Постанова

від 04.09.2020 по справі 810/657/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 810/657/17

адміністративне провадження № К/9901/38200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Балаклицький А. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (судді: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №810/657/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2017:

- №0002601401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на загальну суму 49 394,00 грн;

- №0002611401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 185 963,00 грн, в тому числі 148 770.00 грн за основним платежем та 37 193,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002621401, в частині зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2016 року у розмірі 222 077,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.01.2017 №0002601401, №0002611401 та №0002621401 в частині зменшення від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 222077,00 грн.

4. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для з збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.12.2016 №159/10-36-14-01-13/39421842, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Дебют-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.10.2014 по 30.06.2016, під час якої виявлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 49 394,00 грн;

- п. 193.1 ст. 193, п. 196.1 ст. 196, п. 197.1 ст. 197, п. 198.6 ст. 198, абз. 2 п. 201.1, абз. 19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2016 року на суму 148 770,00 грн та завищено суму від`ємного значення ПДВ за червень 2016 року на суму 222 832,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним. Заниження позивачем податку на прибуток, на думку контролюючого органу, відбулось у зв`язку з відсутністю документального підтвердження господарських операцій з ТОВ "ОСМ БУД", також контролюючий орган вказує, що товарно -матеріальні цінності (будівельні матеріали) реалізовані позивачем контрагенту ТОВ "ОСМ БУД" є товаром, що реалізовані невстановленим особам, а отже грошові кошти отримані позивачем від ТОВ "ОСМ БУД", є коштами отриманими Товариством безпідставно, як наслідок, повинні оподатковуватися (збільшувати фінансовий результат відповідно до П(С)БО) податком на прибуток як надзвичайні, що призвело до заниження фінансового результату по декларації з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 274 410,00 грн. Крім того, господарські операції, здійснені з ТОВ "ОСМ БУД" не мали реального характеру, оскільки відносно контрагента до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, ТОВ "ОСМ БУД" не звітує до контролюючого органу, не має мтеріальних ресурсів для ведення діяльності, тощо. При цьому, такі висновки про не підтвердження реальності здійснених позивачем фінансово-господарських операцій з ТОВ "ОСМ БУД" зроблені виключно на підставі інформації, що міститься в електронних базах даних контролюючого органу.

Також, на думку контролюючого органу, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 370 847,00 грн. при придбанні транспортних засобів по податковим накладним, отриманих від ТОВ "Дебют", оскільки вони не містять обов`язковий реквізит - код товару з УКТ ЗЕД.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ "ОСМ БУД" на підставі договору поставки від 17 березня 2015 року №1534, відповідно до умов якого ТОВ "Дебют-Центр" (постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ"ОСМ БУД" (покупець) товар в порядку і на умовах, передбачених договором.

Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акт виконаних робіт.

Також судами встановлено, що позивачем укладено ряд договорів купівлі - продажу транспортних засобів з ТОВ "Дебют".

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, накладні, акти приймання - передачі, рахунки - фактури, податкові накладні.

Також судами встановлено, що всі договори купівлі-продажу транспортних засобів були оформлені та підписані ТОВ "Дебют-Центр" та ТОВ "Дебют" в Сервісному центрі МВС 3245, працівник якого перевірив відповідність інформації, внесеної до цих Договорів, документам, які надані сторонами Договорів, що підтверджується особистим підписом адміністратора та відбитком печатки центру.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано. В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

10.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.5. Пункт 201.1 статті 201.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

10.6. Пункт 201.10 статті 201.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

17. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

18. Суд зазначає, що наявність окремих помилок чи неточностей в оформленні первинних документів, не є безумовною підставою для висновків про безтоварний характер господарських операцій зокрема, якщо з сукупності інших первинних документів випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

19. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

23. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судами встановлено, що спірні господарські операції як з ТОВ "ОСМ БУД" та і з ТОВ "Дебют" є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

24. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що доводи відповідача, що отримані позивачем від ТОВ "ОСМ БУД" грошові кошти за реалізовані ТМЦ (будівельні матеріали) та передоплата за ТМЦ є коштами отриманими Товариством безпідставно, як наслідок, повинні оподатковуватися (збільшувати фінансовий результат) податком на прибуток як надзвичайні, є такими, що не ґрунтується на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку та не підтверджені контролюючим органом належними доказами.

Судами встановлено, що на розрахунковий рахунок ТОВ "Дебют-Центр" надійшли грошові кошти від ТОВ "ОСМ БУД" саме за реалізовані ТМЦ (будівельні матеріали) та попередня оплата, що підтверджено всіма первинними документами обліку, зокрема, і банківськими виписками з відповідним призначенням платежу, копії яких наявні в матеріалах справи. Натомість, жодних документів, що підтверджували б отримання ТОВ "Дебют-Центр" грошових коштів з будь-яких інших підстав, а саме в якості поворотної та/або безповоротної фінансової допомоги, Контролюючий орган не надав.

25. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента матеріально - технічні ресурси були недостатніми для проведення господарської діяльності, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагента матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

26. Обґрунтовано суди не взяли до уваги посилання контролюючого органу на те, що контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням, оскільки як встановлено судами контрагент на час укладення, виконання спірних господарських операцій та оформлення первинних документів був належним учасником цивільних та господарських правовідносин та був платником ПДВ, а наявність чи відсутність за місцезнаходженням не є критерієм оцінки правовірності формування витрат та податкового кредиту, як не є таким критерієм і звітування до контролюючого органу.

27. Колегія суддів погоджується і з висновком судів щодо безпідставності тверджень контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2016 року на загальну суму 370 847,00 грн, у зв`язку з тим, що складені ТОВ "Дебют" на користь позивача податкові накладні не містять код УКТ ЗЕД товару, що не дає права Товариству на формування податкового кредиту за такими податковими накладними.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що спірні податкові накладні, були належним чином зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних, зауважень до таких накладних під час реєстрації у контролюючого органу не було.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 (наявність обов`язкових реквізитів) цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Електронні квитанції про неприйняття податкових накладних в електронному вигляді із зазначенням причин відмову у реєстрації до ТОВ "Дебют" не надходили, а податкові накладні зареєстровані.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, саме відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, відсутні у контролюючого органу зауваження і відносно декларування контрагентом позивача податкових зобов`язань з ПДВ та щодо сплати таких.

Таким чином позивач цілком правомірно сформував податковий кредит за такими податковими накладними, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що наявність у платника податку усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суди дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій та надають право позивачу, зокрема і на формування податкового кредиту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року слід залишити без задоволення.

30. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

31. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 810/657/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова