Ухвала

від 03.09.2020 по справі 520/3834/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/3834/19

адміністративне провадження № К/9901/6609/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №520/3834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжвідомчий центр інженерних досліджень до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області 19.02.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою заявнику надано строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 17.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За клопотанням Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), ухвалами Верховного Суду від 07.04.2020 та 15.07.2020 скаржнику продовжувався строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №520/3834/19 на п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону №731-IX від 18.06.2020. Враховуючи, що Закон №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, присічний строк виконання вимог ухвали від 15.07.2020 у справі №520/3834/19 є 06.08.2020.

Керуючись вищенаведеними положеннями закону, Верховний Суд ухвалою від 21.07.2020 продовжив Головному управлінню ДПС у Харківській області строк на усунення недоліків касаційної скарги (встановивши строк для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №520/3834/19) до 06.08.2020 включно.

Вказану ухвалу вручено представнику заявника 28.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду надійшов лист Головного управління ДПС у Харківській області з долученням доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі (платіжне доручення №6219 від 16.07.2020).

В свою чергу, надаючи оцінку обґрунтуванню касаційної скарги, з точки зору наведення Головним управлінням ДПС у Харківській області у відповідності до вимог статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових, та вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Як вбачається з редакційних уточнень касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020, які надійшли на адресу суду 30.03.2020, відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198. Статті 198, пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, просить суд визнати поважними підстави касаційного оскарження судових рішень у справі №520/3834/19 та прийняти касаційну скаргу до провадження.

В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції, крім іншого, зазначав про необхідність наведення Головним управлінням ДПС у Харківській області підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим у касаційній скарзі, що подається.

При цьому, скаржнику було роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази у справі, а лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Цитування у касаційній скарзі обставин справи без жодного посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, унеможливлює прийняття касаційної скарги та відкриття касаційного провадження, оскільки враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, суд вподальшому буде позбавлений можливості надати оцінку рішенням судів попередніх інстанцій та вирішити справу по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Усуваючи недоліки касаційної скарги, контролюючий орган зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень у даній справі є порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що, як вказує контролюючий орган, в силу положень статті 351 КАС України є підставою для їх скасування.

Разом з тим, Суд зазначає, що як касаційна скарга, так і подане на усунення її недоліків редакційне уточнення касаційної скарги не містить підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим у касаційній скарзі, що подається.

Посилаючись на положення Податкового кодексу України, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях неправильно застосували норми, діючого на момент виникнення правовідносин законодавства, що на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.

В той же час, з огляду на відсутність належного обґрунтування, Суд оцінює такий довід, як не згоду скаржника з висновком суду здійснену по факту оцінки доказів.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги та її редакційних уточнень, надісланих на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України, встановлено відсутність викладення передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в редакції яка діє з 08.02.2020, підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Також варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Станом на момент постановлення судом даної ухвали, скаржник усунув не в повному обсязі зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2020 недоліки касаційної скарги, зокрема щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим при поданні касаційної скарги, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №520/3834/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжвідомчий центр інженерних досліджень до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова