Ухвала

від 07.09.2020 по справі 921/587/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

07 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/587/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус", вул. Промислова,30, м. Тернопіль про забезпечення позову від 02.09.2020 (вх.№679 від 04.09.2020) до подання позовної заяви.

1. Судові процедури.

1.1. Суть справи.

04.09.2020 заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус", в порядку частини пункту 1 частини 1 статті 139 ГПК України, звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 02.09.2020 (вх.№679 від 04.09.2020) про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом : шляхом зупинення дії рішення п`ятдесят четвертої сесії Тернопільської міської ради № 7/54/226 від 21.08.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою вул. Промислова, 30 ТОВ Т-ПС до винесення судом рішення.

1.2. Прийняття заяви про забезпечення позову до розгляду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 суддею для розгляду справи №921/587/20 визначено суддю Гевка В.Л.

04.09.2020 заяву про забезпечення позову від 02.09.2020 (вх.№679 від 04.09.2020) у справі №921/587/20 передано на розгляд судді Гевко В.Л.

2. Аргументи позивача щодо поданої заяви про забезпечення позову.

Як вказує заявник, 01 вересня 2020 товариству з обмеженою відповідальністю "Тотус" стало відомо про рішення п`ятдесят четвертої сесії Тернопільської міської ради №7/54/226 від 21.08.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою : вул.Промислова, 30 ТОВ Т-ПС .

Зі змісту Рішення стало відомо, що п`ятдесят четверта сесія Тернопільської міської ради прийняла рішення, яким:

1. Затверджено ТОВ Т-ПС (код ЄДРПОУ 36509185) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,1894 га та площею 0,0142 га для обслуговування будівель закладів готової продукції за адресою : вул. Промислова,30.

2. Надано ТОВ Т-ПС (код ЄДРПОУ 36509185) в оренду терміном на п`ять років земельні ділянки площею 0,1894 га (кад. номер 6110100000:03:002:0040) та площею 0,0142 га (кад. номер 6110100000:03:002:0038) для обслуговування будівель закладів готової продукції за адресою вул. Промислова,30.

3. Зобов`язано ТОВ Т-ПС в двомісячний термін здійснити державну реєстрацій права оренди на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства.

Заявник вважає, що вказане рішення є неправомірним та таким, що грубо порушує його законні права та інтереси, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Тотус є власником нерухомого майна - нежитлових (виробничих, офісних, складських) приміщень за адресою м. Тернопіль, вул. Промислова, 30, а саме: будівлі цеху по випуску пружин типу Зиг-Заг під літерою К загальною площею 642,2 кв.м., нежитлової будівлі складу готової продукції під літерою Н загальною площею 183,2 кв.м., будівлі для розташування технологічної лінії по виготовленню пружинних блоків під літерою І загальною площею 1585,3 кв.м., приміщення І загальною площею 286,кв. м., приміщення 2 загальною площею 238,0 кв.м., що підтверджується правовстановлюючими документами, копії яких долучено до заяви.

Вказані об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,732 га. (до складу якої входять і вказані ділянки площею 0,1894 га. (кад. номер 6110100000:03:002:0040) та площею 0,0142 га. (кад. номер 6110100000:03:002:0038), яка перебуває в користуванні Товариства на підставі договору оренди землі, що укладений між ТОВ Тотус і Тернопільською міською радою 20 липня 2010 року із змінами, внесеними 20 жовтня 2017 року на термін з 19 липня 2010 по 31 березня 2020. Договір оренди землі від 20.07.2010 продовжено на наступні п`ять років згідно рішення сесії Тернопільської міської ради № 7/42/29 від 20 грудня 2019 року (дата прийняття 20 грудня 2019 року).

Як вказує заявник, Даний договір оренди землі з внесеними змінами в судовому порядку недійсним не визнавався, в односторонньому порядку його не було розірвано.

Відповідно до ч.2 ст.149 Земельного кбдексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селишних міських рад відповідно до їх повноважень.

ТОВ Тотус , як землекористувач, будь-якої згоди на вилучення земельних ділянок з користування не надавало, що є прямим порушенням його прав (постанова Верховного Суду України від 24.04.18 р. у справі № 920/590/17).

Заявник вказує, що із земельно - облікової документації земельна ділянка площею 0,1894 га щодо якої надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю Т-ПС (код ЄДРПОУ 36509185) на складання технічної документації із землеустрою стосовно встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (кад. номер 6110100000:03:002:0040) є фактично облаштованою площадкою (подвір`ям) із заїздом на огороджену територію, з якої здійснюється доступ до всіх виробничих, складських та офісних приміщень, що належать товариству Тотус .

На думку заявника, приймаючи таке рішення Тернопільська міська рада не врахувала законні права товариства Тотус на право користування власним майном, надавши перевагу іншій особі, яка використовує з 1894,0 квадратних метрів лише 411,2 квадратних метри, тобто 21 відсоток від загальної площі.

А тому, заявник стверджує, що прийняте рішення міської ради надасть реальну можливість обмежити доступ ТОВ Тотус до власних виробничих приміщень, чинить перешкоди здійсненню законної господарської діяльності, оскільки фактично буде закритий єдиний доступТОВ Тотус до власної сировини та матеріалів, а також вивезення готової продукції.

Також, в обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "Тотус" вказує на те, що, Тернопільською міською радою були грубо порушені вимоги регламенту роботи Тернопільської міської Ради 7 скликання оскільки питання Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою вул. Промислова, 30 ТОВ Т-ПС взагалі не було включене до порядку денного п`ятдесят першої сесії Тернопільської міської ради VII скликання.

З огляду на зазначене, заявник мотивуючи подану заяву, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення до набрання законної сили судовим рішення, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат, а рішення суду не забезпечить в повній мірі відновлення порушених прав заявника.

Так, зокрема, можливе зупинення діяльності товариства через відсутність доступу до власного нерухомого майна, що призведе до тяжких економічних наслідків та погіршення соціального становища працівників.

Надання Рішенням дозволу на проведення певних робіт чи покладення певних обов`язків всупереч вимогам чинного законодавства може завдати шкоди як товариству, так і інтересам територіальної громади.

Зважаючи на вищевикладене, заявник вважає за необхідне просити суд про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення п`ятдесят четвертої сесії Тернопільської міської ради № 7/54/226 від 21.08.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою вул. Промислова, 30 ТОВ Т-ПС до винесення судом рішення.

3. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд постановляючи ухвалу.

3.1. Закон, яким керувався суд постановляючи ухвалу.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Із змісту частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 та частини 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень . У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

3.2. Висновок суду по розгляду заяви про забезпечення позову.

Зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновку.

Із змісту наведених норм статей 136,137,140 ГПК України заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду або реальна загроза в подальшому у поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, суд повинен з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому суд, надавши оцінку поданій заяві про забезпечення позову зазначає, що позивачем не наведено достатньо вірогідних обставин (доводів) як і доказів на підтвердження того, що існують реальні обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі подання позову у майбутньому та можливого задоволення позовних вимог чи вказують на реальну існуючу загрозу у поновленні чи утрудненні в поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Так, більшість обставин у заяві заявника стосуються обґрунтування та правового аналізу, яке він дає рішенню п`ятдесят четвертої сесії Тернопільської міської ради № 7/54/226 від 21.08.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою вул. Промислова, 30 ТОВ Т-ПС .

Проте, вказані обставини мають бути розглянуті в межах позовного провадження і саме там вирішуватиметься питання їх підставності, обґрунтованості та правомірності. Саме в межах даної справи буде дано і оцінку твердженню заявника, що межі вказаних земельних ділянок зачіпають і співпадають повністю чи частково із земельними ділянками наданими заявнику в користування (оренду).

Щодо підстав вважати, що є обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог чи вказують на реальну існуючу загрозу у поновленні чи утрудненні в поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача то заявником наводяться, на думку суду, в основному припущення про можливість настання таких, проте, не зазначається, що свідчить і підтверджує такі обставини.

Так, стверджуючи про те, що прийняте рішення міської ради надасть реальну можливість обмежити доступ позивачу до його території та його приміщень, позивач лиш припускає таку обставину не надаючи доказів, що такі дії, або уже кимось вчиняються, або, що такі дії є в майбутньому безальтернативними. При цьому суд враховує, що для користування чужою територією для проїзду існує інститут сервітуту, або інший спосіб у який сторони, у таких випадках, можуть домовитися про її користування.

Таким чином, заявником для забезпечення позову у даному випадку, повинно бути обґрунтовано, ким і у який спосіб обмежено, чи можна стверджувати, що вірогідно буде обмежено, доступ до нерухомого майна позивача чи що його якимось іншим способом обмежать у користуванні ним його земельними ділянками та його нерухомим майном на них.

Враховуючи зазначене, оцінивши посилання заявника на наведенні вище обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає недоведеним належним чином заявником обставин, які можуть свідчити про подальше утруднення виконання рішення суду в разі подання позову в майбутньому і задоволення позову чи утруднення у відновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано належних та вірогідних доводів та доказів в обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову, а наведені заявником обставини є в основному його припущеннями і не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що позивачем не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, суд має за необхідне відмітити, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір у розмірі 1051 грн 00 коп. покладається на заявника - позивача у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13,73,74,77,79,80,136,137,140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви 02.09.2020 (вх.№679 від 04.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус", вул. Промислова,30, м. Тернопіль про забезпечення позову, відмовити.

2. Судовий збір у розмірі 1051 грн 00 коп. покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус", вул. Промислова,30, м.Тернопіль.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до статей з 253 по 259 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко