ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2020 справа № 914/523/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Пришляк Ю.-М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп , м.Львів
про стягнення 41 675,85 грн основного боргу.
За участю представників:
від позивача: Карасюк М.В. - представник (довіреність б/н від 22.01.2020 р.);
від відповідача: не з`явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп про стягнення 41 675,85 грн основного боргу.
Ухвалою від 10.03.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначив на 01.04.2020 р.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем і відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор - №7900824301634 від 13.03.2020 р., вручено - 16.03.2020 р. (вх.№14428/20 від 21.03.2020 р.). Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовим повідомленням-викликом - штрихкодовий ідентифікатор - №7906004789363 від 13.03.2020 р., вручено - 17.03.2020 р. (вх.№14425/20 від 31.03.2020 р.).
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 01.04.2020 р. не забезпечив, проте 19.03.2020 р. подав клопотання б/н від 16.03.2020 р. (вх.№13161/20) про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами, запровадженими в Україні.
30.03.2020 р. представником позивача подано до канцелярії суду клопотання (вх.№14272/20) про розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Також, 30.03.2020 р. представником позивача подано до канцелярії суду письмові пояснення (вх.№14273/20) стосовно періоду заборгованості з 01.01.2017 р. по 01.01.2020 р. До поданих письмових пояснень представником позивача долучено копії банківських виписок по особовому рахунку позивача про здійснення відповідачем часткових оплат за договором №Ш-2019-17 від 29.12.2017 р., а саме за: 15.01.2018 р., 28.02.2018 р., 18.04.2018 р., 11.05.2018 р., 04.09.2018 р., 09.07.2019 р.
01.04.2020 р. на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№14554/20) щодо періоду заборгованості.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 01.04.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, проте на електронну адресу суду від представника відповідача 01.04.2020 р. надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№14724/20) у зв`язку з карантинними заходами, запровадженими в Україні.
Ухвалою від 01.04.2019 р. суд постановив задовольнити клопотання представника позивача та заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкласти розгляд справи по суті без визначення дати. При цьому суд керувався постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р (з врахуванням змін та доповнень) якою з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України було введено карантин.
Ухвалою від 12.06.2020 р. суд постановив призначити розгляд справи по суті на 08.07.2020 р.
08.07.2020 р. представником позивача подано до канцелярії суду клопотання (вх.№21404/20) яким на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2020 р. надав докази наявності документів на встановлення тимчасових споруд (п.2 ухвали ЛМР №1568 від 02.03.2017р.) та копії банківських виписок за договором №Ш-2019-17 від 29.12.2017 р. за 07.12.2018 р.
Представник позивача в судове засідання 08.07.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 08.07.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату судового засідання до суду не надходили.
Ухвалою від 08.07.2020 р. суд постановив відкласти судове засідання для розгляду справи по суті на 26.08.2020 р.
Представник позивача в судове засідання 26.08.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився. Суд заслухав позовні вимоги представника позивача та дослідив докази у справі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 26.08.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, вимог ухвал суду від 10.03.2020 р., від 12.06.2020 р. та від 08.07.2020 р. не виконав. Станом на 26.08.2020 р. на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача не надходили.
Ухвала суду від 08.07.2020 р. про відкладення розгляду справи по суті на 26.08.2020 р. надсилалась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79060, м.Львів, вул.Наукова, буд.50, кв.39. Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства Укрпошта поштове відправлення 17.07.2020 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м.Львів, індекс - 79060). 22.07.2020 року поштове відправлення за номером 7901413309010 вручене адресату (відповідачу).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість прийняття рішення у справі.
У судовому засіданні 26.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.12.2017 р. між сторонами було укладено договір оренди №Ш-2019-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, відповідно до умов якого відповідачу було надано право на тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 72,00 кв. м (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: м.Львів, вул.В.Липинського, 60.
Договір було укладено з 01 січня 2017 по 31 травня 2019 відповідно до п.5.5. Порядку розміщення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (зі змінами) та п.1 ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568. Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 встановлено, що після завершеного зазначеного у п.1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових спору для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 р.
За умовами вказаного договору відповідач зобов`язувався щомісячно до 25 числа поточного місяця сплачувати орендодавцю орендну плату у встановленому розмірі.
Проте, орендна плата за користування об`єктом оренди не вносилась, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 41 675,85 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
29.12.2017 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в особі начальника управління Свистун І.В., яка діє на підставі Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 02.12.2016 р. за №1125 (зі змінами), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданої 15.12.2016 управлінням державної реєстрації Львівської міської ради, дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 19.09.2002, 29.12.2006, 1 415 120 0000 015759 та розпорядження міського голови від 03.01.2017 року №3-к (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп в особі ОСОБА_1 (за дорученням) (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар) було укладено договір №Ш-2019-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, відповідно до умов якого відповідачу було надано право на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі - об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 р. №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових спору для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , від 02.03.2017 р. №1613 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових спору для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , від 02.03.2017 р.№1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова .
Відповідно до п.1.2. договору сторони домовилися, що цей договір не потребує підписання акта приймання-передачі між орендодавцем та орендарем.
Згідно п.2.1.1. договору орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 72,00 кв. м, (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: м.Львів, вул.В.Липинського, 60.
Відповідно до п.2.2.1. договору орендар зобов`язується не встановлювати тимчасову споруду без договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладеного на підставі ухвал, вказаних в цьому договорі.
Згідно п.2.2.2. договору орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 р. № 1273.
Відповідно до п.3.1. договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об`єктом площею 72,00 кв. м щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (75,72*72,00*0,4)*1,2 = 2 616,88 грн (дві тисячі шістсот шістнадцять гривень 88 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 436,15 грн (чотириста тридцять шість гривень 15 копійок).
Пунктами 3.2. та 3.3. договору передбачено, що орендну плату за користування об`єктом та розміри орендованої площі встановлюють сторони при укладенні цього договору. Розмір орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначається способом коригування розміру орендної плат попереднього року на рівень інфляції за поточний рік. Індексацію орендної плати проводить орендодавець без внесення змін до цього договору. У разі зміни Методики розрахунку орендної плати орендар зобов`язаний не пізніше 14 днів з дати прийняття відповідного документа підписати запропоновані орендодавцем зміни до цього договору. Відсутність відповіді або не підписання змін орендарем не звільняє його від внесення орендної плати згідно з новим розрахунком орендної плати здійсненим орендодавцем з моменту прийняття відповідного документа.
Відповідно до п.п.3.5.-3.6. договору сторони передбачили, що орендна плата за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд нараховується незалежно від факту встановлення тимчасової споруди (відповідно до п. 5.6.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 р. № 4526 (зі змінами від 02.03.2017 № 1613). Орендна плата за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд нараховується в межах терміну, передбаченого п.1 та п.4.2 ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 р. № 1568, а саме з 01.01.2017 р. по 31.05.2018 р. включно.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що додатки (незалежно від дати їх оформлення), підписані сторонами з метою належного виконання цього договору, є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п.1. розділу 7 договору сторони погодили що додатками до цього договору є: ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 р. №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові , від 02.03.2017 р. №1613 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 р. № 4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , від 02.03.2017 р. №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова .
Відповідно до п.5.6.1. Положення про Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові затверджений 21-шою сесією Львівської міської ради 6-го скликання від 23.04.2015 р. №4526 (надалі по тексту рішення - Порядок) передбачено, що орендна плата за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення ТС нараховується Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку і сплачується суб`єктом підприємницької діяльності незалежно від факту встановлення ТС.
Згідно п.5.7. Порядку продовження терміну дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС здійснюється на підставі відповідних ухвал міської ради з дотриманням вказаних в ухвалах термінів.
Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 р. №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова встановлено, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 р. N° 4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 р.
Відповідно до п.п.4.1.-4.2. ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 р. №1568 Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку: укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд згідно з додатком 1. Нарахування орендної плати (без індексації) для суб`єктів підприємницької діяльності відповідно до додатка 1 здійснювати з 01.01.2017 згідно з укладеними договорами на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд.
Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради №3417 від 17.05.2018 р. внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017р. №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова , в п.1.1. якої зазначено, що термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території м. Львова, продовжується до 31.12.2019 р.
Позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 20.02.2020 р. №Н-2302-794, згідно якої заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп (договір № Ш-2019-17 від 29.12.2017 р., площа 72,3 м 2 ) перед Управлінням комунальної власності станом на 17.02.2020 р. складає 41 675,85 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.01.2017 р. по 01.01.2020 р.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, як орендарем, своїх зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 41 675,85 грн.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №Ш-2019-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд.
Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу ст. 11 ЦК України. Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об`єктом площею 72,00 кв. м щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (75,72*72,00*0,4)*1,2 = 2 616,88 грн (дві тисячі шістсот шістнадцять гривень 88 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 436,15 грн (чотириста тридцять шість гривень 15 копійок).
Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до положень договору, відповідач як орендар зобов`язався перераховувати орендну плату щомісячно до 25 числа поточного місяця (п.3.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки позивача від 20.02.2020 р. №Н-2302-794 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп (договір № Ш-2019-17 від 29.12.2017 р., площа 72,3 м 2 ) перед Управлінням комунальної власності станом на 17.02.2020 р. складає 41 675,85 грн. Дана заборгованість виникла та нарахована позивачем за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. включно.
У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами не спростовані відповідачем.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі Серявін проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір в сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегаторггруп (79060, м.Львів, вул.Наукова, буд.50, кв.39; ідентифікаційний код 38172089) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 41 675,85 грн заборгованості договором №Ш-2019-17 від 29.12.2017 р. та 2 102,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому ст. ст. 256-257 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 31.08.2020 року.
Суддя Ю.О. Сухович
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2020 |
Номер документу | 91340217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Сухович Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні