Рішення

від 02.09.2020 по справі 189/883/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/883/20

2/189/438/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретареві Комеристій І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом з наступних підстав. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації смертей 04 березня 2019 року зроблено відповідний актовий запис за № 13. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у склад якої входить земельна ділянка, площею 5,180 га., що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області кадастровий № 1224286700:01:001:0520, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 078072 виданого Покровською РДА 27.12.2005 року. На випадок смерті померлий заповіт не складав, спадкоємцем померлого згідно закону стали його батьки: позивач та його бувша дружина, його мати ОСОБА_3 . Позивач та його бувша дружина ОСОБА_3 подали заяви про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_2 10.03.2020 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом за № 247 на Ѕ частку земельної ділянки площею 5,180 га., що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області кадастровий № 1224286700:01:001:0520, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 078072 виданою Покровською РДА 27.12.2005 року. В березні 2020 року позивач дізнався, що його бувша дружина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та так і не дооформила свою частку в спадщині після померлого сина ОСОБА_2 . Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру, позивач дізнався, що після смерті його бувшої дружини ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, тобто спадкоємців у неї не має, а тому позивач є єдиним спадкоємцем померлого, як його батько. Між тим, Ѕ частка земельної ділянки площею 5,180 га., яка є предметом позову - не відноситься до комунальної власності будь - якої територіальної громади та не відноситься до земель державної власності, оскільки вказана земельна ділянка передана громадянину України в приватну власність на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, а відповідно до Закону може бути прийнята ним у спадщину. У зв`язку з чим, позивач просить визнати за ним право власності на Ѕ частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,180 га., кадастровий номер 1224286700:01:001:0520, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 078072, виданого Покровською РДА 27.12.2005 року.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. З прийнятим рішенням згоден.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 13.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 13 (а.с. 4).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 078072, померлому ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації № 345-р від 17.10.2003 року належала земельна ділянка, площею 5,180 га., яка розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с. 5).

Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 202976476 від 04.03.2020 року, власником земельної ділянки, площею 5,18 га., кадастровий номер: 1224286700:01:001:0520 є ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, серії ННЕ № 049437 від 10.03.2020 року, посвідченого державним нотаріусом Покровської нотаріальної контори спадкоємцями майна ОСОБА_2 , 1974 р.н. який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме по Ѕ частці земельної ділянки, площею 5,18 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області є його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та батько - ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 203573475 від 10.03.2020 року, власником Ѕ частки земельної ділянки, площею 5,18 га., кадастровий номер: 1224286700:01:001:0520 є ОСОБА_1 (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 16.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 450 (а.с. 9).

З копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 59800595 від 13.03.2020 року, виданої приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася (а.с. 10).

Так, відповідно до ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності відбувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН - НОМЕР_3 , право власності на Ѕ частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 5.180 га., кадастровий номер: 1224286700:01:001:0520, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 078072 виданого Покровською РДА 27.12.2005 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова