Рішення

від 05.08.2020 по справі 160/4636/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Справа № 160/4636/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, третя особа Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, третя особа Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, позивач просить:

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 6.17-А) скасувати помилково поданий звіт Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 6.17-А) скасувати нарахування за помилково поданим звітом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 лютого 2020 року позивачем як фізичною особою-підприємцем до Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області був помилково поданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року, де було відображено нарахування єдиного соціального внеску.

З посиланням на ч. 4 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зазначив, що позивач звільнений від сплати внеску, не зобов`язаний його платити і не зобов`язаний подавати звіт з єдиного соціального внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.07.2020 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому він зазначив, що позивачем надано до Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску № 9334172359 від 10.02.2020 за 2019 рік. До зазначеної податкової звітності у додатках: Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, самостійно нараховано єдиний внесок за 2019 рік на загальну суму 11016,72 грн. На даний час Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску № 9334172359 від 10.02.2020 із додатком Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийнятий та не скасований.

Від третьої особи пояснень щодо предмету позову не надійшло.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 25 лютого 2013 року був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець, про що був зроблений відповідний запис в ЄДР (№ запису про включення відомостей до ЄДР 2 229 000 0000 005515 від 25.02.2013 р.).

В 1999 році позивач звернувся до Новомосковського міського відділу соціального захисту населення з приводу документального оформлення статусу пенсіонера.

За результатами розгляду його пенсійної справи позивачу була призначена пенсія за інвалідністю (загальне захворювання III група) та видано відповідне пенсійне посвідчення (посвідчення серія НОМЕР_2 , дитина війни).

Дата виходу на пенсію - 27 вересня 1999 року.

10 лютого 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, який є відокремленим підрозділом Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, був поданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) №9334172359 від 10 лютого 2020 року, де відображено нарахування єдиного соціального внеску на загальну суму 11016,72 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

За пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аргументуючи вищевикладене, суд зазначає, що фізичні особи-підприємці, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу з часу досягнення ними віку з якого призначається пенсія за віком або за умови якщо вони є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу - з моменту настання вказаних обставин.

Принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1 якого визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаєтьсяпенсія по інвалідності;

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (стаття 30 Закону №1058-IV).

Судом встановлено, що позивачу встановлено третю групу інвалідності та видано пенсійне посвідчення (серія ААА №346732).

Таким чином, у позивача настали обставини, за якими останній звільняється від сплати за себе єдиного внеску, окрім випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового страхування.

Порядок нарахування, обчислення i добровільної сплати єдиного внеску, врегульований статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною першою статті 10 Закону № №2464-VI визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною сьомою статті 10 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа: підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті; подала неповні або недостовірні відомості; раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови; бажає укласти договір на строк менше одного року. В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

Під час розгляду справи встановлено, та не спростовано відповідачем, що позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Тобто, позивач у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебував, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок у нього був відсутній.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постанові 04.09.2019 у справі № 806/1503/16 (адміністративне провадження № К/9901/17085/18).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Мінфіну № 435 від 14 квітня 2015 року затверджений Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту Порядок №435), який визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №435, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

Пунктом 2 Розділу ІІI Порядку №435 визначено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою N Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Порядку №435, звіт має містити, зокрема, такі обов`язкові реквізити: тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії").

Згідно пункту 13 Розділу ІІ Порядку № 435, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку № 435, звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.

Пунктом 10 Розділу IV Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку. Протягом року в разі призначення пенсії подається Звіт з позначкою "призначення пенсії" за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми "початкова" не зазначається.

В свою чергу, пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Враховуючи, відсутність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску та відповідно обов`язку щодо подання звітності з єдиного внеску щодо себе, суд погоджується із твердженням позивача про помилковість подання ним Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 за 2019 рік із визначенням до сплати єдиного внеску в сумі 11 016,72 грн.

Суд зазначає, що способи та порядок виправлення помилок у Звіті визначений Розділом V Порядку №435. Разом з тим, суд зазначає, що даний Розділ Порядку №435 не містить механізму виправлення помилок у Звіті згідно із додатком 5 (форма №Д5) до цього Порядку.

Розділом І Порядку № 435 визначено, що початковий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "початкова", на підставі якого створюється відповідний електронний звіт у базі даних органу доходів і зборів; скасовуючий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "скасовуюча", який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі "початкова".

Разом з тим, із додатку 5 до Порядку № 435, суд вбачає, що Звіт форми №Д5 містить типи форми як "початкова", "ліквідаційна", "призначення пенсії" та не містить такої форми як "скасовуюча".

Суд зазначає, що відсутність механізму виправлення помилок або скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі Звіту №Д5 не може бути підставою для фактичного позбавлення позивача пільг, що гарантовані йому законодавством.

Обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача суд зазначає, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати помилково поданий звіт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати нарахування за помилково поданим звітом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, третя особа Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати помилково поданий звіт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати нарахування за помилково поданим звітом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник