Рішення

від 07.09.2020 по справі 923/325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року Справа № 923/325/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши справу

за позовом: Приватного підприємство "Вик Плюс", м. Херсон

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Фесенко Олега Олександровича, м.Нова Каховка, Херсонська область

про стягнення заборгованості в сумі 194962,67 грн.

представники сторін не викликались

Приватне підприємство "Вик Плюс" (код ЄДРПОУ 35027864, м. Херсон, вул.. Кременчуцька, 97) звернулось до суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Фесенко Олега Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором поставки № 29-03-17/01 від 29.03.2017 року у розмірі - 194 962,67 грн., з яких 91 038,90 грн. - основного боргу, 16 623,70 грн. - втрат від інфляції, 7 564,96 грн. - 3% річних та 79 735,11 грн. - пені.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по оплаті поставленого товару не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому його дії є порушенням договірних зобов`язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв`язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2020 відкрито провадження у справі № 923/325/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 30.04.2020.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09 квітня 2020 року була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що представники сторін належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

При ухваленні рішення у даній справі суд враховує наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби , яким розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Процесуальні строки у даній справі та строк розгляду даної справи було продовжено на підставі вищевикладеного закону.

Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 Перехідних положень даного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, 06.08.2020 останній день вищевказаного двадцятиденного строку для подання відповідних заяв.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті по справі протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді у щорічній плановій відпустці з 03.08.2020 по 04.09.2020 включно, рішення прийнято без його проголошення 07.09.2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

29.03.2017 року між Приватним підприємством "Вик Плюс" (далі по тексту Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Фесенко Олегом Олександровичем (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 29-03-17/01 (далі-Договір).

Договір поставки у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір поставки є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 1.1. вищевказаного Договору Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначену цим Договором засоби захисту рослин, а Покупець зобов`язується своєчасно приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Номенклатура та вартість товару, що поставляється за договором, визначається у рахунках фактурах та накладних, що є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно пункту 1.2. Договору, загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, визначається шляхом підсумку вартості товару поставленого за замовленням Покупця в період дії Договору.

В пункті 2.1. Договору зазначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Кожна партія товару, що поставляється, визначається у рахунку - фактурі.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що факт поставки Постачальником Товару Покупцеві згідно цього Договору сторони фіксують шляхом складання відповідної видаткової накладної та/або двостороннього Акту приймання-передачі, у яких зазначають асортимент, кількість та вартість Товару, що передається Покупцю.

Відповідно до п. 2.3. Договору, підписанням відповідної видаткової накладної та\або двостороннього Акту приймання-передачі Покупець підтверджує факт своєчасного передання йому Товару, всієї необхідної інформації та супровідних документів стосовно Товару, передбачених договором та чинним законодавством України, відсутності у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості та кількості переданого йому Товару, необхідної інформації та супровідних документів стосовно Товару.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що поставка товару за цим Договором здійснюється Постачальником протягом десяти календарних днів з моменту повної оплати Покупцем вартості товару, що визначена Постачальником у відповідному рахунку-фактурі, а у разі збільшення вартості Товару у порядку п. 4.3. даного Договору, з урахуванням такого збільшення.

За домовленістю Сторін Постачальник має право здійснити поставку товару до моменту повної оплати Покупцем вартості товару (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за цінами, що визначені в рахунках - фактури.

Сторони п. 5.1. Договору визначили, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах 100% передплати за Товар. Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику загальну вартість відповідної партії Товару протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання від Продавця рахунку - фактури.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем була поставлена Відповідачу партія Товару за переліком, що визначений у рахунку № 185 від 14.06.2017 року, згідно видаткової накладної № 3 від 14.06.2017 року на загальну суму 381 052,04 та видаткової накладної № 1 від 14.06.2018 року на загальну суму 130 052,02 грн.

Факт отримання даної партії Товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною № 3 та № 1 від 14.06.2017 року та довіреністю № 34 від 14.06.2017 року. Товар отримано Відповідачем без претензій щодо якості та кількості поставленого Товару.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 125 від 15.09.2017 року на суму 81 282,00 грн., № 126 від 13.09.2017 року на с уму 130 051,20 грн., № 128 від 14.09.2017 на суму 185 322,96 грн., № 130 від 15.09.2017 року на суму 23 409,00 грн.

Позивач стверджує, що Відповідач в порушення умов Договору своєчасно не оплатив всю вартість отриманого товару, внаслідок чого станом на 23.03.2020 року за Відповідачем обліковується заборгованість в сумі 91 038,90 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з листом-претензією № ВП24-02-20/01 про сплату заборгованості за Договором поставки №29-03-17/01 від 29.03.2017, в якій просив ФОП Фесенко О.О. сплатити суму боргу за поставлений товар. Проте вказана претензія залишена Відповідачем без реагування.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: "Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом" (частина 1); "Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином" (частина 7).

Підписання покупцем видаткових накладних, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції на час її прийняття матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договорами, а тому продукція вважається прийнятою без зауважень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 91 038,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення 79 735,11 грн. пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме "пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання" (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність виконаних позивачем розрахунків пені, судом встановлено, що вони є невірними та не приймаються судом.

Так, суд зазначає, що при розрахунку пені застосовується шестимісячний строк можливого нарахування пені, який установлений положеннями частини 6 статті 232 ГК України, за яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. А відтак, враховуючи викладені правові положення щодо строку можливого нарахування пені, періоди нарахування пені визначені позивачем є неправомірними.

Суд наводить власний розрахунок пені.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 17.06.2017 26.10.2017 132 91 038.00 12.5 25 8 230.83 27.10.2017 14.12.2017 49 91 038.00 13.5 27 3 299.82 15.12.2017 17.12.2017 3 91 038.00 14.5 29 216.99 Всього: 11 747.64 Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказані періоди складає 11 747,64 грн.

Отже, загальна сума пені за договором складає 11 747,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача. Позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 67 987,47 грн. задоволенню не підлягають.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 16 623,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 7 564,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 16 623,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 7 564,96 грн.

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень № 970 від 30.03.2020 у сумі 2 924,43 грн., які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1 904,62 грн.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фесенко Олега Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Вик Плюс" (код ЄДРПОУ 35027864) заборгованость за Договором поставки № 29-03-17/01 від 29.03.2017 року у розмірі - 126 975,20 грн., з яких 91 038,90 грн. - основного боргу, 16 623,70 грн. - втрат від інфляції, 7 564,96 грн. - 3% річних, 11 747,64 грн. - пені та суму судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 904,62 грн.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Рішення складено та підписано 07.09.2020.

Суддя В.П.Ярошенко