Рішення

від 07.09.2020 по справі 910/3596/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/3596/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Ан" до товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Інтергаз" про стягнення 90 353,00 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Ан" (далі - ТОВ "Аверс Ан") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного у спрощений спосіб між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Інтергаз" (далі - ТОВ "СП "Інтергаз") договору поставки, позивач поставив останньому товар на загальну суму 199 619,87 грн. Оскільки відповідач оплату за поставлений товар здійснив лише частково, заборгувавши таким чином ТОВ "Аверс Ан" 90 353,32 грн., позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд стягнути з ТОВ "СП "Інтергаз" суму боргу в розмірі 90 353,00 грн., а також понесені судові витрати відповідно до наведеного орієнтовного розрахунку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 березня 2020 року вищенаведену позовну заяву ТОВ "Аверс Ан" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3596/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте ТОВ "СП "Інтергаз" у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 16 березня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/3596/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04107, місто Київ, вулиця Печенізька, будинок 8.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 16 березня 2020 року була отримана уповноваженим представником відповідача 26 березня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що ТОВ "СП "Інтергаз" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Слід також зазначити, що 1 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання позивача від 15 червня 2020 року, в якому останній просив суд стягнути з відповідача на його користь суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. Також до цієї заяви ТОВ "Аверс Ан" було долучено ряд доказів на підтвердження понесених ним судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що між ТОВ "Аверс Ан" та ТОВ "СП "Інтергаз" був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

На виконання вказаної угоди ТОВ "Аверс Ан" згідно підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками наведених суб`єктів господарювання видаткових накладних від 2 травня 2019 року № 4 на суму 23 481,01 грн., від 3 травня 2019 року № 5 на суму 27 204,90 грн., від 6 травня 2019 року № 6 на суму 597,60 грн., від 3 травня 2019 року № 7 на суму 4 903,44 грн., від 11 травня 2019 року № 8 на суму 3 555,74 грн., від 16 травня 2019 року № 9 на суму 3 156,96 грн., від 24 травня 2019 року № 11 на суму 6 092,23 грн., від 24 травня 2019 року № 12 на суму 1 683,00 грн., від 30 травня 2019 року № 13 на суму 2 412,00 грн., від 3 червня 2019 року № 14 на суму 22 023,46 грн., від 5 червня 2019 року № 15 на суму 902,88 грн., від 5 червня 2019 року № 16 на суму 7 741,76 грн., від 10 червня 2019 року № 18 на суму 11 426,88 грн., від 10 червня 2019 року № 19 на суму 5 713,44 грн., від 10 червня 2019 року № 20 на суму 17 140,32 грн., від 11 червня 2019 року № 21 на суму 3 068,64 грн., від 3 липня 2019 року № 23 на суму 21 636,25 грн., від 3 липня 2019 року № 24 на суму 10 596,00 грн. та від 3 липня 2019 року № 25 на суму 1 851,60 грн. поставило відповідачу товар - лакофарбові матеріали та відповідні засоби захисту на загальну суму 175 188,11 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями цих товаророзпорядчих документів, а також виставлених відповідачу рахунків на оплату та зареєстрованих позивачем податкових накладних.

Проте всупереч домовленостям ТОВ "СП "Інтергаз" оплату за поставлений товар здійснило не у повному обсязі, сплативши позивачу вартість поставленого за вищенаведеними накладними товару на суму 84 834,79 грн. та заборгувавши таким чином останньому 90 353,32 грн. Факт погашення відповідачем наявної в нього заборгованості за поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар у наведеному розмірі підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу ТОВ "СП "Інтергаз", яка складає 90 353,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед ТОВ "Аверс Ан", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому вказаний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі у зв`язку із задоволенням позову.

Крім того, у своєму попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також клопотанні від 15 червня 2020 року ТОВ "Аверс Ан" просило суд стягнути з відповідача суму понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

До матеріалів справи позивачем долучено ордер від 4 березня 2020 року серія ДН № 109439 , виданий адвокатським бюро "Власова "Вектор" на підставі договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2020 року № 20200219, на надання правової допомоги ТОВ "Аверс АН" у Господарському суді міста Києва адвокатом - Власовим Євгеном Анатолійовичем; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26 липня 2017 року серія ЖТ 000861; копію рахунку-фактури від 19 лютого 2020 року № 20200219, складеного на підставі договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2020 року № 20200219, на суму 4 500,00 грн.; копію платіжного доручення від 20 лютого 2020 року № 28 на суму 4 500,00 грн., а також копію акта приймання-передачі правової допомоги (послуг) від 31 березня 2020 року № 1 до договору про надання правової допомоги від 19 лютого 2020 року № 20200219, відповідно до якого адвокатське бюро "Власова "Вектор" надало, а ТОВ "Аверс АН" прийняло правову допомогу загальною вартістю 4 500,00 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на ТОВ "СП "Інтергаз" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4 500,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Інтергаз" (04086, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 41; ідентифікаційний код 38404543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Ан" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, офіс 501; ідентифікаційний код 42829786) 90 353 (дев`яносто тисяч триста п`ятдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору, а також 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко