Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/627/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генус Україна" (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1 оф. 38, ідентифікаційний код 35591106) до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Рівненський район, с. Ярославичі, ідентифікаційний код 30132761) про стягнення в сумі 199 474, 24 грн,
без виклику сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Генус Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 199 474, 24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 47, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 199 474, 24 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Як свідчать матеріали справи, позивач та відповідач належним чином повідомлені про розгляд даної справи (а.с. 94-96). Разом з цим, відповідач відзиву на позовну заяву на адресу суду не надіслав. Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
01 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Генус Україна" (далі за текстом - позивач) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (далі за текстом - відповідач) був укладений договір поставки товару № 47 (далі за текстом - договір), за яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю (відповідачу) товар, а саме заморожену сперму биків, інструменти для штучного осіменіння самок великої рогатої худоби (ВРХ) та рідкий азот, а Відповідач зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (це зазначено в п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у рахунку постачальника.
Згідно п. 5.2. договору покупець зобов`язується здійснити оплату протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки товару.
Згідно п. 5.7. договору, оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.
Відповідно п. 6.3.1. договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до вимог цього договору.
Після укладення договору позивач, у період з 05 березня 2019 року по 28 серпня 2019 року поставив відповідачу товар на загальну суму 598733,86 грн, що підтверджується видатковими накладними: № ГУ-0000077 від 05.03.2019 року на суму 34554,72грн; № ГУ-0000078 від 05.03.2019 року на суму 187936,92грн; № ГУ-0000079 від 05.03.2019 року на суму60271,80грн; № ГУ-0000080 від 05.03.2019 року на суму71482,34 грн; № ГУ-0000139 від 16.04.2019 року на суму 42702,47 грн; № ГУ-0000191 від 05.06.2019 року на суму37119,16 грн; № ГУ-0000192 від 05.06.2019 року на суму 38607,04 грн; № ГУ-0000193 від 05.06,2019 року на суму 10079,78 грн; № ГУ-0000247 від 10.07.2019 року на суму 11062,03 грн; № ГУ-0000309 від 28.08.2019 року на суму 50418,16 грн; № ГУ-0000310 від 28.08.2019 року на суму54499,44 грн. Копії зазначених накладних, рахунків-фактур до них та товарно-транспортних накладних залучено до матеріалів справи (а.с. 27-62).
Крім того, позивачем також зазначено та це вбачається з матеріалів справи, що з моменту поставки товару відповідач частково здійснив його оплату. Так на момент подання позову, відповідачем сплачено 395419,62 грн. (30000,00 грн 03.06.2019 року, 73877,06 грн 19.06.2019 року, 30000,00 грн 27.06.2019 року, 28591,80 грн 06.09.2019 року, 42702,47 грн 15.11.2019 року, 90248,29 грн 10.03.2020 року, 50000,00 грн 26.05.2020 року, 50000,00 грн 15.06.2020 року), що підтверджується виписками по рахунках (а.с. 63-70).
Також, 05.03.2019 року відповідач повернув позивачу надлишковий товар (азот) на суму 3840,00 грн., що вплинуло на зменшення суми заборгованості відповідача, що відображено у акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2020 року (а.с. 79).
Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору (надалі іменується "порушення договору"), сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.
Пункт 7.1.1. договору зазначає, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання; тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи стверджено, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" було отримано товар в повному обсязі без будь-яких зауважень, щодо кількості або якості.
Крім того, позивачем 25.02.2020 року направлено претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за договором поставки (а.с. 72), проте, остання залишена відповідачем без уваги.
Отже, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 199 474,24 грн за поставлений товар згідно договору поставки товару від 01.02.2019 року № 47.
Разом з цим, як вбачається із позовної заяви позивачем до основної заборгованості 199 474,24 грн додано вартість юридичних послуг в розмірі 4500,00 грн, що в сукупності склало 203 974,24 грн. При цьому, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3059,61 грн, тобто позивач сплатив судовий збір за позовну заяву щодо стягнення з відповідача 203974,24 грн.
По при це, 4500,00 грн - юридичних послуг, суд відносить до судових витрат, а вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами четвертою та п`ятою зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, з метою захисту прав та отримання професійної правничої допомоги у даній справі, позивач звернувся до фізичної особи - підприємця Сакалюка Дмитра Васильовича, про що свідчить залучений до матеріалів справи акт про виконані роботи по наданню юридичних послуг від 16.06.2020 року (а.с. 78).
Згідно вищезазначеного акту ФОП Сакалюк Д.В. надав позивачу консультаційно-юридичні послуги щодо судового порядку вирішення спору та підготував позовну заяву. Вартість наданих послуг склала 4500,00 грн. (1000,00 грн за надання консультаційно-юридичної послуги та 3500,00 грн за підготовку позовної заяви).
Також, позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №315 від 17.06.2020 року про перерахування ФОП Сакалюку Д.В. 4500,00 грн (призначення платежу юридичні послуги) (а.с. 77).
По при це, в матеріали справи не містять договору про надання юридичних послуг, ордеру про надання правничої допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
З огляду на наведене вище у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 4500,00 грн - юридичних послуг задоволенню не підлягають.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі199474,24 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 992,11 грн покладається на відповідача (199474,24 / 203974,24 *3059,61 = 2992,11).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 236 - 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Рівненський район, с. Ярославичі, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Генус Україна" (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1 оф. 38, ідентифікаційний код 35591106) 199474,24 грн - основного боргу та 2992,11 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 07.09.2020 року.
Суддя Церковна Н.Ф.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2020 |
Номер документу | 91340507 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Церковна Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні