Ухвала

від 03.09.2020 по справі 127/4528/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 127/4528/19

провадження № 61-12138ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання недійсним та скасування договорів про встановлення права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала 07 серпня 2020 року до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року.

На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.

Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 24 червня 2020 року. Повний текст рішення складено 25 червня 2020 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 07 серпня 2020 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що оскаржену постанову апеляційного суду він отримав 07 липня 2020 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів отримання ним копії судового рішення (конверт, довідка суду, тощо).

На підставі викладеного згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України (у редакції, чинній на день подачі касаційної скарги) касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті , є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Окрім цього, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині третій статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У цій справі заявлено чотири вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору, скасування пункту рішення, скасування рішення державного реєстратора, повернення земельної ділянки).

Розмір судового збору при поданні позову за вимоги немайнового характеру становив - 3 073,60 грн (768,40 грн * 4 вимоги немайнового характеру).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами немайнового характеру становить 6 147,20 грн (768,40 грн * 200 % * 4 вимоги немайнового характеру).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала..

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар