Постанова

від 04.09.2020 по справі 826/12625/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12625/17

адміністративне провадження № К/9901/15536/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року (суддя - Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №826/12625/17,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвайт (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 №0007921401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 1233845,00грн, у тому числі: 822450,00грн - основний платіж та 411395,00грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

2. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість з огляду на те, що господарські операції по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд , Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант товарно-матеріальних цінностей та послуг здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведених операцій між сторонами. Також позивач стверджує про необґрунтованість висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки від 14.09.2017 щодо порушення позивачем положень податкового законодавства України та вважає посилання відповідача на безтоварність проведених між позивачем і його контрагентами господарських операцій безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 28.09.2017 №0007921401. Вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18551,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходили з протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Суди дійшли висновку про безпідставність проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість та позбавлення останнього права на формування податкового кредити у спірному періоді, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом порушення позивачем податкової дисципліни при декларуванні податку на додану вартість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у місті Києві звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №826/12625/17, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у місті Києві було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, статті 203 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 825306,00грн, у тому числі: за липень 2014 року - 2856,00грн, за січень 2015 року - 14018,00грн, за лютий 2015 року - 250605,00грн, за березень 2015 року - 173705,00грн, за квітень 2015 року - 172320,00грн, за травень 2015 року - 211802,00грн.

За результатами проведеної перевіри відповідачем складено акт від 14.09.2017 №379/26-15-14-01-05/37701437 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 №0007921401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1233845,00грн, у тому числі: 822450,00грн - основний платіж та 411395,00грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Фактичною підставою для проведення вказаних донарахувань з податку на додану вартість, став висновок контролюючого орану щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант , з огляду на відсутність фактичного здійснення господарських операцій між сторонами, та безпідставності відображення у бухгалтерському обліку таких операцій без отримання результатів в дійсності. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на податкову інформацію отриману відносно вказаних суб`єктів господарювання, за результатом аналізу якої контролюючий орган дійшов висновку щодо фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант з підстав відсутності у останніх необхідних умов та ресурсів. Також, контролюючий орган зазначив про неналежність первинних документів, складених за результатом взаємовідносин між сторонами, положенням податкового законодавства, оскільки такі, як вказує відповідач, оформлені та підписані не уповноваженими особами. На переконання контролюючого органу, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант (постачальник) укладено договір від 01.09.2014 №01/09-2014 поставки товару (миючі засоби), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався доставити в зазначене покупцем місце товари народного споживання, а покупець - прийняти та оплатити доставлений товар на умовах передбачених договором (пункт 1.1 Договору). Постачальник здійснює доставку замовленого товару самостійно в точку призначення, визначену покупцем (пункт 2.1 Договору). Покупець зобов`язаний оплатити вартість товару в повному об`ємі за накладною на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України (пункт 2.2 Договору).

Фактичне виконання договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт з вказаним контрагентом підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, які також були предметом розгляду під час планової виїзної перевірки, зокрема договором, видатковими накладними, податковими накладними, реєстром платіжних доручень-розрахунків із бухгалтерської бази обліку позивача відносно Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант .

Також, судами встановлено, що у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (замовник) на підставі договору від 26.12.2014 №12/261 про надання послуг спецтехніки мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд (виконавець). Згідно умов названого договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з організації послуг спецтехніки в місті Харкові та області на умовах передбачених договором. Послуги надаються на підставі заявки замовника, в усній чи письмовій формі не пізніше часу, достатнього для прибуття транспорту в пункт загрузки (виконання робіт) та оформлення всіх необхідних документів (пункт 1 Договору). Вартість послуг спецтехніки виконавець визначає за згодою сторін (пункт 2 Договору). Надання послуг затверджується актом виконаних робіт за фактичним виконання відповідного об`єму робіт (пункт 3 Договору). Оплата здійснюється в розмірі визначеному сторонами на підставі рахунків після встановлення кінцевої вартості наданих послуг. Інші умови оплати можуть бути погодженні за згодою сторін (пункт 4 Договору).

Фактичне виконання договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт з вказаним контрагентом підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів, які також були предметом розгляду під час планової виїзної перевірки, зокрема договором, актами здачі-прийняття робіт, реєстром платіжних доручень-розрахунків із бухгалтерської бази обліку позивача відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд .

Судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено, що придбані позивачем товари було використано останнім у межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку, з огляду на основний вид діяльності, який здійснює Товариство (загальне прибирання будинків - п. 81.21 за КВЕД).

Спірні господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача.

