Рішення від 01.09.2020 по справі 914/797/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020 справа № 914/797/20

За позовом Фізичної особи - підприємця Бределєвої Валерії Едмундівни, м. Львів

до відповідача: Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення заборгованості в розмірі 115045,30грн за договором №19/08-18 від 05.11.2018

Cуддя У.І.Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участю представників:

Від позивача: А.М. Морочинський - адвокат

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Фізичної особи - підприємця Бределєвої Валерії Едмундівни, до відповідача: Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про стягнення заборгованості в розмірі 115045,30грн за договором №19/08-18 від 05.11.2018.

Ухвалою суду від 08.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 07.05.2020.

Ухвалами від 09.06.2020, від 30.06.2020, від 16.07.2020 та від 23.07.2020 розгляд справи відкладено.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2020 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання 01.09.2020 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду.

Поштову кореспонденцію з ухвалами суду було скеровано на адресу відповідача: 81162, Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка, 1. Така ж адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємства та громадських формувань. Поштові конверти з ухвалами поштовим відділенням до суду не повернуті .

Крім того, суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин, який продовжений до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Натомість відповідач протягом тривалого розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив :

05.11.2018 між сторонами укладено договір № 19/08-18, відповідно до пунктів 1.1, 1.3 якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов`язання за завданням та за кошти замовника власними та залученими силами і засобами виконати виготовлення проектно-кошторисної документації на електрифікацію території кварталів забудови К-4 в с. Милошевичі Пустомитівського району Львівської області: робочий проект "Будівництво зовнішнього електропостачання кварталу житлової забудови К-4 в с. Милошевичі Пустомитівського району Львівської області", а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з протоколом погодження договірної ціни, яка є додатком і невід`ємною частиною Договору, вартість робіт становить 91219,81 грн без ПДВ.

На виконання взятих зобов`язань позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 91219,81 грн, що підтверджується копією акту приймання-передачі (по договору № 19/08-18 від 05.11.2018) від 24.12.2018 (оригінал оглянуто судом).

Як зазначено в позовній заяві, роботи виконано належним чином і в погоджений строк, акти виконаних робіт та довідки були підписані без зауважень.

Відповідно до п. 2.5 Договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після завершення та підписання акта здавання-приймання робіт.

Однак, виконані підрядні роботи не оплачені відповідачем.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, ФОП Бределєва В .Е . подала позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 91219,81 грн основного боргу.

Крім того, відповідно до п. 7.3 договору, позивач нарахував 16199,64грн пені та відповідно до ст. 625 ЦК України, 5445,82грн інфляційних втрат, 4078,65грн 3% річних (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог вх. №1497/20 від 30.06.2020) .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір № 19/08-18 від 05.11.2018, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 888 ЦК України, підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника. При цьому підрядник зобов`язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п. 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України).

Відповідно до пунктів 5.1-5.3, 5.5, 5.9 договору, після закінчення робіт виконавець надає замовнику виконану документацію, накладну та акт приймання виконаних робіт у двох примірниках. Замовник розглядає пред`явлену документацію і у разі відсутності претензій і зауважень щодо неї, не пізніше, ніж через 3 дні після одержання Акту, підписує його і передає один примірник виконавцю. У разі відсутності мотивованої відмови замовника в прийманні пред`явленої документації після закінчення зазначеного терміну розгляду робота вважається прийнятою. Подання проектно-кошторисної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов`язком замовника. При виявленні експертними організаціями недоліків у роботах, при їх погодженні, виконавець зобов`язується усунути дані недоліки.

У пункті 3.1 договору сторони погодили, що строк виконання робіт - п`ятдесят календарних днів з часу підписання договору.

Як встановлено судом відповідно до акту приймання-передачі від 24.12.2018 позивач своєчасно виконав взяті зобов`язання.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в акті не зазначено. Також сторонами не надані докази визнання спірного договору недійсним чи неукладеним у встановленому законом порядку.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Підписання відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, а відтак, з відповідача слід стягнути на користь ФОП Бределєва В .Е . 91219,81 грн заборгованості за виконані роботи.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач допустив арифметичну помилку. За розрахунком суду з відповідача підлягає до стягнення 4074,92грн 3% річних за період з 04.01.2019 до 30.06.2020 (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог). В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги про стягнення суми інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 5445,82грн інфляційних втрат за період з 04.01.2019 до 30.06.2020 (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог) - підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 16199,64грн пені суд зазначає наступне.

За умовами п. 7.3 договору, замовник у разі порушення строків розрахунку сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми пені відповідно до положень п. 7.3 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16199,64грн пені за період з 04.01.2019 до 04.07.2019 - підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 5594,00грн витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

До матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують витрати позивача пов`язані з оплатою ним послуг, наданих адвокатом, а також документи, що підтверджують представництво інтересів позивача саме адвокатом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5594,00грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Садова, 6/18, ідентифікаційний номер 132318221037) на користь Фізичної особи - підприємця Бределєвої Валерії Едмундівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 91219,81грн основного боргу, 5445,82грн інфляційних втрат, 4074,92грн 3% річних, 16199,64грн пені, 5594,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 2102,00 грн судового збору

3.У задоволенні стягнення 03,73грн 3% річних відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 07.09.2020.

Суддя У.І. Ділай