Рішення

від 07.09.2020 по справі 916/2028/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2028/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи (вх. № 2096/20)

за позовом акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача обслуговуючого кооперативу "Говорова, 8" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова,8, код ЄДРПОУ 40067170)

про стягнення 8 844,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020р. акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу "Говорова, 8", в якій просить суд стягнути з відповідача 8 844,70 грн., з яких: 6 663,18 - пені, 1 306,52 грн. - 3% річних, 875 грн. - інфляційних витрат, а також суму витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 7075/18-ТЕ-23 від 11.10.2018р. в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2020р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2028/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 15.07.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 22.07.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу по справі ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 15.07.2020р. була надіслана на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана останнім 24.07.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

11.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№ 21330/20), відповідно до якого останній просить суд повернути позовну заяву АТ "НАК "Нафтогаз", оскільки остання не містить доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, що передбачено п.п. 9.1,9.2 договору №7075/18-ТЕ-23 від 11.10.2018р., ч.1 ст.19 ГПК України та п.9 Розділу VI Правил постачання природного газу затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496, з огляду на що, порушено права та інтереси відповідача.

25.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№22229/20), відповідно до якої останній зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про недотримання АТ НАК Нафтогаз України досудового врегулювання спору є необґрунтованими, оскільки недотримання зазначеного не позбавляє позивача на безпосереднє звернення до суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.

11.10.2018 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено договір №7075/18-ТЕ-23 постачання природного газу, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до 1.2. договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну території України). (п.1.4 договору).

Згідно п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 1 тис.куб.м.

За умовами п. 3.1 договору, постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, що ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п.3.4 договору, постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умовами виконання споживачем вимог пункту 12 Положення. При цьому, сторони домовилися, що при визначенні рівня розрахунків споживача за використаний природний газ суми нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2002р. № 256, враховуються виключно за умови надання споживачем постачальнику оригіналу Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та житлові субсидії, між виробником теплової енергії та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на перше число місяця, що передує місяцю постачання природного газу.

Згідно п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п.3.8, споживач зобов`язується подати не пізніше 22 жовтня 2018р. постачальнику: довідку за підписом уповноваженої особи про загальний обсяг використання споживачем природного газу в період з 01 жовтня 2018 по 17 жовтня 2018 (включно) з детальною розбивки загальної кількості природного газу, зазначеної в довідці, за категоріями використання (у тому числі згідно з цим договором); підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, датованого 17.10.2018р., де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу в період з 01 жовтня 2018р. по 17 жовтня 2018р. (включно) згідно з цим договором, його фактична ціна та вартість; Виключно споживач несе відповідальність за достовірність обсягів газу, зазначених ним в довідці та акті приймання-передачі природного газу.

Згідно п.5.2 договору, ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4 942 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 9300,40 грн.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природній газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2.6 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2005 №256.

Згідно п. 12.1, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018р. до 17 жовтня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення

До договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено додаткові угоди : №1 від 23.10.2018р., №2 від 31.10.2018р.; №3 від 05.11.2018р., відповідно до яких вносились зміни в договір постачання природного газу №7075/18-ТЕ-23 від 11.10.2018р., зокрема, в фізико-хімічні показники газу, порядку та умов передачі природнього газу, а також зазначеними додатковими угодами сторони продовжили строк дії договору з 01 жовтня 2018р. до 30 листопада 2018р.

30.11.2018р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено додаткову угоду №4 до договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23, відповідно до якої внесено зміни до розділу 1 -12 договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23.

Відповідно до 1.2. додаткової угоди №4 від 30.11.2018р. встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно п. 2.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р. , постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) природний газ в кількості 409 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): листопад 2018р. - 70, грудень 2018р- 83, січень 2019р. - 83, лютий 2019р. - 83, березень 2019р. - 70, квітень 209р. - 20.

За умовами п. 3.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Постачання природного газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови підтвердження споживачу номінації в порядку, передбаченому Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, в редакції, яка діяла станом на 27.07.2018р. (3.2.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.)

Відповідно до п.3.3 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., постачання (підтвердження споживачу номінації відповідно до п.3.2.1 або включення споживача до реєстру споживачів Постачальника відповідно до п.3.2.2) та використання (відбір) природного газу за цим Договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу. При цьому, сторони домовилися, що суми нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2002р. № 256, враховуються виключно за умови надання споживачем постачальнику оригіналу Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та житлові субсидії, між виробником теплової енергії та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на перше число місяця, що передує місяцю постачання природного газу.

Приймання - передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.8 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.)

Згідно п. 3.8.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний Споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору.

Відповідно п. 3.8.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання-передачі газу.

Згідно п. 3.9 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС) (п.3.9.1 додаткової угоди);

- інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно: 1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до п. 3.8.1 договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку Споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку Постачальника і приймається Постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в разрахунковому періоді; 2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів Постачальника (відповідно до п. 3.8.2 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку Споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку Постачальника і приймається Постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в разрахунковому періоді (п. 3.9.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.)

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п. 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3 9.3 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.).

Відповідно до п. 3.11 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання - передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно п. 4.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 10.3 цього договору підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019р. - відповідно до постанови КМУ від 14.02.2018 №110), а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04.03.200р. №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. (п.5. додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.)

Згідно п. 5.3 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р. сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі, коли на позивача поширюється вимога підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом;

2) в будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховується як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно, з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата, за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

За умовами п. 5.4 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума боргу.

Пунктом 5.5 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., передбачено, що звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.п. 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми, оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Відповідно до підпункту 6 п. 6.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., споживач зобов`язаний прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1 даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У відповідності до п.п. 9.1, 9.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., передбачено, що у разі виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

За умовами п. 11.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено додаткову угоду №4/5 від 20.03.2019р., відповідно до якої сторони внесли зміни в договір постачання природного газу №7075/18-ТЕ-23 від 11.10.2018р., зокрема, в фізико-хімічні показники газу та обсяги поставки газу.

20.03.2020р. до договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено додаткову угоду № 5 від 20.03.2019р., відповідно до п. 1 та п. 2 якої сторони погодили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абз. п`ятий підп. 5) п. 6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз третій підп.2) п.6.4 цього договору застосовується сторонами з 01.03.2019р.; пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз 1) під.3.9.2 п.3.9, абз. четвертий підп. 5) п. 6.2 абзац другий підп.2) п.6.4 цього договору з 01.03.2019р. втрачають чинність.

26.03.2020р. до договору постачання природного газу від 11 жовтня 2018р. №7075/18-ТЕ-23 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено додаткову угоду № 6 від 20.03.2019р., про перейменування ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальника) на АТ НАК "Нафтогаз України".

На виконання умов договору, позивач в період з листопада 2018р. по березень 2019р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2 139 503,26 грн., на підтвердження чого між сторонами у справі було складено акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018р. за листопад 2018р. на суму 310 707,98 грн.; від 31.12.2018р. за грудень 2018р. на суму 565 984,78 грн.; від 31.01.2019р. за січень 2019р. на суму 571 679,04 грн.; від 28.02.2019р. за лютий 2019р. на суму 387 285,04 грн.; від 31.03.2019р. за березень 2019р. на суму 303 846,42 грн.

Зазначені акти підписано сторонами та скріплено печатками останніх.

При цьому, відповідач за отриманий протягом грудня 2018р. - березня 2019р. природний газ розрахувався із простроченням.

На підставі вищезазначеного, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з обслуговуючого кооперативу "Говорова, 8" 6 663,18 - пені, 1 306,52 грн. - 3% річних, та 875 грн. - інфляційних витрат.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом, 11.10.2018 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом Говорова,8 (Споживач) було укладено договір №7075/18-ТЕ-23 постачання природного газу, з урахуванням додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу" від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями), постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

АТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за договором та поставлено відповідачу в період з листопада 2018р. по березень 2019р. природний газ на загальну суму 2 139 503,26 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018р. за листопад 2018р. на суму 310 707,98 грн.; від 31.12.2018р. за грудень 2018р. на суму 565 984,78 грн.; від 31.01.2019р. за січень 2019р. на суму 571 679,04 грн.; від 28.02.2019р. за лютий 2019р. на суму 387 285,04 грн.; від 31.03.2019р. за березень 2019р. на суму 303 846,42 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору та п. 5.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2.6 договору та п. 6.2.6 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.,споживач зобов`язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.2 договору та п. 7.2 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р., у разі прострочення споживачем оплати, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Як встановлено судом, оплату за переданий в період з грудня 2018р. по березень 2019р. природний газ відповідач здійснював несвоєчасно, що підтверджується випискою по операціям за обслуговуючим кооперативом "Говорова, 8", чим порушено умови господарського зобов`язання, зокрема, пункту 6.1 договору та п. 5.1 додаткової угоди №4 від 30.11.2018р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В зв`язку з порушення відповідачем строків оплати за отриманий в грудні 2018р. - березень 2019р. природний газ, позивачем нараховано відповідачу пеню за загальний період з 26.01.2019р. по 19.06.2019р. в сумі 6 663,18 грн.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, отриманого у грудні 2018р., - у розмірі 110,64 грн.( за період з 26.01.2019р. по 29.01.2019р.); у січні 2019р., - у розмірі 1 400,05 грн.( за період з 26.02.2019р. по 12.03.2019р.); у лютому 2019р., - у розмірі 1 504,84 грн.( за період з 26.03.2019р. по 16.04.2019р.); у березні 2019р. - у розмірі 3 647,65 грн. (за період з 26.04.2019р. по 19.06.2019р.).

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6 663,18 грн., розрахованої, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 6 663,18 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань .

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, (нарахованих за загальний період з 26.01.2019р. по 19.06.2019р.) в розмірі 1 306,52 грн., нарахованих відповідачу за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, отриманого у грудні 2018р., - у розмірі 21,69 грн.( за період з 26.01.2019р. по 29.01.2019р.); у січні 2019р., - у розмірі 274,52 грн.( за період з 26.02.2019р. по 12.03.2019р.); у лютому 2019р., - у розмірі 295,07 грн.( за період з 26.03.2019р. по 16.04.2019р.); у березні 2019р. - у розмірі 715,24 грн. (за період з 26.04.2019р. по 19.06.2019р.), вважає його вірним та здійсненими відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Так, інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Також, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, нарахованих на заборгованість за поставлений відповідачу в березні 2019р. природний газ (з урахуванням періоду, визначеного позивачем: з 01.05.2019р. по 31.05.2019р ) у сумі 875 грн., вважає його вірним. та здійсненими відповідно до чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, щодо недотримання позивачем вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору №7075/18-ТЕ-23 від 11.10.2018р. та додаткової угоди №4 від 30.11.2018р. в частині досудового врегулювання спору (розбіжностей), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно ч. 1 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. (Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97, № 19-рп/2011 від 14.12.2011).

Згідно офіційного тлумачення Конституційного суду України у справі N 1-2/2002 від 09.07.2002р. стосовно питання обов`язковості досудового врегулювання спорів, зазначено, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи , яка потребує такого захисту.

Відповідно до абз. 7, п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі 1-2/2002 обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо недотримання позивачем вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору в частині досудового врегулювання спору (розбіжностей), що є підставою для повернення позовної заяви, оскільки, чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань контрагентом без попереднього пред`явлення претензії, навіть якщо такий обов`язок прямо передбачений договором.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Говорова, 8" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова,8, код ЄДРПОУ 40067170) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) 6 663 (шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 18 коп. - пені, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 52 коп. - 3% річних, 875 (вісімсот сімдесят п`ять) грн. - інфляційних витрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко