Рішення

від 18.08.2020 по справі 482/236/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.08.2020

Справа № 482/236/20

Номер провадження 2-а/482/15/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Баранкевич В.О., секретаря судового засідання - Шведової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом, підписаним від іі імені її представником - адвокатом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, з підстав його неправомірності.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно протоколу та рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради № 34 від 18.12.2019 року Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 , їй було винесено усне зауваження у зв`язку із скоєнням нею правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Вказане рішення стало підставою для застосування ГУ ДПС у Миколаївській області до неї штрафних санкцій в сумі 33800,00грн.

Зазначає, що правопорушення передбачене ч.2 ст.156 КУпАП не вчиняла, жодних доказів її вини матеріали адміністративної справи не містять, а виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради поза межами своєї компетенції, упереджено та з грубим порушенням вимог встановлених КУпАП, розглянуто справу про притягненню її до адміністративної відповідальності, а тому рішення винкому підлягає визнанню як протиправне, та підлягає скасуванню, а провадження відносно неї про справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за їх з позивачем відсутності.

В судове засідання відповідач - виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, свого представника не надіслав, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву не надав.

Наслідки неявки у судове засідання встановлені ч.1 ст. 205 КАС України, згідно з якою неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ч. 3 ст. 205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид діяльності - 46.11 (діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами), 46.33 (оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами), 47.99 (інші види роздрібної торгівлі поза магазинами).

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_2 обрала спрощену систему оподаткування.

Рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , на підставі ст.. 22 КУпАП, винесено усне зауваження у зв`язку із скоєнням ОСОБА_2 правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАп України, закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно до ст.. 219 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 156586 від 17.12.2019 р., складеного інспектором з ЮП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області, що підтверджено вищевказаним рішенням виконкому та протоколом виконкому Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. за № 12.

Крім того, вказаним рішенням виконкому, ФОП ОСОБА_2 заборонено здійснювати торгівлю підакцизних товарів без дозвільних документів, зобов`язано в обов`язковому порядку ОСОБА_2 придбати ліцензію про право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Ліцензію про право торгівлі тютюновими виробами та зобов`язано ОСОБА_2 в подальшому не порушувати законодавство України та не продавати неповнолітнім алкогольні та тютюнові вироби.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 156586 від 17.12.2019 р., складеного інспектором з ЮП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області, 09.12.2019 року близько 20-ї години, гр.. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , алкогольного напою, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156 -1 , статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.214 КУпАП, виконавчі комітети сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені КУпАП до їх відання.

Підвідомчі виконавчим комітетам справи, які може розглядати саме виконком, визначені ст.. 219 КУпАП.

При цьому, категорія справ за ч.2 ст.. 156 КупАП, виконкомами не розглядаються, а розглядається саме адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад.

Порядок утворення адміністративних комісій регулюється КУпАП та Положенням про адміністративні комісії УРСР.

Але виконавчий комітет Михайлівської сільської ради розглянув зазначену справу поза межами своєї компетенції.

При цьому, всупереч вимог ст.. 218 КУпАП, виконкомом не було створено адміністративну комісію для розгляду справи у відношення ОСОБА_2 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП.

З наведеного видно, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 прийнято всупереч норм КУпАП.

Частиною 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, який відображено у ст.74 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні . Згідно даної статті, органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

У Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті19, статті144 Конституції України, статті25, частини чотирнадцятої статті46, частини першої, десятої статті59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни,якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 4 червня 2013 року (справа №21-64а13), від 18 листопада 2014 року (справа №21-438а14), від 17 березня 2015 року (справа №21-38а15), від 5 березня 2012 року (справа №21-423а11).

У даній справі встановлено, що 18.12.2019 року на підставі рішення виконкому Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 , позивачу ОСОБА_2 було винесено усне зауваження у зв`язку із скоєнням нею правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Зазначене рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області ради було прийнято за відсутності у відповідача у спірних правовідносинах необхідного обсягу повноважень на розгляд такового, оскільки вказану категорію справ повинна була розглядати створена адміністративна комісія при виконкомі з дотриманням усіх вимог до порядку створення адмінкомісії, порядку розгляду справ

про адміністративні правопорушення, передбачених Положенням про адміністративні

комісії Української РСР та КУпАП, а не виконкомом Михайлівської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести, що він діяв законно, правомірно, в межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений законом, з дотриманням процедури і з забезпеченням прав особи, якої стосуються вчинювані дії чи прийняті рішення, обґрунтовано, обєктивно.

Також саме відповідач в даній справі повинен надати суду докази на підтвердження наявності події і складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваному рішенні не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що відповідачем в даній справі не наведено належних і допустимих доказів щодо правомірності оскаржуваного рішення.

Відтак, оскаржуване рішення Виконавчого комітету комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 є протиправним з-за обставин, наведених вище та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення..

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 18.12.2019 р. № 34 Про розгляд адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_2 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: