Рішення

від 03.09.2020 по справі 905/1028/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2020 Справа № 905/1028/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточний регіон", м.Запоріжжя

до відповідача : Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 19 346,57 грн., з яких 18 104,78 грн. - основного боргу, 657,00 грн. - 3% річних та 584,79 грн. - інфляційні витрати, -

За участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восточний регіон", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 19 346,57 грн., з яких 18 104,78 грн. - основного боргу, 657,00 грн. - 3% річних та 584,79 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі - продажу №932-11 від 20.12.2011 у розмірі 18 104,78 грн., в наслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 24, 27 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1028/20 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 02.08.2020 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1028/20.

22 червня 2020 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив №26/482 від 18.06.2020 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що спірна поставка товару здійснена позивачем поза межами договору купівлі - продажу №932-11 від 20.12.2011 , оскільки від припинив свою дію - 31.12.2013, додаткових угод про продовження терміну дії договору між сторонами не укладалось. Крім того, відповідачем зазначено про відсутність підстав для нарахування та стягнення 3% річних та пені внаслідок відсутності факту порушення зобов`язання зі сплати товару за договором.

У підготовчому судовому засіданні 29.07.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1028/20 до розгляду по суті на 03.09.2020 року.

Представник позивача у судове засідання 03.09.2020 не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Восточний Регіон (далі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством Краматорський завод важкого верстатобудування (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу №923-11 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця інструмент (далі - Товар), а Покупець зобов`язується відповідно до умов цього договору прийняти цю продукцію і оплатити її вартість.

Згідно п.2.1. договору ціна на товар, яка є предметом даного договору вказується в специфікаціях. Сума договору становить 19 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% складає 3 166,67 грн.

Розділом 7 договору визначені умови передачі товару.

Відповідно до п.9.1. договору приймання товару проводиться сторонами: за кількістю - відповідно до кількості, зазначеним у рахунку і накладної; за якістю - згідно з даними сертифіката якості (паспорта, сертифіката відповідності або іншого документа паро якість товару та вимогами нормативних документів на цю продукцію (ДСТУ, ГСТУ, ТУ).

Умовами п.10.2. договору визначено, що Покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 5-ти календарних днів від дня передачі товару і отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

За приписами п.14.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013. Дія договору продовжується шляхом підписання додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Договір підписаний сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі - продажу №923-11 від 20.12.2011 припинено - 31.12.2013, доказів іншого до суду не надано.

27.11.2018 та 10.01.2019 позивачем виставлено рахунки на оплату №1157 на суму 8 008,84 грн. та №8 на суму 17 104,80 грн. (а.с.31,32).

Разом з цим, позивач здійснив на користь відповідача - ПАТ Краматорський завод важкого верстатобудування поставку товару на загальну суму 25 113,64 грн. за видатковими накладними №147 від 22.02.2019, №183 від 13.03.2019 та №202 від 19.03.2019, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.26-28).

Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача - представником останнього Іванченко О.А., повноваження якої підтверджуються довіреністю №83 від 20.02.2019 та №111 від 12.03.2019 (а.с.29,30).

03 грудня 2019 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1 від 28.11.2019, в якій позивач вимагає сплатити суму боргу у розмірі 18 104,78 грн. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за з оплати за поставлений товар за видатковими накладними №147 від 22.02.2019 та 202 від 19.03.2019 у розмірі 18 104,78 грн., в наслідок чого позивачем нараховані 3% річних та інфляційні витрати, на примусовому стягнення яких наполягає останній.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонукані відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором №270515 від 27.05.2015 року.

Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до оплати поставленого товару за видатковими накладними №147 від 22.02.2019 та 202 від 19.03.2019 та застосуванні наслідків порушення грошового зобов`язання шляхом стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

За приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч.1 ст. 669 ЦК України).

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.3 ст.638 ЦК України).

Як встановлено судом, позивачем поставлено продукцію відповідачу на загальну суму загальну суму 25 113,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №147 від 22.02.2019, №183 від 13.03.2019 та №202 від 19.03.2019, який прийнято відповідачем про що свідчить підпис представника останнього про отримання на вказаних накладних.

В свою чергу, як зазначається позивачем, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 7008,84 грн.

Частиною 2 ст. 642 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, фактично між Позивачем та Відповідачем склалися договірні відносини з поставки товару згідно видаткових накладних №147 від 22.02.2019, №183 від 13.03.2019 та №202 від 19.03.2019, що є належною підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати поставленої продукції після його прийняття згідно ч.1 ст.629 ЦК України.

Отже, враховуючи приписи ч.1 ст.692 ЦК України зобов`язання з оплати поставленої продукції є таким, що прострочено за накладною №147 від 22.02.2019 з 23.02.2019, а за видатковою накладною №202 від 19.03.2019 з 20.03.2019 року.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст.76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за поставку продукції за спірними видатковими накладними утворилась та має місце заборгованість відповідача в сумі 18 104,78 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 18 104,78 грн.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не є штрафною санкцією, а є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Отже, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо 3% річних за накладною №147 від 22.02.2019 за період з 28.02.2019 по 15.05.2020, що складає 443 дні та за накладною №202 від 19.03.2020 за період з 20.03.2019 по 15.05.2020, що складає 418 днів прострочення, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 657,00 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційних витрат за накладною №147 від 22.02.2019 за період з березня 2019 по травень 2020 та за накладною №202 від 19.03.2020 за період з квітня 2019 по травень 2020, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині задоволенню у розмірі 584,79 грн.

Суд зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних витрат здійснено не на підставі договору, а в силу приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України внаслідок прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленої продукції.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восточний регіон", м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 19 346,57 грн., з яких 18 104,78 грн. - основного боргу, 657,00 грн. - 3% річних та 584,79 грн. - інфляційні витрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна Збагачувальна фабрика "Україна" (85485, Донецька область, м. Селідове, м. Українськ, вул. Октябрьська, буд.1; код ЄДРПОУ 38033446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера К" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська, буд.36/6; код ЄДРПОУ 39469910) заборгованість 19 346,57 грн., з яких 18 104,78 грн. - основного боргу, 657,00 грн. - 3% річних та 584,79 грн. - інфляційні витрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/