Судами також встановлено та підтверджується актом перевірки, що копії первинних документів складених за результатом проведення спірних господарських операцій з контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю Інвайт на вимогу контролюючого органу було надано в повному обсязі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у місті Києві вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на неправомірність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант з огляду на відсутність реальності проведених господарських операцій. Відповідач вважає, що при постановленні судових рішень судами безпідставно не враховано, що відсутність у вказаних суб`єктів господарювання матеріальних та трудових ресурсів є свідченням неможливості фактичного виконання ними договірних відносин та ставить під сумнів реальність проведення господарських операцій з позивачем. Крім іншого також наголошує, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів на підтвердження транспортування придбаного товару, а також доказів на підтвердження походження прибраних у Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про паперово-транзитне переміщення товару в ланцюгу, та на думку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову. Також податковий орган вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки доводам відповідача щодо порушеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000080 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (справа №757/39316/15-К), а також наявність ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 08.10.2015 постановленої в рамках кримінального провадження №32015100000000008 від 20.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 205, частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України, в якій, зокрема вказано, що під час досудового слідства було встановлено схему пов`язаних підприємств, які зареєстровані та придбані на ім`я підставних осіб з числа громадян України, з метою прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкових зобов`язань, без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності, серед яких є Товариство з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна будівельна компанія Інвест-Гарант , адже вказані обставини мають визначальне значення для визнання операції укладених між позивачем вказаними суб`єктами господарювання реальними та проведеними в межах закону. На переконання податкового органу, у розглядуваному випадку відбувалося документування господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант без отримання результататів таких операцій в дійсності, що призвело до заниження податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 825306,00грн.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Інвайт у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентами є необґрунтованими та безпідставними, оскільки дослідженими судами в процесі розгляду справи належними первинними документами, які також були надані позивачем під час виїзної перевірки, підтверджено зміст господарських операцій, рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі таких взаємовідносин. Позивач вважає, що контролюючим органом не доведено наявність складу порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Інвайт вимог податкового законодавства; не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач просить касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.3. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування податкового кредиту.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

18. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

21. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

22. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Інвайт до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Зокрема, судами попередніх інстанцій під час дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит стосуються господарських операцій за участі контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант , фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання продукції та послуг на підставі договорів укладених з метою здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, що узгоджується з видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт .

Відповідачем, в свою чергу, не представлено суду жодних доказів та не надано умотивованих пояснень з приводу обґрунтованості висновків викладених у акті перевірки, зокрема таких, які б ставили під сумнів правомірність формування підприємством податкового кредиту.

23. На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарських операцій з контрагентами, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвайт до матеріалів справи долучено реєстри платіжних доручень-розрахунків із бухгалтерської бази обліку позивача, які свідчать про перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант та є свідченням понесення позивачем витрат за придбання товарів та послуг.

24. Досліджені судами первинні документи, складені за результатом проведених операцій між позивачем та його контрагентами відповідають вимогам первинних документів встановлених Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема містять всі необхідні реквізити, виписані суб`єктами господарювання, які на момент взаємовідносин з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку в органах державної фіскальної служби. Контролюючий орган у встановленому законом порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

25. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань податкового органу, як на підставу для відмови в позові, на відсутність у позивача документів, зокрема товарно-транспортних накладних, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

До того ж, товарно-транспортні накладні не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

26. Посилання контролюючого органу на відомості щодо відсутності у контрагентів позивача умов необхідних для ведення відповідної господарської діяльності, зокрема технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень тощо, як на підставу для відмови в позові, обґрунтовано відхилено судами, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, а також від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу тощо, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Крім того, відповідач не довів, що такі обставини могли мати вплив на виконання господарських операцій і у інший спосіб.

27. Посилання контролюючого органу на матеріали кримінальних проваджень, учасниками яких, як стверджує контролюючий орган, є Товариство з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариство з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант , що створені з метою фіктивного підприємництва, надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань та конвертації коштів у готівку, як на підставу неправомірності формування податкового кредиту за результатом договірних відносин між позивачем та його контрагентами, обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу, як вирок, ухвала надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, жодних доказів на підтвердження наявності кримінальних справ або рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність Товариства з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариства з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант , що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів, в процесі розгляду справи в обох судових інстанціях відповідачем надано не було. Договори, укладені позивачем з даним товариствами не нечинними в судому порядку не визнавалися.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у розглядуваному випадку вказані доводи контролюючого органу не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків за результатом господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Промтех-Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю МБК Інвест-Гарант .

28. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за результатом проведення яких було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені податковим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інвайт підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №826/12625/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова