Рішення

від 25.08.2020 по справі 914/2521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 справа № 914/2521/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Булиги Віри Іванівни

до відповідача: Товарної біржі "ЛЬВІВСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА"

про: усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 78126,90грн.,

Представники

позивача: Альховська С.В.;

відповідача: Кутас А.В.,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Булиги Віри Іванівни до Товарної біржі "ЛЬВІВСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА" про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 78126,90грн.

09.12.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.01.2020р.; явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою.

У підготовче засідання 13.01.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 13.01.2020р. підготовче засідання відкладено на 03.02.2020р.

Крім того, ухвалою від 14.01.2020. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 03.02.2020р. сторони забезпечили участь повноважних представників. При цьому, представник відповідача у вищевказаному підготовчому засіданні просив суд відкласти розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 03.02.2020р. підготовче засідання відкладено на 19.02.2020р.

У підготовчому засіданні 19.02.2020р. сторони забезпечили участь повноважних представників. Водночас, 19.02.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позивну заяву та клопотання про зобов`язання позивача надати оригінали документів, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№8869/20 та вх.№8871/20. Крім того, 19.02.2020р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№8887/20.

Протокольною ухвалою від 19.02.2020р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати оригінали документів, зокрема, враховуючи те, що копії таких документів було долучено позивачем до позовної заяви, водночас, ухвалою від 09.12.2019р. суд ухвалив роз`яснити позивачу про необхідність представити оригінали долучених до позову документів для огляду в судовому засіданні. Крім того, вищевказаною протокольною ухвалою суд визнав причини пропуску позивачем строку для подання відповіді на відзив поважними та поновив такий строк.

У підготовчому засіданні 19.02.2020р. оголошено перерву до 04.03.2020р.

Після закінчення перерви, у підготовчому засіданні 04.03.2020р. сторони забезпечили участь повноважних представників.

04.03.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 01.04.2020р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнати обов`язковою.

У судовому засіданні 01.04.2020р. з розгляду спору по суті сторони участь повноважних представників не забезпечили. При цьому, 19.03.2020р. від позивача та 01.04.2020р. від відповідача на електронну адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№13223/20 та вх.№14562/20 відповідно.

01.04.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої ухвалив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 29.04.2020р.

27.04.2020р. та 30.04.2020р. на електронну адресу суду від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№16502/20 та вх.№16961/20 відповідно.

У зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, судове засідання з розгляду спору по суті, відкладене на 29.04.2020р., не відбулося.

Враховуючи викладене, 04.05.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої ухвалив призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 13.05.2020р.

У судове засідання 13.05.2020р. з розгляду спору пості з`явився представник відповідача. Позивач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні з розгляду спору по суті не забезпечив, при цьому, 12.05.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17496/20.

Протокольною ухвалою від 13.05.2020р. судове засідання з розгляду спору по суті відкладено на 03.06.2020р.

Крім того, ухвалою від 15.05.2020. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 03.06.2020р. з розгляду спору по суті з`явився представник відповідача. Позивач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні з розгляду спору по суті не забезпечив, при цьому, 02.06.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18945/20.

Протокольною ухвалою від 03.06.2020р. судове засідання з розгляду спору по суті відкладено на 01.07.2020р.

Крім того, ухвалою від 05.06.2020. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав позивача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

30.06.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20795/20.

У зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, судове засідання з розгляду спору по суті, відкладене на 01.07.2020р., не відбулося.

Враховуючи викладене, 03.07.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої ухвалив призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 14.07.2020р.

13.07.2020р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21694/20.

На виконання наказу в.о. голови суду №27 від 13.07.2020р. "Про тимчасові заходи попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19", в період з 14.07.2020р. по 15.07.2020р. проведено санітарну дезінфекцію приміщення Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із вищевикладеним, призначене на 14.07.2020р. судове засідання з розгляду спору по суті у цій справі не відбулося.

Враховуючи наведене, 16.07.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, відповідно до якої ухвалив призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 19.08.2020р.

У судовому засіданні 19.08.2020р. з розгляду спору по суті, в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 25.08.2020р.

Після закінчення перерви, у судове засідання 25.08.2020р. з`явилися представники сторін. При цьому, 25.08.2020р. відповідачем подано до суду клопотання про долучення судової практики, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№24995/20,

Суд враховує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті б згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

У ч.3 ст.2 ГПК України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (п.п.2 і 10 ч.3 зазначеної статті).

Беручи до уваги викладене, а також те, що зібрані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими сторони обґрунтовують свої вимоги й заперечення, та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, при цьому, враховуючи відсутність клопотань сторін про поновлення чи продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином, відкладення розгляду цієї справи та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тощо, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Позиція позивача:

Позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати, що виникли на підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №2 від 19.06.2020р., він скористався наданим йому, відповідно до п.6.2. вищевказаного договору, правом розірвання договору в односторонньому порядку. Проте, орендоване приміщення позивачу відповідачем не повернуто.

Враховуючи викладене, позивач просить усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 78126,90грн., з яких 60480,00грн. - сума основного боргу та 17646,90грн. - пеня.

Позиція відповідача:

Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, зокрема, наступне:

1) у зазначене позивачем приміщення відповідач не вселявся, а отже, усунення перешкод шляхом виселення є невірним способом захисту порушених прав;

2) при укладенні додаткових договорів до договору не було дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення таких, що вказує на нікчемність таких;

3) відповідач не користується нежитловими приміщеннями, які передано в оренду позивачем;

4) спірний договір припинив свою чинність 30.09.2018р.;

5) спірним договором не визначено об`єкт оренди;

6) при визначенні суми пені позивачем не враховано граничний строк нарахування такої.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд встановив таке:

19.06.2012р. між Фізичною особою-підприємцем Булигою Вірою Іванівною (надалі по тексту - "Орендодавець") та Товарною біржею "Львівська універсальна" (надалі по тексту - "Орендар") укладено договір оренди нежитлового приміщення №2 (надалі по тексту - "Договір"), згідно з п.1. якого, Орендодавець, передає, а Орендар приймає в оренду (платне строкове користування) нежитлове приміщення загальною площею 37,7м.кв., що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола, 63, 6-ий поверх (надалі - "приміщення").

В подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових договорів до Договору.

Зокрема, додатковим договором б/н від 30.12.2016р. сторонами погоджено викласти п.1.1. Договору в наступній редакції: "1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (платне строкове користування) нежитлове приміщення загальною площею 50,4кв. м., що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола,63 (6-ий поверх), (надалі - приміщення).";

Вартість орендованого за Договором приміщення становить 121695,60грн., індексація вартості приміщення проводиться Орендодавцем в порядку, визначеному чинним законодавством України (п.1.2. Договору).

Згідно з розділом 2 Договору, метою оренди є використання приміщення Орендарем у своїй підприємницькій (господарській) діяльності, що не заборонена чинним в Україні законодавством, в тому числі для здачі в оренду (найм) юридичним та фізичним особам.

Відповідно до п.3.1. Договору, приміщення повинне бути передане Орендодавцем і прийняте Орендарем протягом десяти календарних днів з моменту підписання даного договору.

Згідно з п.3.2. Договору, передача приміщення в оренду здійснюється відповідними уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.3.4. Договору, вступ Орендаря в користування приміщенням починається після підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що зобов`язання Орендодавця, серед іншого, передати приміщення в оренду протягом десяти календарних днів з моменту підписання договору.

Так, 19.06.2012р. та 01.01.2017р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду (платне строкове користування) нежитлове приміщення загальною площею 37,7кв. м. та нежитлове приміщення загальною площею 12,7кв. м. відповідно, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола, 63 (6-й поверх), що підтверджується актами приймання-передачі нежитлового приміщення від 19.06.2012р. та від 01.01.2017р. відповідно.

Відповідно до п.4.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

Згідно з п.4.2. Договору, приміщення вважається переданим Орендареві з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду.

Даний договір укладений на строк до 31 травня 2013р. (п.4.3. Договору).

При цьому, Додатковим договором б/н від 31.05.2013р. сторонами погоджено викласти п.4.3. Договору в наступній редакції: "4.3. Даний Договір укладений на строк до 31 травня 2014р.".

Додатковим договором б/н від 30.05.2014р. сторонами погоджено викласти п.4.3. Договору в наступній редакції: "4.3. Даний Договір укладений на строк до 31 травня 2015р.".

Додатковим договором б/н від 31.03.2015р. сторонами погоджено викласти п.4.3. Договору в наступній редакції: "4.3. Даний Договір укладений на строк до 30 вересня 2015р.".

Додатковим договором б/н від 30.09.2015р. сторонами погоджено викласти п.4.3. Договору в наступній редакції: "4.3. Даний Договір укладений на строк до 30 вересня 2016р.".

Додатковим договором б/н від 30.09.2017р. сторонами погоджено викласти п.4.3. Договору в наступній редакції: "4.3. Даний Договір укладений на строк до 30 вересня 2018р.".

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що орендна плата - це щомісячний фіксований платіж, який Орендар сплачує Орендодавцеві за оренду приміщення, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно з п.5.2. Договору, Даним договором орендна плата за перший повний місяць оренди встановлюється у розмірі 80,00грн за один кв.м, орендованого приміщення без ПДВ. Відповідно, Даним Договором загальна сума орендної плати за перший повний місяць оренді встановлюється у розмірі 3016грн. в місяць без ПДВ. У розмір (до складу) орендної плати входить вартість енергопостачання.

При цьому, Додатковим договором б/н від 30.12.2016р. сторонами погоджено викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: "5.2. Даним договором орендна плата встановлюється з у розмірі 80,00грн. (Вісімдесят гривень 00 копійок) за 1 (один) кв.м. орендованого приміщення в місяць без ПДВ.

Відповідно, Даним Договором загальна сума орендної за перший повний місяць оренди встановлюється у розмірі 4032,00грн. (Чотири тисячі тридцять дві гривні 00 копійок) в місяць без ПДВ. У розмір орендної плати входить (включено) вартість наступних комунальних послуг, що споживаються Орендарем: вартість постачання електричної енергії, вартість водопостачання та водовідведення, вартість обігріву(опалення) орендованих приміщень. Опалювальний сезон в орендованих приміщеннях може розпочатись з 15 жовтня, за умови, що середньодобова температура зовнішнього повітря протягом трьох діб не перевищує плюс 8 градусів Цельсія (С), та закінчується датою, яка визначається (встановлюється) виконавчими органами Львівської міської ради, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.".

Додатковим договором б/н від 11.01.2017р. сторонами погоджено викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: "5.2. Даним договором орендна плата встановлюється з 01 лютого 2017р. у розмірі 90,00грн. (Дев`яносто гривень 00 копійок) за 1 (один) кв.м. орендованого приміщення в місяць без ПДВ . Відповідно, Даним Договором загальна сума орендної плати за перший повний місяць оренди встановлюється у розмірі 4536,00грн. (Чотири тисячі п`ятсот тридцять шість гривень 00 копійок) в місяць без ПДВ. У розмір орендної плати входить(включено) вартість наступних комунальних послуг, що споживаються Орендарем: вартість постачання електричної енергії, вартість водопостачання та водовідведення, вартість обігріву (опалення) орендованих приміщень. Опалювальний сезон в орендованих приміщеннях може розпочатись з 15 жовтня, за умови, що середньодобова температура зовнішнього повітря протягом трьох діб не перевищує плюс 8 градусів Цельсія (С), та закінчується датою, яка визначається (встановлюється) виконавчими органами Львівської міської ради, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.".

Додатковим договором б/н від 29.12.2017р. сторонами погоджено викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: "5.2. Даним договором орендна плата встановлюється з 01.01.2018р. у розмірі 120,00грн. (Сто двадцять гривень 00 копійок) за 1 (один) кв.м. орендованого приміщення в місяць без ПДВ. Відповідно, Даним Договором загальна сума орендної плати встановлюється у розмірі 6048,00грн. (Шість тисяч сорок вісім гривень 00 копійок) в місяць без ПДВ. У розмір орендної плати входить (включено) вартість наступних комунальних послуг, що споживаються Орендарем: вартість постачання електричної енергії, вартість водопостачання та водовідведення, вартість обігріву (опалення) орендованих приміщень. Опалювальний сезон в орендованих приміщеннях може розпочатись з 15 жовтня, за умови, що середньодобова температура зовнішнього повітря протягом трьох діб не перевищує плюс 8 градусів Цельсія (С). та закінчується датою, яка визначається (встановлюється) виконавчими органами Львівської міської ради, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.".

Індексація орендної плати проводиться у випадку зростання індексу інфляції понад 20% в період дії договору, шляхом коригування розміру орендної плати за місяць, в якому відбулось таке зростання, на індекс інфляції, що перевищив 20%. Орендна плата за наступні після її індексації місяці, дорівнює проіндексованій орендній платі за місяць. Подальша індексація орендної плати проводиться у випадку зростання індексу інфляції понад 20% в період дії цього договору, виходячи з вже проведеної індексації (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору, орендна плата сплачується Орендарем в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування останнім грошових коштів в гривні на поточний банківський рахунок Орендодавця у строк до 15 числа поточного місяця, за який проводиться оплата.

Орендна плата нараховується до моменту повернення Орендарем приміщення з оренди по відповідному акту приймання-передачі (п.5.10. Договору).

Вказаний Договір та додаткові договори до нього підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін Договору.

Як зазначає позивач, починаючи з січня 2019р. визначених Договором зобов`язань щодо сплати орендної плати відповідач не виконує.

Відповідно до п.6.2. Договору, Орендодавець має право відмовитись від даного договору (розірвати його) в цілому або в частині в односторонньому порядку, попередивши про це Орендаря за десять календарних днів, направивши йому письмове повідомлення.

Згідно з п.10.10. Договору, сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у даному договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків.

Враховуючи викладене, з метою досудового врегулювання спору, 16.07.2019р. позивач на зазначені в Договорі та додаткових договорах до нього адресу відповідача, а також, на адресу, за якою знаходиться орендоване приміщення, надіслав відповідачу датоване 12.07.2019р. повідомлення про розірвання договору та про стягнення заборгованості, в якому, серед іншого вимагав звільнити приміщення в строк до 26.07.2019р. Факт надіслання вищевказаного повідомлення на підтверджується фіскальними чеками ПН215600426655 та ПН215600426655, службовими чеками (накладними) №7900058704454 та №7900058704446 від 16.07.2020р., а також описами вкладення у цінні листи.

Згідно долучених до позовної заяви інформаційних довідок з веб-сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень, одне із поштових відправлень не вручено під час доставки та передано на зберігання, разом з тим інше поштове відправлення вручено адресату особисто 30.08.2019р.

Проте, відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та реагування.

Беручи до уваги викладене, позивач стверджує, що Договір є розірваним з 10.09.2019р.

Відповідно до з п.7.1. Договору, після закінчення строку дії даного договору, Орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів повернути приміщення Орендодавцю по акту приймання-передачі (повернення з оренди) у стані, не гіршому за той в якому приміщення були прийняті Орендарем.

Повернення приміщення здійснюється відповідними представниками сторін (п.7.2. Договору).

Враховуючи те, що приміщення не повернуто відповідачем, позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлового приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м.Львів, вул. В.Чорновола, буд.63.

Крім того, у зв`язку із невиконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 78126,90грн., з яких 60480,00грн. - сума основного боргу та 17646,90грн. - пеня.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з такого:

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору оренди нежитлового приміщення №2 від 19.06.2012р. із врахуванням додатковими договорами б/н від 31.05.2013р., б/н від 30.05.2014р., б/н від 31.03.2015р., б/н від 30.09.2015р., б/н від 30.12.2016р., б/н від 11.01.2017р., б/н від 30.09.2017р., б/н від 29.12.2017р. змін та доповнень до такого.

Разом з тим, щодо доводів відповідача про нікчемність додаткових договорів з огляду на відсутність нотаріального посвідчення таких, а також про те, що спірний Договір припинив свою чинність 30.09.2018р., то такі спростовуються наступним:

Господарським судом Львівської області розглянуто справу №914/486/19 між тими самими сторонами, що і у цій, за результатами розгляду якої 13.06.2019р. судом ухвалено рішення, яке не оскаржувалось та набрало законної сили 12.07.2019р.

Так, вищевказаним рішенням Господарського суду Львівської області встановлено: "…Договір оренди нежитлового приміщення від 19.06.2012р. №2 продовжив свою дію (пролонгований) на тих самих умовах і на той же строк, на який його було укладено в порядку статті 764 ЦК України на 1 рік до 30.09.2019р. у зв`язку із відсутністю заперечень Сторін щодо його припинення протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору.".

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, зокрема, те, що у цій справі беруть участь ті самі особи, що і у справі №914/486/19, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача, оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/486/19 встановлено факт пролонгації Договору до 30.09.2019р.

Водночас, згідно з ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3 ст.651 ЦК України).

Укладаючи Договір, сторони встановили право позивача, як Орендодавця, на односторонню відмову від Договору (розірвання Договору).

Так, відповідно до п.6.2. Договору, Орендодавець має право відмовитись від даного договору (розірвати його) в цілому або в частині в односторонньому порядку, попередивши про це Орендаря за десять календарних днів, направивши йому письмове повідомлення.

Згідно з п.10.10. Договору, сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у даному договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків.

16.07.2019р. позивач надіслав відповідачу датоване 12.07.2019р. повідомлення про розірвання договору та про стягнення заборгованості, в якому, серед іншого, вимагав звільнити приміщення в строк до 26.07.2019р.

Факт надіслання вищевказаного повідомлення на підтверджується фіскальними чеками ПН215600426655 та ПН215600426655, службовими чеками (накладними) №7900058704454 та №7900058704446 від 16.07.2020р., а також описами вкладення у цінні листи.

Отже, позивач скористався наданим йому правом, належно повідомивши відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку.

Згідно долучених до позовної заяви інформаційних довідок з веб-сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень, одне із поштових відправлень не вручено під час доставки та передано на зберігання, разом з тим інше поштове відправлення вручено адресату особисто 30.08.2019р.

Суд зазначає, що вищевказані інформаційні довідки не є належними доказами отримання відповідачем повідомлення позивача про розірвання договору та про стягнення заборгованості від 12.07.2019р., оскільки в таких довідках відсутні зазначення номерів поштових відправлень.

При цьому, заперечень стосовно неотримання 30.08.2019р. зазначеного повідомлення відповідачем не висловлено, жодних доказів, якими спростовується факт отримання поштового відправлення у зазначену дату, матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Враховуючи вищевказане, Договір розірвано, починаючи з 10.09.2019р. (через 10 днів з моменту отримання відповідачем відповідного повідомлення).

Щодо вимоги про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлового приміщення, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м.Львів, вул. В.Чорновола, буд.63, суд зазначає наступне:

Відповідно до з п.7.1. Договору, після закінчення строку дії даного договору, Орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів повернути приміщення Орендодавцю по акту приймання-передачі (повернення з оренди) у стані, не гіршому за той в якому приміщення були прийняті Орендарем.

Оскільки, як зазначено судом, Договір розірвано починаючи з 10.09.2019р., у відповідача виник обов`язок повернути позивачу орендовані приміщення.

Разом з тим, на підставі укладеного між сторонами Договору із врахуванням внесених в подальшому додатковими договорами змін та доповнень, позивач 19.06.2012р. та 01.01.2017р. передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 37,7кв. м. та нежитлове приміщення загальною площею 12,7кв. м. відповідно, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола, 63 (6-й поверх). Факт передачі вищевказаних нежитлових приміщень (разом надалі по тексту - "Приміщення") підтверджується актами приймання-передачі нежитлового приміщення від 19.06.2012р. та від 01.01.2017р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, предметом Договору (із врахуванням змін та доповнень внесених додатковим договором б/н від 30.12.2016р.), є нежитлові приміщення, які розміщені на шостому поверсі будівлі №63 по пр.В.Чорновола у м.Львові. В той же час, позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.В.Чорновола, буд.63.

Вищевказані обставини також було встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2019р. у справі №914/486/19 у якій брали участь сторони у цій справі та у якій позивачем також було заявлено вимогу про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення відповідача із нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул. В.Чорновола, буд.63.

Більше того, за результатами розгляду вищевказаної справи №914/486/19, судом із Довідника вулиць Львова, розміщеного на сайті Львівської міської ради (https://opendata.city-adm.lviv.ua/dataset/f013ba9f-f4db-4917-9a10-dec19e722ef9/resource/aace2a36-767e-427d-96fb-9a1ad88d51b5/download/dictionary-streets-full_2018.xlsx) встановлено, що у місті Львові відсутня вулиця В.Чорновола.

Доказів існування правових підстав до передачі позивачем відповідачу будь яких нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.В.Чорновола, 63 учасниками справи суду не заявлено та не подано, станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи такі докази відсутні.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1170344 від 05.08.2003р., позивач є власником нежитлових приміщень на 6-му та 1-му поверхах за адресою: Львівська обл., м. Львів, пр. Чорновола В. (вул. 700-річчя Львова), буд. 63.

При цьому, позивачем, як і у позовній заяві у справі №914/486/19 сформульовано позовну вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом виселення з приміщення, що знаходиться саме за адресою: м.Львів, вул. В.Чорновола, буд.63. Крім того, позивач просить суд виселити відповідача саме з належного позивачу майна, хоч і, враховуючи викладене, доказів належності позивачу майна за зазначеною адресою не надано. Також, у позовній заяві зазначено вимогу про виселення з приміщень, що знаходяться у будинку №63, водночас, як зазначено вище, хоч і за співзвучною, проте, іншою адресою, позивачу належать приміщення лише на 6-му та 1-му поверхах.

Крім того, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем вчиняються перешкоди позивачу у користуванні чи розпорядженні спірним майном.

Беручи до уваги викладене, зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 78126,90грн. заборгованості, суд зазначає наступне:

за умовами п.6.3. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою, четвертою статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до положень п.5.2. Договору (тут і надалі по тексту із врахуванням внесених в подальшому додатковими договорами змін та доповнень), з 01.01.2018р. загальна сума орендної плати становить 6048,00грн. в місяць без ПДВ.

Згідно з п.5.5. Договору, орендна плата сплачується Орендарем в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування останнім грошових коштів в гривні на поточний банківський рахунок Орендодавця у строк до 15 числа поточного місяця за який проводиться оплата.

Враховуючи наведене, відповідач був зобов`язаний здійснювати оплату орендної плати за користування Приміщенням не пізніше 15 числа поточного місяця оренди.

При цьому, суд враховує положення п.5.10. Договору, відповідно до умов якого, орендна плата нараховується до моменту повернення Орендарем приміщення з оренди по відповідному акту приймання-передачі.

Отже, уклавши з позивачем Договір, відповідач погодився з передбаченими у ньому умовами щодо припинення нарахування орендної плати саме з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не подано відповідного акту приймання-передачі, оформлення якого підтверджувало б повернення Приміщення позивачу.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, як зазначено вище, Договір розірвано починаючи з 10.09.2020р., однак, суд звертає увагу, що припинення договору не є підставою припинення зобов`язань за таким договором.

Як зазначено позивачем, відповідач визначених Договором зобов`язань щодо сплати орендної плати за користуванням Приміщенням впродовж січня-жовтня 2019 року не виконав, внаслідок чого утворився борг, сума якого становить 60480,00грн. (6048*10=60480).

Доказів сплати відповідачем позивачу орендної плати за вищевказаний період, станом на момент прийняття рішення, сторонами не подано та в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 60480,00грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 17646,90грн. пені за прострочення сплати орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно норми ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.6. Договору сторонами погоджено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, Орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Отже, уклавши з позивачем Договір, відповідач погодився з передбаченими у ньому умовами щодо відповідальності у вигляді пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати, нарахування якої, як зазначено вище, у відповідності до умов Договору припиняється саме з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий здійснено позивачем невірно з огляду на наступне:

як зазначено вище, відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату до 15 числа поточного місяця строку оренди.

У ч.1 ст.255 ЦК України вказано, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, останній день строку, наданого відповідачу для сплати орендної плати за кожен місяць строку оренди, було 14 число такого місяця, або, враховуючи положення ч.5 ст.254 ЦК України, перший за ним робочий день.

Тому, позивач вправі здійснити нарахування пені за невиконання зобов`язань зі сплати орендної плати кожен місяць строку оренди, починаючи з наступного робочого після 14 числа дня.

З врахуванням наведеного, судом визначено дати, з яких почався перебіг строку існування боргу зі сплати орендної плати по кожному місяцю із заявлених позивачем.

Крім того, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, умовами Договору не встановлено більшого, ніж шестимісячний строк нарахування пені.

Враховуючи наведене, в межах заявленого позивачем періоду (з 01.01.2019р. по 31.10.2019р.), судом здійснено перерахунок пені.

Сума Період прострочення Кількість Розмір Розмір Сума пені за період

боргу днів облікової подвійної прострочення

(грн.) прострочення ставки облікової

НБУ ставки НБУ

в день

6048 15.01.2019 - 31.01.2019 17 18,0000% 0,099% 101,41

6048 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000% 0,099% 250,54

6048 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000% 0,099% 250,54

6048 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 07.06.2019 - 15.07.2019 39 17,5000% 0,096% 226,18

6048 15.02.2019 - 14.03.2019 28 18,0000% 0,099% 167,02

6048 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000% 0,099% 250,54

6048 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 19.07.2019 - 15.08.2019 28 17,0000% 0,093% 157,75

6048 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000% 0,099% 250,54

6048 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17,0000% 0,093% 276,05

6048 06.09.2019 - 15.09.2019 10 16,5000% 0,090% 54,68

6048 16.04.2019 - 25.04.2019 10 18,0000% 0,099% 59,65

6048 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17,0000% 0,093% 276,05

6048 06.09.2019 - 16.10.2019 41 16,5000% 0,090% 224,19

6048 15.05.2019 - 06.06.2019 23 17,5000% 0,096% 133,39

6048 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000% 0,096% 243,58

6048 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17,0000% 0,093% 276,05

6048 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16,5000% 0,090% 267,93

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15,5000% 0,085% 35,96

6048 15.06.2019 - 18.07.2019 34 17,5000% 0,096% 197,18

6048 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17,0000% 0,093% 276,05

6048 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16,5000% 0,090% 267,93

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15,5000% 0,085% 35,96

6048 16.07.2019 - 18.07.2019 3 17,5000% 0,096% 17,40

6048 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17,0000% 0,093% 276,05

6048 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16,5000% 0,090% 267,93

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15,5000% 0,085% 35,96

6048 15.08.2019 - 05.09.2019 22 17,0000% 0,093% 123,94

6048 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16,5000% 0,090% 267,93

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15,5000% 0,085% 35,96

6048 17.09.2019 - 24.10.2019 38 16.5000% 0,090% 207,79

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15.5000% 0,085% 35,96

6048 16.10.2019 - 24.10.2019 9 16.5000% 0.090% 49,21

6048 25.10.2019 - 31.10.2019 7 15.5000% 0.085% 35,96

Таким чином, загальна сума пені за прострочення сплати орендної плати, нарахована в межах заявленого позивачем періоду, становить 7338,32грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення 17646,90грн. пені підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 7338,32грн.

Беручи до уваги викладене, позовні вимоги про стягнення 78126,90грн. заборгованості підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 67818,32грн., яка складається із 60480,00грн. суми основного боргу та 7338,32грн. пені за прострочення по сплаті орендних платежів.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено повністю доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №158 від 25.11.2019р. про сплату судового збору в розмірі 3842,00грн.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, судові витрати у справі, а саме сплачений позивачем за подання до суду позову в частині заявлених вимог майнового характеру судовий збір в розмірі 1667,53грн. (67818,32/78126,90*1921=1667,530552?1667,53) слід стягнути з відповідача на користь позивача. Решта сплаченого судового збору за подання позову в частині вимог майнового характеру в розмірі 253,47грн. (1921-1667,53=253,47), а також, 1921грн. судового збору за подання позову в частині вимоги немайнового характеру слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товарної біржі "ЛЬВІВСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА" (місцезнаходження: 79020, Львівська обл., місто Львів, вулиця В. Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код: 33562323) на користь Фізичної особи-підприємця Булиги Віри Іванівни (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) суму заборгованості за договором оренди від 19 червня 2012 року (із змінами і доповненнями) у розмірі 67818,32грн., яка складається із 60480,00грн. суми основного боргу та 7338,32грн. пені за прострочення по сплаті орендних платежів, а також 1667,53грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 04.09.2020р.

Суддя М.Р. Король