Рішення

від 01.09.2020 по справі 914/1543/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020 справа № 914/1543/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Полімер", м. Вінниця

до відповідача: Приватного підприємства "Леосвіт", м. Львів

про: стягнення боргу в розмірі 22750,89грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Полімер", до відповідача: Приватного підприємства "Леосвіт", про стягнення боргу в розмірі 22750,89грн.

Ухвалою від 01.07.2020 позов залишено без руху.

16.07.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Судове засідання призначено на 01.09.2020 .

13.08.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідач сплатив основний борг в розмірі 21960,00грн. Відтак, просить стягнути на користь позивача з відповідача 350,61грн 3% річних, 440,28 грн інфляційних втрат та 2102,00грн судового збору .

Позивач та відповідач в судове засідання 01.09.2020 явку повноважних представників не забезпечили .

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

20 грудня 2019 року позивач поставив, а відповідач прийняв поліетиленову продукцію, всього на загальну суму 49920,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною №00000004246 від 20 грудня 2019 року.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар. На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем згідно із первинними бухгалтерськими документами становила 21960,00грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов`язань щодо своєчасної сплати вартості товару. ТзОВ - підприємство "Полімер" подало до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21960,00грн основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу відповідно до положень ст. 625 ЦК України 350,61грн 3% річних та 440,28 грн інфляційних втрат.

Після відкриття провадження у справі відповідач оплатив основний борг в сумі 21960,00грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, позивач шляхом поставки товару згідно накладної, а відповідач шляхом одержанням вказаного товару, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим статтями 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України. Зокрема, у позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у відповідача виник обов`язок по оплаті вартості отриманого товару.

Положеннями ч. 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін. А згідно з приписами ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, сам факт прийняття товару породжує обов`язок його оплати покупцем.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав повністю, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 21960,00грн. Оскільки після відкриття провадження Господарським судом Львівської області відповідач сплатив основний борг, відтак провадження в цій частині слід закрити.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 350,61грн 3% річних та 440,28 грн інфляційних втрат слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Леосвіт" (79040, м. Львів, вул. Патона, будинок 4/2, квартира 78, ідентифікаційний код 34028757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Полімер" (21034, м.Вінниця, вул. Максима Шимка, 46-Б, приміщення 1, ідентифікаційний код 23058539) 440,28грн інфляційних втрат, 350,61грн 3% річних та 2102,00 грн судового збору

3.В частині стягнення 21960,00грн основного боргу провадження закрити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 07.09.2020.

Суддя У.І. Ділай