Ухвала

від 07.09.2020 по справі 914/2268/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2020 Справа№ 914/2268/20

Господарський суд Львівської області у складі судді У.І. Ділай, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан , м. Стебник, м. Дрогобич, Львівська область

про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №914/2268/20

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан , м. Стебник, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача: Приватного акіонерного товариства Стебницьке гірничо-хімічне підприємство Полімінерал , м. Стебник, м. Дрогобич, Львівська область

про встановлення постійного сервітуту на право проїзду

встановив:

03.09.2020 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан про забезпечення позову до подання позовної заяви у спосіб:

заборони ПРАТ "СГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ" (код ЄДРПОУ 05762281) вчиняти будь-які дії (зокрема, але не виключно, закриття проїзду з використанням шлагбауму, воріт, транспортних бар`єрів, бетонних блоків, псування дорожнього полотна, шляхом встановлення або використання будь-яких запірних пристроїв чи застосування інших перешкод), що перешкоджають ТзОВ Сапсан здійснювати вільний цілодобовий доступ (проїзд) транспортних засобів по наявному проїзді з вулиці Мазепи в місті Стебнику Львівської області через залізничний переїзд та через земельну ділянку, що знаходиться в користуванні ПРАТ СГХП ПОЛІМІНЕРАЛ до будівлі ремонтно-будівельного цеху 113, будівлі пилорами 2Е, будівлі складу зберігання матеріалів 1Ж ТзОВ Сапсан за адресою Львівська обл., м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127 та земельної ділянки кадастровий номер 4610670500:01:029:0003, що знаходиться у користуванні ТзОВ Сапсан .

В заяві вказано, що заявник має намір звернутись з позовною заявою немайнового характеру про встановлення земельного сервітуту на право проїзду по земельній ділянці ПРАТ СГХП ПОЛІМІНЕРАЛ . .

В обґрунтування вимоги ТзОВ Сапсан зазначає таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сапсан зареєстроване та знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стебник, м. Дрогобич, вул. В.Великого, 12а. Заявник здійснює свою господарську діяльність з виробництва кухонних меблів, міжкімнатних та готельних протипожежних дверей починаючи з 1994 року. Продукція ТОВ Сапсан успішно реалізується як на території України, так і поза її межами (відправляється на експорт у Польщу, Німеччину, Канаду, Словачинну та ін.).

ТОВ Сапсан є власником ряду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, м. Стебник, вул. Дрогобицька, буд. 127 та знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером: 4610670500:01:029:0003, цільове призначення якої визначено для обслуговування виробничих будівель по переробці деревини. Право ТОВ Сапсан на користування даною земельною ділянкою закріплено договором оренди землі від 16.03.2019, укладеним із Стебницькою міською радою Львівської області.

Поряд із нежитловими будівлями заявника розташоване Приватне акціонерне товариство Стебницьке гірничо-хімічне підприємство Полімінерал . Тобто територія, на якій знаходиться ПрАТ СГХП Полімінерал та територія, на якій знаходяться належні ТОВ Сапсан приміщеннями розташовані поряд одна з одною.

В силу місцярозташування прокладених на даній території доріг, заїзд на виробничі території заявника можливий лише дорогою, що розташована на території ПрАТ СГХП Полімінерал та за умови проїзду через пропускний пункт ПрАТ СГХП Полімінерал .

У листі Стебницької міської ради Львівської області № 892 від 31.08.2020 зазначено, що згідно генерального плану міста заїзд на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні заявника, можливий через земельну ділянку, що знаходиться в користуванні ПрАТ СГХП Полімінерал .

ПрАТ "СГХП Полімінерал володіє контрольно-пропускним пунктом, що встановлює перегороджувальну конструкцію (шлагбаум) на проїзд, який веде до об`єктів ТзОВ Сапсан . У липні 2020 року нове керівництво ПрАТ "СГХП Полімінерал зобов`язало сторожів на контрольно-пропускному пункті не пропускати ніякі автотранспортні засоби на територію ПРАТ "СГХП "ПОЛІМІНЕРАЛ".

У заяві зазначено, що ТзОВ Сапсан має у власності два вантажних автомобіля, вони регулярно здійснювали виїзд з метою вивозу продукції та заїзд для доставки сировини (плита ДСП, МДФ, фанера, дверна фурнітура) до складу та виробничих цехів. Також до ТзОВ Сапсан час від часу приїжджають вантажні автомобілі партнерів, які також доставляють сировину і вивозять продукцію, а також спеціальна техніка, наприклад автомобільний кран для проведення завантаження, асенізаторні машини, трактори.

Як зазначив заявник в серпні 2020 року працівники ТОВ Сапсан зіткнулися з труднощами проїзду до об`єктів виробництва. ПрАТ "СГХП Полімінерал всупереч нормам земельного законодавства, що регламентують правовідносини добросусідства, допускають неприпустимий вплив, перешкоджають автомобілям позивача та автомобілям, які прямують до нього, у здійсненні права доступу до належних ТОВ Сапсан об`єктів нерухомого майна. ТзОВ Сапсан стверджує, що проїзд до його приміщень та земельної ділянки заблоковано.

Заявник вважає, що ПрАТ СГХП Полімінерал чинить перешкоди ТОВ Сапсан у здійсненні проїзду та отриманні доступу до належних товариству приміщень, виробничих потужностей, чим створює загрозу у веденні господарської діяльності ТОВ Сапсан .

Щодо пропозиції по зустрічному забезпеченню заявник зазначив, що Полімінерал господарську діяльність не провадить і йому жодним чином не буде заподіяна ніяка шкода, якщо він буде зобов`язаний пропускати автомобілі, які прямують до ТзОВ Сапсан . Проїзд по території Полімінералу підтримується у проїзному стані за рахунок ТОВ Сапсан шляхом прогортання снігу зимою, засипання ям, тощо.

ТзОВ Сапсан вважає, що у даному випадку його вжиття не є необхідним та доцільним, оскільки правам та інтересам Полімінералу жодної шкоди заподіяно бути не може. Тобто, пропозиція щодо зустрічного забезпечення в тому, щоб його не застосовувати.

При прийнятті ухвали суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, з урахуванням вимог, передбачених вищенаведеними нормами ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Покликання заявника про вказівки керівництва Полімінералу щодо зобов`язання сторожів на контрольно-пропускному пункті не пропускати ніякі автотранспортні засоби на територію ПРАТ СГХП Полімінерал судом відхиляються, оскільки до заяви долучено копію наказу ПрАТ СГХП Полімінерал №36 від 03.08.2020, згідно із яким заїзд/виїзд/ на територію товариства автотранспортних засобів здійснюється за перепустками підписаним Т.в.о. генерального директора А.В.Петухова. За змістом згаданого наказу не вбачається категоричних обмежень заїзду стосовно всіх транспортних засобів, які заїжджатимуть через контрольно-пропускний пункт.

При цьому суд звертає увагу, що до заяви не надано доказів звернення ТзОВ Сапсан до ПрАТ СГХП Полімінерал про видачу перепусток на транспортні засоби, які перебувають у власності заявника та транспортні засоби, які обслуговують його господарську діяльність (відповідно до наказу ПрАТ СГХП Полімінерал №36 від 03.08.2020). Також заявником не подано належних доказів звернення безпосередньо до ПрАТ СГХП Полімінерал про підстави недопуску до виробничих приміщень, належних ТзОВ Сапсан та доказів відмови в оформленні й видачі пропусків.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні заяви про забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136-141, 144, 234 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя У.І. Ділай