ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/11238/16
адміністративне провадження №К/9901/6447/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луч-Експо до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (суддя-доповідач - Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі №826/11238/16,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Луч-Експо (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0621140301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 47446,00грн, з яких: 37957,00грн за податковим зобов`язанням та 9489,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0622140301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 42701,00грн, з яких: 34161,00грн за податковим зобов`язанням та 8540,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Окружний адміністративний суд міста Києва у порядку письмового провадження ухвалив постанову від 29.11.2017 про задоволення позовних вимог. Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 11.07.2016 №0621140301 та №0622140301. Ухвалив присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луч-Експо (код ЄДРПОУ 32204366) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980).
Копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 отримано представником відповідача нарочно в суді першої інстанції 09.01.2018, що підтверджуються відміткою на оригіналі судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, відповідач 16.01.2018, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, оскаржив його в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.02.2018 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) - ненадання документа про сплату судового збору, та встановив заявнику десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 Головному управлінню ДФС у місті Києві було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16 на підставі частини третьої статті 187 та з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), повернуто заявнику.
За результатами звернення Головного управління ДФС у місті Києві з апеляційною скаргою 18.04.2019 вдруге ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2018 повернуто таку скаргу відповідачу на підставі вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), у зв`язку з непідтвердженням повноважень особи, якою підписано апеляційну скаргу.
Головне управління ДФС у місті Києві втретє 20.06.2018 звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.07.2018 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) - ненадання документа про сплату судового збору, та встановив заявнику десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 Головному управлінню ДФС у місті Києві було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16 на підставі частини другої статті 298 та з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), повернуто заявнику.
Головне управління ДФС у місті Києві вчетверте 26.09.2018 звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.10.2018 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) - ненадання документа про сплату судового збору, та встановив заявнику десятиденний строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 Головному управлінню ДФС у місті Києві було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав його необґрунтованості, а подану ним апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16 на підставі частини другої статті 298 та з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), повернуто заявнику.
Вп`яте 28.12.2018 Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16. Одночасно відповідачем у апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Неможливість своєчасної сплати судового збору, з причин відсутності коштів необхідних для такої сплати, є обставиною, яка не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.02.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16 на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність постановлення Шостим апеляційного адміністративного суду ухвали від 18.02.2020, яка, на думку відповідача, перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що тривала відсутність на рахунку Головного управління ДФС у місті Києві кошторисних призначень необхідних для спати судового збору, з підстав незалежних від волі останнього, є поважною причиною пропуску строку при зверненні до суду з метою апеляційного оскарження судового рішення. На переконання відповідача, незадовільне матеріальне положення контролюючого органу не повинно впливати на доступ до правосуддя.
5. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Луч-Експо було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7. Конституція України.
7.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017):
8.1. Стаття 13.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
8.2. Частина друга статті 49.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
8.3. Частина перша статті 185.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
8.4. Частина друга статті 186.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
8.5. Частина четверта статті 189.
Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
9. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції:
9.1. Частина друга статті 299.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017 встановлював, що апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень судового рішення суду першої інстанції у справі з пропуском річного строку з моменту оголошення оскаржуваного рішення, має наслідком постановлення судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, в інших випадках - суд зобов`язаний надати оцінку наведеним скаржником у відповідній заяві підставам пропуску такого строку.
11. Приписи частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній з 15.12.2017 є імперативними та зобов`язують суд, відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, суб`єкта владних повноважень поданої після спливу строку, з яким норма частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує втрату суб`єктом владних повноважень права на звернення з апеляційною скаргою (крім випадку подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки).
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).
Так, предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка постановлена судом апеляційної інстанції, у зв`язку із встановленою обставиною пропуску річного строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що передумовами за яких суд апеляційної інстанції може відразу постановити таку ухвалу, як це передбачено в статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній з 15.12.2017 є: 1) апеляційна скарга подається прокурором, суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення; 2) суб`єкт владних повноважень у справі був повідомлений, про розгляд справи; 3) суб`єкт владних повноважень у справі був залучений до участі в справі.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції датована 29.11.2017. Про наявну справу відповідач був проінформований, з огляду на його письмові заперечення (т.1 а.с.145-149,т. 5 а.с. 188-191) та безпосередньо його участь в судових засіданнях (т.1 а.с.226-227, т.2 а.с.184-185, а.с.199-201, а.с.245-246). При цьому, відповідачем було заявлено клопотання про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження (т.2 а.с.243).
13. Також судом апеляційної інстанції було встановив, що не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 (ухваленою у порядку письмового провадження), що дає підстави для висновку, що його повний текст також складено 29.11.2017, Головне управління ДФС у місті Києві (суб`єкт владних повноважень) 28.12.2019, тобто після спливу річного строку з моменту ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного відповідачем рішення, звернулося до апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження в апеляційному порядку.
Таким чином, наведена свідчить про те, що всі умови, передбачені частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній з 15.12.2017, мали місце задля можливості судом апеляційної інстанції постановити спірну в касаційному порядку ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №826/11238/16.
Оскільки апеляційна скарга Головним управлінням ДФС у місті Києві подана після спливу строку, з яким норма частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує втрату суб`єктом владних повноважень права на звернення з апеляційною скаргою (крім випадку подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки), у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції відмовлено, що відповідає правильному застосуванню Кодексу адміністративного судочинства України.
16. З урахуванням положень статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №826/11238/16 - без змін.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №826/11238/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2020 |
Оприлюднено | 07.09.2020 |
Номер документу | 91337696 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні