Рішення

від 02.09.2020 по справі 904/2813/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2813/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "EUTIT-UA", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за Договором виконання робіт № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019 в розмірі 510 789,60 грн.

Представники:

Від позивача: Гордієнко А.І., адвокат;

Від відповідача: не з`явився представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "EUTIT-UA" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення заборгованості за Договором виконання робіт № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019 в розмірі 510 789,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 02.07.2020.

30.06.2020 Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що саме калькуляція та кошторис, які підписані сторонами, є належними доказами, того що сторони узгодили ціну робіт, які будуть виконуватися.

В додатку №1 до договору зазначені тільки найменування робіт та їх об`єм, цей додаток підписаний обома сторонами.

Зазначеного в договорі додатку №2 (калькуляція), підписаного сторонами немає, а є тільки калькуляція вартості шефмонтажу та матеріалів підрядника від 22.10.2019р., яка підписана тільки Позивачем і в якій зазначені види робіт, їх кількість, ціна за одиницю виміру та сума.

Відповідач зазначає, що підписана тільки позивачем калькуляція, на якій ґрунтується розрахунок позовних вимог не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст.7б, 77 ГПК України.

Крім того, частиною 3 ст.180 ГКУ передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, які є суттєвими умовами будь-якого договору. Відсутність погодження ціни в порядку передбаченому п.5.2 договору означає, у відповідності до ч.2 ст.180 ГК України, що договір №8017-ДУ-УМТС-У є неукладений.

Відповідно між сторонами склалися позадоговірні відносини з виконання робіт до яких умови договору не застосовуються.

Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, які ґрунтуються на умовах договору що є неукладеним.

Ухвалою від 02.07.2020 підготовче засідання відкладено на 20.07.2020.

14.07.2020 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що у Договорі № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019, який укладений між ПАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ та ТОВ EUTIT-UA на виконання робіт з виготовлення ділянок трубопроводу, футерованих базальтовими вкладишами, для поточного ремонту технологічного трубопроводу нагнітання насосів поз. 2 Yр10 на ТСГЦ поз 2Y11 на введення шефмонтажу визначена ціна договору.

Так, розділ 3 договору Сума договору містить п. 3.1. відповідно до якого, сума договору становить 510 789,60 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 85 131,60 грн.

Пунктом 5.2 розділу 5 договору Виконання робіт встановлено, що кількість/обсяг робіт зазначені в додатку №1 (Технічне завдання) до цього договору та підтверджується у додатку №2 до цього договору (калькуляція).

Позивач стверджує, що договір не містить положень щодо необхідності визначення вартості робіт шляхом узгодження кошторису, оскільки ціна договору визначена у п. 3.1. договору і є фіксованою.

Відповідно до Актів наданих послуг № EU180 від 25.12.2019 та № EU18 від 10.02.2020 відповідач не має претензій до позивача по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

У підготовчому засіданні 20.07.2020 оголошено перерву до 10.08.2020.

24.07.2020 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що ціна в договорі не була узгоджена шляхом укладення додатку №2 калькуляція і за правилами ст. 180 ч. 2, 3, ст. 189 ГКУ такий договір вважається неукладеним.

Також відповідач вказує на те, що згідно приписам договору (п. 5.2) узгодження ціни може підтверджуватись тільки калькуляцією (кошторисом). Будь-який інший документ, наприклад акти виконаних робіт, не є належними та допустимими доказами узгодження ціни при укладенні договору.

Ухвалою від 10.08.2020 клопотання Відповідача про продовження строку підготовчого провадження відхилено. Закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2020.

Позивач у судовому засіданні 02.09.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату, яке обґрунтовано продовженням карантину до 31.10.2020.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції на момент ухвалення ухвали) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 року перевезення пасажирів метрополітеном.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Крім того, що відповідач мав можливість звернутися до суду з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку EasyCon.

Також суд звертає увагу на те, що з системи Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що представники Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" були присутні у судових засіданнях, в яких розглядалися справи де останній є позивачем, або позивачем за зустрічним позовом (а.с. 134-140).

