО від 28.02.2020 року, об`єднання надало клієнту правову допомогу (правові послуги) при розгляді Господарським судом Рівненської області справи № 918/695/20. Клієнт претензій до об`єднання з приводу виконання умов договору не висловив. Правова допомога (послуги) надано вчасно, якісно та в повному обсязі.

Як вбачається із розрахунку судових витрат по справі № 918/695/20 станом на 01.09.2020 року, позивачу було надано наступний обсяг правової допомоги:

- ознайомлення з матеріалами справи (50 хв.) - 457 грн 30 коп.;

- аналіз законодавства (60 хв.) - 550 грн 00 коп.;

- підготовка позовної заяви (180 хв.) - 1 650 грн 00 коп.;

- підготовка клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (60 хв.) 550 грн 00 коп.;

- підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду (60 хв.) - 550 грн 00 коп.;

- судове засідання 26.08.2020 року (60 хв.) - 550 грн 00 коп.

Відтак, судом встановлено, що адвокатом Сочкою В.І. витрачено 470 хв., тобто 7 год. 50 хв. часу для надання послуг з професійної правничої допомоги.

Оскільки плата за 1 годину (60 хв.) надання правової допомоги адвокатом - 550 грн 00 коп., відтак судом встановлено, що позивачу було надано послуг з професійної правничої допомоги на суму 4 307 грн 30 коп.

Адвокатом Сочкою В.І. для позивача було надано знижку на послуги в розмірі 50 грн 30 коп.

Відтак, всього правової допомоги з урахуванням знижки надано на суму 4 257 грн 00 коп.

На підтвердження перерахування коштів у сумі 4 257 грн 00 коп. адвокатом позивача до матеріалів справи долучено платіжні доручення № 68 від 07.08.2020 року на суму 820 грн 00 коп. та № 78 від 01.09.2020 року на суму 3 437 грн 00 коп., що разом підтверджують сплату витрат в сумі 4 257 грн 00 коп. (призначення платежу: відповідно до договору про надання правової допомоги за договором № 118/АО від 28.02.2020 року).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання адвоката Сочки В.І., суд прийшов до висновку, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від 02.09.2020 року слід задовольнити частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Судом встановлено, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, де зазначено, що такий розрахунок складається з суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000 грн 00 коп.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого заявником за подання позовної заяви у розмірі 2102 грн 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.

У подальшому 02.09.2020 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшло клопотання від 02.09.2020 року про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі4 257 грн 00 коп., яке підтверджено належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача стосовно неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом Сочкою В.І. робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Відтак, суд встановив, що витрати, які поніс позивач, сплативши за Договором № 118/АО від 28.02.2020 року є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, при цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Сплата даних витрат на професійну правничу допомогу підтверджується доказами на загальну суму 4 257 грн 00 коп.

Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 р. у справі №923/726/18).

Суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), а також повністю відповідає та не порушує правові позиції із даного питання, котрі викладені Верховним Судом у таких постановах від 25.04.2018 року у справі № 922/3142/17, від 02.05.2018 року у справі № 910/22350/16 та від 11.06.2018 року у справі № 923/567/17.

Відтак, суд дійшов до висновку про стягнення зі сторони відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" 4 255 грн. 27 коп. судових витрат, пов`язаних з наданням професійної (правничої) допомоги - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У решті заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1 грн 73 коп. відмовити.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" (пр. Миру, 11, офіс.24, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 41222972) на користь Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 95 514 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 87 коп. (з яких - 94 726 (дев`яносто чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 00 коп. - основний борг, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 18 коп. - інфляційні втрати, 504 (п`ятсот чотири) грн. 69 коп. - 3 % річних).

3. У задоволенні позову в частині стягнення 38 грн 82 коп. (3 % річних) - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" (пр. Миру, 11, офіс.24, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 41222972) на користь Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 2 101 (дві тисячі сто одна) грн 15 коп. судового збору.

5. Клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від 02.09.2020 року задовольнити частково.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Л ТРАНС" (пр. Миру, 11, офіс.24, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 41222972) на користь Фізичної особи-підприємця Андрійчак Кристини Борисівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з наданням професійної (правничої) допомоги у розмірі - 4 255 (чотири тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 27 коп.

7. В решті заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1 грн 73 коп. відмовити.

8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.