Ухвала

від 04.09.2020 по справі 280/205/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/205/19

адміністративне провадження № К/9901/18109/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №280/205/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дігідрол звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 21 липня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору та встановлено заявнику п`ятиденний термін з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на усунення вказаних недоліків, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки та документ про сплату судового збору.

11 серпня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та долучення документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі до матеріалів касаційної скарги.

В клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області вказує на те, що строк для оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №280/205/19 не пропущений, оскільки згідно з пунктом 2 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18 червня 2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи наведені пояснення, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 червня 2020 року №720-IX, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху усунуто скаржником в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору).

03 червня 2019 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що скаржнику необхідно додатковий час для оплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19 повернуто заявнику.

12 березня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області вдруге звернулось з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку та в порядку передбаченому статтею 295 КАС України, проте ухвалою апеляційного суду повернута скаржнику. Повторно подана апеляційна скарга до спливу річного строку, в якій скаржник посилається на те, що ним вживались заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, але у зв`язку із відсутністю фінансування та систематичного арешту рахунків у зв`язку із безспірним списанням коштів з рахунків Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області відсутня можливість сплатити судовий збір.

При цьому, подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду від 15 березня 2019 року не містить викладу інших обставин, які на думку скаржника є такими, що свідчать про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження. Зміст вказаного клопотання фактично зводиться до тверджень про відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору, що позбавляє можливості вчасно сплатити судовий збір та надати оригінал квитанції щодо його сплати.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі №280/205/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23 березня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Крім того, у касаційній скарзі податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №280/205/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дігідрол до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Т.М. Шипуліна Р.Ф. Ханова