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту укладення Договору № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019, встановлення обставин, умов та факту виконання робіт по договору, встановлення факту невиконання відповідачем договору підряду в частині оплати за виконані роботи та правомірності вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконі роботи.

Як зазначено в позовній заяві, між Приватним акціонерним товариством ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю EUTIT-UA (далі - позивач, виконавець) укладено Договір № 446-ПУ-ЦП (далі - договір).

Пунктом 1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується в 2019 році виконати роботи, зазначені в п. 1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт (код ДКПП 42.21): Виготовлення трубопроводу, футерованих базальтовими вкладишами, для поточного ремонту технологічного трубопроводу нагнітання поз. 2Yр10 на ТСГЦ поз. 2Y11 та ведення шефмонтажу (далі - роботи) (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору місце виконання робіт (об`єкт): Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул.. Шахтарська, 8.

Згідно п. 2.1. договору виконавець повинен виконати роботи, якість яких відповідає умовам що зазвичай ставляться до відповідного виду робіт, відповідно до технічного завдання.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що сума цього договору становить: 510 789,60 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 85 131,60 грн.

З моменту виставлення виконавцем рахунку за виконані роботи, сума виконаних робіт, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає окрім випадків, передбачених цим договором (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт протягом 5 робочих днів з 15-го календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, пред`явлення виконавцем рахунку на оплату та аз умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) виконавець складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виконавцем протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових накладних зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Строк (термін) виконання робіт: 45 календарних днів. Кількість/обсяг робіт зазначені в додатку №1 (Технічне завдання) до цього договору та підтверджується у додатку № 2 до цього договору (калькуляція) (п.п. 5.1., 5.2. договору).

Роботи виконуються з матеріалів та запасних частин виконавця, вартість яких входить до ціни договору (п. 5.3. договору).

Згідно п. 5.4. договору виконані виконавцем роботи згідно з цим договором оформлюються актами прийму-передачі виконаних робіт із зазначенням коду згідно ДКПП, які виконавець надає до 101 числа місяця, наступного за звітним.

В акті приймання-передачі виконаних робіт повинен бути відображений фактичний обсяг виконаних робіт протягом звітного місяця (періоду) (п. 5.5. договору).

У відповідності до п. 5.6. замовник перевіряє надані Акти прийому-передачі виконаних робіт в строк до 3 робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання Акту прийму-передачі виконаних робіт з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані роботи. Приймати надані роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт та вимогами цього договору не пізніше 3 робочих днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 6.1., пп. пп. 6.1.1., 6.1.2 договору).

Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договору (п. 6.3, пп. 6.3.1 договору).

Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п. 6.4, пп. 6.4.1. договору).

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, що виникли під час дії договору (п. 10.1. договору).

Сторонами підписано додаток 1 до вказаного договору в якому визначено технічне завдання:

№ п/пНайменування робіт Одиниця вимірювання Об`єм 1Виготовлення труби сталевої Ш426, футерованої базальтовими вкладишами 303/20/500 з фланцями М.п 10,0 2Виготовлення відведення сталевого Ш426, R700, 90є, футерованого базальтовими 303/20/500 з фланцями Шт. 4 3Виготовлення відведення сталевого Ш426, R700, 51є, футерованого базальтовими 303/20/500 з фланцямиШт. 1 4Виготовлення відведення сталевого Ш426, R700, 45є, футерованого базальтовими 303/20/500 з фланцямиШт. 2 5Виготовлення відведення сталевого Ш426, футерованого базальтовими 303/20/500 з фланцямиШт. 1 6Виготовлення труби сталевий Ш426, футерованого базальтовими 303/20/500 з фланцями і з відведенням Ш426, R290, 90 є, футерованого базальтовими вкладишами 350/20/500 з фланцями М.п. 3,2 7Проведення шефмонтажа 26.12.2019 сторонами підписано додаткову угоду № 446-ПУ/ЦП/1 до договору № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019.

Пунктом 1 якого встановлено, що відповідно до ст..ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору до 31.03.2020.

На виконання умов договір, відповідно до товарно-транспортної накладної № 524 від 25.12.2019 позивач здійснив поставку товару передбаченого технічним завданням (а.с. 36).

25.12.2019 року сторони підписали без заперечень Акт надання послуг № EU180, відповідно до якого, позивачем виконано роботи на загальну суму 444 789,60 грн. (а.с. 37).

Позивач виписана податкова накладна № 6 від 25.12.2019 на загальну суму 444 789,60, у тому числі ПДВ - 20 % 74 131,60 грн. (а.с. 39)

Відповідно до квитанції про реєстрацію ПН/розрахунку коригування кількості і вартості показників до податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна № 6 від 25.12.2019 зареєстрована в ЄРПН. (а.с. 40)

10.02.2020 сторони, без заперечень, підписали Акт надання послуг № EU18. Відповдіно до якого, виконавцем виконані роботи з шефмонтажу ділянкою трубопроводу, футерованих базальтовими вкладишами, для поточного ремонту технологічного трубопроводу нагнітання насоса поз. 2 Yр10 та ТСПЦ поз. 2 Yр11 на загальну суму 66 000,00 грн. (а.с. 41).

Позивачем виставлено відповідачеві рахунок на оплату № EU10 він 10.02.2020 на суму 66 000,00 грн. (а.с. 42).

Позивачем виписана Податкова накладна № 6 від 10.02.2020 на загальну суму 66 000,00 грн.. у тому числі ПДВ -20% - 11 000,00 грн. (а.с. 43).

Відповідно до квитанції про реєстрацію ПН/р коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з ЄРПН, податкова накладна № 6 від 10.02.2020 зареєстрована в ЄРПН (а.с. 44).

Позивач зазначає, що оскільки строк повної оплати виконаних робіт відповідно до п. 4.1. договору склав протягом 5 робочих днів з 15-го календарного дня з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт, пред`явлення виконавцем рахунку на оплату, то останнім днем коли відповідач мав повністю розрахуватися за виконані роботи за Актом надання послуг EU180 від 25.12.2019 було 16.01.2020, за Актом надання послуг EU18 від 10.02.2020 було 03.03.2020.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за виконані роботи не виконав, в наслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 510 789,60 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним сторонами, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов`язкову оплатність договору підряду.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Доказів своєчасної сплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості, відповідач під час розгляду справи не надав, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуючи викладене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача у відзиві на позов та в запереченнях на відповідь на позов на те, що сторони не узгодили в договорі ціну договору, у зв`язку з чим спірний договір є неукладеним, судом не приймаються, як такі, що суперечать обставинам справи.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У відповідності до ст.. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Відповідно до п. 3.1. договору сума цього договору становить: 510 789,60 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 85 131,60 грн.

Кількість/обсяг робіт зазначені в додатку №1 (Технічне завдання) до цього договору та підтверджується у додатку № 2 до цього договору (калькуляція) (п. 5.2. договору).

Тобто, договір № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019 не містить положень щодо необхідності визначення робіт шляхом узгодження кошторису, оскільки ціна договору визначена у п. 3.1. договору і є фіксованою.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до Актів надання послуг № EU180 від 25.12.2019 та № EU18 від 10.02.2020 відповідач не має претензій до позивача по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Крім того, Акти виконаних робіт, які підписані відповідачем без заперечень, також містять посилання на договір № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 510 789,60 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "EUTIT-UA" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення заборгованості за Договором виконання робіт № 446-ПУ-ЦП від 24.10.2019 в розмірі 510 789,60 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Соборна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "EUTIT-UA" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого (Мелешкіна), б. 43Д, код ЄДРПОУ 31158639) суму боргу у розмірі 510 789,60 грн. та 7 661,85грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.09.2020

Суддя Н.Г. Назаренко